Постанова від 19.01.2015 по справі 815/6947/14

Справа № 815/6947/14

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2015 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Глуханчук О.В., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Південної державної інспекції з ядерної та радіаційної безпеки про визнання протиправними дій, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Південної державної інспекції з ядерної та радіаційної безпеки про визнання протиправними дій Південної державної інспекції з ядерної та радіаційної безпеки щодо перевищення строків надання відповіді на запит до публічної інформації щодо копії наказу, розпорядження, або т.п. про створення в Південній державній інспекції з ядерної та радіаційної безпеки Громадської приймальні з надання безоплатної первинної правової допомоги.

В обгрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 03 жовтня 2013 року він звернувся до Держатомрегулювання України з запитом про надання публічної інформації, а саме з проханням, серед іншого надати йому копію наказу, розпорядження, т.п. про створення в Південній державній інспекції з ядерної та радіаційної безпеки Громадської приймальні з надання безоплатної первинної правової допомоги. Позивач зазначає, що не отримавши відповіді на вказаний запит, з метою з'ясування причин тривалого не отримання відповіді, він звертався до Держатомрегулювання України з листами від 26 березня 2014 року та 10 червня 2014 року. При цьому остаточну відповідь на запит від 03 жовтня 2013 року від самої Південної державної інспекції з ядерної та радіаційної безпеки отримав листом від 20 серпня 2014 року №33-08/512.

З огляду на зазначене, позивач вказує на порушення відповідачем вимог ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» в частині перевищення строків надання відповіді на запит до публічної інформації, що стало підставою звернення до суду з даним адміністративним позовом.

У судове засідання позивач не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, разом з адміністративним позовом надав клопотання про розгляд справи без його участі (а.с. 4).

Представник відповідача у судовому засідання позов не визнав та у зв'язку з неявкою позивача, вважав за можливе продовжити розгляд справи у порядку письмового провадження.

Відповідно до наявних в матеріалах справи письмових заперечень на адміністративний позов, відповідач зазначив, що на запитувану інформацію про копію наказу, розпорядження, т.п. про створення в Південній державній інспекції з ядерної та радіаційної безпеки Громадської приймальні з надання безоплатної первинної правової допомоги позивач отримав відповідь від 20 серпня 2014 року №33-08/512, що свідчить про відсутність порушень його прав на отримання інформації.

Крім того, відповідач вказав про пропущення позивачем строку звернення до суду із зазначеним позовом, який встановлено ч. 2 ст. 99 КАС України, мотивуючи тим, що з дня надання запиту на інформацію від 03 жовтня 2013 року до звернення позивача до суду з даним позовом пройшло більше року, тоді як згідно ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» інспекція повинна була надати відповідь протягом п'яти робочих днів з дня отримання запиту, тобто до 16 жовтня 2013 року. Враховуючи викладене та можливий час доставки поштової кореспонденції, на думку відповідача, позивач дізнався або повинен був дізнатися про протиправність дій інспекції щодо перевищення строків надання відповіді до 01 листопада 2013 року, натомість з позовом звернувся 08 грудня 2014 року. За таких обставин відповідач просив адміністративний позов ОСОБА_1 залишити без розгляду.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, судом встановлено наступне.

03 жовтня 2013 року ОСОБА_1 звернувся до голови Державної інспекції ядерного регулювання України з запитом про надання публічної інформації, зокрема, наступного змісту, а саме: щодо надання копій наказу, розпорядження, або т.п. про створення в Південній державній інспекції з ядерної та радіаційної безпеки Громадської приймальні з надання безоплатної первинної правової допомоги (а.с. 10).

За результатами розгляду вказаного запиту від 03 жовтня 2013 року, що надійшов до Державної інспекції ядерного регулювання України за вх. №32із, Державна інспекція ядерного регулювання України листом від 04 жовтня 2013 року за №09-15/6988-32із направила зазначений запит до Південної державної інспекції з ядерної та радіаційної безпеки, у зв'язку із тим, що запитуваною інформацією володіє саме Південна державна інспекція з ядерної та радіаційної безпеки, про що позивача було поінформовано листом від 04 жовтня 2013 року №09-15/6990-32-із (а.с. 7).

Не отримавши відповідь Південної державної інспекції з ядерної та радіаційної безпеки на запит від 03 жовтня 2013 року щодо надання копій наказу, розпорядження, або т.п. про створення в Південній державній інспекції з ядерної та радіаційної безпеки Громадської приймальні з надання безоплатної первинної правової допомоги, 26 березня 2014 року та 10 червня 2014 року позивач звертався до голови Державної інспекції ядерного регулювання України для з'ясування причин неотримання такої відповіді (а.с. 5-6). Листами від 16 квітня 2014 року та 23 червня 2014 року позивачу було надано відповіді.

Так, в листі Державної інспекції ядерного регулювання України від 16 квітня 2014 року №09-14/2525-07з позивачу було повідомлено про відсутність в Південній державній інспекції з ядерної та радіаційної безпеки запитуваної інформації, зокрема, наказу, розпорядження, або т.п. про створення в Південній державній інспекції з ядерної та радіаційної безпеки Громадської приймальні з надання безоплатної первинної правової допомоги (а.с. 8).

При цьому, судом встановлено, що на виконання вимог листа Держатомрегулювання України від 16 квітня 2014 року щодо розгляду скарги ОСОБА_1 від 26 березня 2014 року та листа Держатомрегулювання України від 04 жовтня 2013 року щодо запиту від 03 жовтня 2013 року, позивачу надано відповідь Південної державної інспекції з ядерної та радіаційної безпеки від 20 серпня 2014 року №33-08/512 (а.с. 9).

Згідно вказаної відповіді позивачу повідомлено, що надання безоплатної первинної правової допомоги у Південній державній інспекції з ядерної та радіаційної безпеки не передбачено уставними документами та не входить до компетенції інспекції. Отже, громадська приймальня з надання безоплатної первинної правової допомоги у Південній державній інспекції з ядерної та радіаційної безпеки не створювалась.

Разом із тим, відповідь на запит від 03 жовтня 2013 року надано позивачу лише листом від 20 серпня 2014 року, що стало підставою звернення позивача до суду.

Вирішуючи спірні правовідноси, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 Конституції України, кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес, визначає Закон України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 року №2939-VI.

Згідно статті 1 вказаного закону, публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

У відповідності до вимог п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про доступ до публічної інформації», доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

При цьому, запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні (ч. 1 ст. 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації»).

Статтею 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначено коло розпорядників інформації, до яких також відноситься відповідач - Південна державна інспекція з ядерної та радіаційної безпеки.

Розпорядник інформації, в силу вимог ч. 1 ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації», має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації», розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.

Натомість, судом встановлено, що відповідачем порушено вимоги ч. 1 ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» щодо строків надання позивачу відповіді на запит від 03 жовтня 2013 року (не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту), який відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» було направлено йому листом від 04 жовтня 2013 року №09-17/6988-32із та отримано 09 жовтня 2013 року, оскільки відповідь на вказаний запит надано лише листом від 20 серпня 2014 року №33-08/512 (а.с. 9).

При цьому, суд зазначає, під відповіддю на запит потрібно розуміти не тільки безпосереднє надання розпорядником запитуваної інформації, а й те, що у випадках коли запитуваної інформації не існує у відповіді на запит потрібно повідомити про це запитувача.

Щодо доводів представника відповідача з приводу пропуску позивачем строку звернення до суду з даним адміністративним позовом, суд зазначає, що питання про дотримання позивачем, встановленого ч. 2 ст. 99 КАС України строку звернення до суду вирішено судом під час відкриття провадження у справі.

Крім того, посилання представника відповідача на те, що позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав 01 листопада 2013 року є лише припущеннями, які не підтверджені матеріалами справи. Так, відповідно до матеріалів справи 26 березня 2014 року та 10 червня 2014 року позивач звертався до Держатомрегулювання України зі скаргами щодо ненадання відповідачем відповіді на його запит від 03 жовтня 2013 року. На виконання вимог листа Держатомрегулювання України від 16 квітня 2014 року №09-15/2524 щодо розгляду скарги позивача від 26 березня 2014 року, відповідач надав відповідь на запит від 03 жовтня 2013 року лише 20 серпня 2014 року, а в груді 2014 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, відтак ним не пропущено шестимісячний строк звернення до суду.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 6-8, 11, 23, 69, 71, 72, 86, 94, 122, 128, 158-163 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Південної державної інспекції з ядерної та радіаційної безпеки про визнання протиправними дій - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Південної державної інспекції з ядерної та радіаційної безпеки щодо перевищення строків надання відповіді на запит до публічної інформації від 03 жовтня 2013 року у частині копій наказу, розпорядження, або т.п. про створення в Південній державній інспекції з ядерної та радіаційної безпеки Громадської приймальні з надання безоплатної первинної правової допомоги.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано у строк, встановлений статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання її копії. Апеляційна скарга подається до Одеського окружного адміністративного суду, та одночасно її копія до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Суддя О.В. Глуханчук

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Південної державної інспекції з ядерної та радіаційної безпеки про визнання протиправними дій - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Південної державної інспекції з ядерної та радіаційної безпеки щодо перевищення строків надання відповіді на запит до публічної інформації від 03 жовтня 2013 року у частині копій наказу, розпорядження, або т.п. про створення в Південній державній інспекції з ядерної та радіаційної безпеки Громадської приймальні з надання безоплатної первинної правової допомоги.

Попередній документ
42340883
Наступний документ
42340885
Інформація про рішення:
№ рішення: 42340884
№ справи: 815/6947/14
Дата рішення: 19.01.2015
Дата публікації: 20.01.2015
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Одеський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення реалізації конституційних прав особи, а також реалізації статусу депутата представницького органу влади, організації діяльності цих органів, зокрема зі спорів щодо: