15 січня 2015 року 17:00Справа № 808/15/15 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Садового І.В.
при секретарі судового засідання - Сірик К.Л.
за участю:
представника позивача: Сілецького Д.Ю.
представника відповідача: не з'явився
третьої особи: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи
за позовною заявою: Державної податкової інспекції у Комунарському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області
до: Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області
третя особа: Фізична особа-підприємець ОСОБА_2
про: визнання протиправними та скасування постанов
05.01.2015 Державна податкова інспекція у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - позивач) звернулася до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування постанов ВП №44519913 від 12.12.2014, якими скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження від 01.09.2014 та постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження від 01.09.2014.
Ухвалою суду від 05.01.2015 відкрито провадження в адміністративній справі №808/15/15, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача фізичну особу-підприємця ОСОБА_2, закінчено підготовче провадження та призначений судовий розгляд на 14.01.2015. Розгляд справи відкладався до 15.01.2015.
Розгляд справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Камертон».
У судовому засіданні 15.01.2015 на підставі ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом проголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Позивач у судовому засіданні підтримав вимоги позовної заяви та надав їх уточнення. Зазначає, що постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 28.04.2014 по справі № 808/2158 позовні вимоги ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про стягнення податкового боргу з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задоволені у повному обсязі.
11.06.2014 Запорізьким окружним адміністративним судом видано виконавчий лист по справі № 808/2158/14, який направлено до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області. Постановами від 01.09.2014 державним виконавцем Юлдашевим А.А. за вищевказаним виконавчим листом відкрито виконавче провадження ВП №44519913 та накладено арешт на майно боржника фізичної особи -підприємця ОСОБА_2.
19.12.2014 до ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя надійшли постанови від 12.12.2014 про скасування процесуальних документів у виконавчому провадженні ВП №44519913, якими в порядку здійснення контролю за діями державного виконавця Юлдашева А.А. начальником відділу примусового виконання рішень Клименко О.С. скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження від 01.09.2014 та постанову про накладення арешту від 01.09.2014.
Згодом 31.12.2014 до позивача надійшла постанова державного виконавця Юлдашева від 12.12.2014 про відмову у відкритті виконавчого провадження. В якості обгрунтування таких рішень вказано приписи ст.95 Податкового кодексу України, якими передбачено окремий порядок примусового стягнення податкового боргу.
Вважає, що відповідач дійшов помилкового висновку, що, Податковим кодексом України встановлено особовливий порядок виконання судових рішень про стягнення коштів з платника податків у рахунок погашення податкового боргу. Органами стягнення за такими рішеннями, які здійснюють процедури їх примусового виконання, є контролюючі органи в розумінні Податкового кодексу України, але стягувач не позбавлений права виконати рішення суду у відповідності до вимог Закону України "Про виконавче провадження". Вважає також помилковими твердження державного виконавця про окремий законодавчо встановлений порядок примусового виконання судових рішень про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу, при реалізації якого органи державної виконавчої служби не повинні залучатися. Крім того, пояснив, що Податковим кодексом України дійсно встановлений спеціальний спрощений порядок стягнення із рахунків боржника податкового боргу за рахунок його коштів. Однак, реалізація органами державної податкової служби такого порядку не виключає можливість отримання виконавчого листа і пред'явлення його до виконання через органи державної виконавчої служби. Податковим кодексом України не визначено юридичні обставини, які є підставами для відмови у відкритті виконавчого провадження за виконавчими листами суду про стягнення податкового боргу. На підставі наведеного просив позов задовольнити повністю та скасувати протиправні постанови.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду. Правом на подання письмового заперечення проти заявленого позову не скористався. Згідно поданої заяви від 15.01.2015 просив розглянути позов без представника управління.
Третя особа у судовому засіданні підтримала позовні вимоги.
Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представника позивача та третьої особи, дослідивши та оцінивши подані докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 28.04.2014 по справі № 808/2158 позовні вимоги ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про стягнення податкового боргу з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задоволені у повному обсязі.
11.06.2014 Запорізьким окружним адміністративним судом видано виконавчий лист по справі № 808/2158/14, який направлено до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області.
Постановами від 01.09.2014 державним виконавцем Юлдашевим А.А. за вищевказаним виконавчим листом відкрито виконавче провадження ВП №44519913 та накладено арешт на майно боржника фізичної особи -підприємця ОСОБА_2.
19.12.2014 до ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області надійшли постанови від 12.12.2014 про скасування процесуальних документів у виконавчому провадженні ВП №44519913, якими в порядку здійснення контролю за діями державного виконавця Юлдашева А.А. начальником відділу примусового виконання рішень Клименко О.С. скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження від 01.09.2014 та постанову про накладення арешту від 01.09.2014.
31.12.2014 до ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області надійшла постанова державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного управління юстиції у Запорізькій області Юлдашева А.А. від 12.12.2014 про відмову у відкритті виконавчого провадження № 44519913.
Із змісту описової і мотивувальної частин постанов відповідача вбачається, що вони винесені на підставі п.8 ч.1 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження" та в зв'язку з тим, що порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється ст.95 Податкового кодексу України, а механізм виконання судових рішень про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу передбачений главою 12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті.
Крім того, в оскаржуваних постановах відповідач зазначає, що чинне законодавство передбачає окремий порядок примусового виконання судових рішень про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу, а тому органи державної виконавчої служби до цієї процедури не залучаються, оскільки процедура погашення податкового боргу є самостійною і регулюється окремими нормами Податкового кодексу України, а не законодавством про виконавче провадження.
Вирішуючи спір, суд виходив з наступного регулювання спірних правовідносин.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно із ч.1 ст.2 зазначеного Закону примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу" (ч.2 ст.2 Закону).
Відповідно до ч.1 ст.6 Закону державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Згідно із п.2 ч.2 ст.11 Закону державний виконавець, зокрема, здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом (ч.1 ст.17 Закону).
В п.1 ч.2 ст.17 Закону передбачено, що такими документами є: виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті.
Згідно із ч.1 ст.25 Закону державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження (ч.2 зазначеної статті Закону).
При цьому, підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження визначені п.п.1-9 ч.1 ст.26 Закону.
Як вбачається із матеріалів адміністративної справи, скасовуючи постанови та відмовляючи у відкритті виконавчого провадження, начальник відділу та державний виконавець послалися на п.8 ч.1 ст.26 Закону, що передбачає наявність інших передбачених законом обставин, які виключають здійснення виконавчого провадження, та на ст.95 Податкового кодексу України, що визначають механізм виконання судових рішень про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу.
Стосовно посилання відповідача на те, що згідно із п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
З аналізу наведеної норми вбачається, що Податковим кодексом України встановлено особливий порядок виконання судових рішень про стягнення коштів з платника податків у рахунок погашення податкового боргу. Органами стягнення за такими рішеннями, які здійснюють їх примусове виконання, є контролюючі органи в розумінні Податкового кодексу України, до яких належить і Державна податкова інспекція у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області.
Проте вказані положення Податкового кодексу України не виключають можливості здійснення виконавчого провадження на підставі виконавчого листа суду, виданого відповідно до процесуального законодавства України, в тому числі Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, відповідно до ч.2 ст.14 КАС України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.
В ч.4 ст.257 КАС України зазначено, що примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
За кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, чи прокурора, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, видається один виконавчий лист (ч.1 ст.258 КАС України).
Поряд з цим виконавчий лист не був визнаний судом, який його видав, таким, що не підлягає виконанню в порядку ст.259 КАС України.
Крім того, згідно з п.87.11 ст.87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку-фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
У листі Вищого адміністративного суду України від 04.05.2012 за №1198/12/12-12 зазначено, що «…виконання рішення суду про стягнення податкового боргу з фізичної особи - платника податків здійснюється не податковими органами, а державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження…». Аналогічний висновок викладено і у листі Вищого адміністративного суду України від 24.10.2013 за №1482/12/13/13.
За змістом ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Керуючись ст.ст. 94, 158, 160, 161, 162, 163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати винесену у виконавчому провадженні ВП №44519913 постанову начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області Клименко О.С. від 12.12.2014, якою скасовано постанову від 01.09.2014 про відкриття виконавчого провадження.
Визнати протиправною та скасувати винесену у виконавчому провадженні ВП №44519913 постанову начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області Клименко О.С. від 12.12.2014, якою скасовано постанову від 01.09.2014 про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження.
Визнати протиправною та скасувати винесену у виконавчому провадженні ВП №44519913 постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області Юлдашева А.А. від 12.12.2014 про відмову у відкритті виконавчого провадження на підставі виконавчого листа від 11.06.2014 по справі №808/2158/14.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя І.В.Садовий