"15" січня 2015 р.Справа № 921/1304/14-г/8
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Гирили І.М. розглянувши матеріали
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Тернопільобленерго", вул. Енергетична,2, м. Тернопіль, Чортківський район електричних мереж, вул. Копичинецька, 99, м. Чортків, 48500
до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1, (АДРЕСА_2)
про стягнення 5 127 грн 42 коп. за перевищення договірних величин споживання електроенергії
За участі представників:
Позивача: Мороз Г.С. - юрисконсульта, довіреність № 5525/25 від 24.12.2013 р.
Відповідача: не прибув
В судовому засіданні 10.12.2014 р. представнику позивача роз'яснено процесуальні права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
За відсутністю відповідного клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснюється.
Суть справи:
Відкрите акціонерне товариство "Тернопільобленерго", м. Тернопіль, Чортківський район електричних мереж, м. Чортків, надалі - позивач, звернулось до господарського суду Тернопільської області з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Чортків, Тернопільська область, надалі - відповідач, про стягнення заборгованості в сумі 5 127 грн 42 коп. за перевищення договірних величин споживання електроенергії.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором постачання електричної енергії №2-184 від 18.03.2011 р.
В підтвердження викладеного надано: копію договору про постачання електричної енергії №2-184 від 18.03.2011 року та додатків до нього, копію угоди до договору №2-184 від 18.03.2014, копію рахунка за понадлімітне споживання електроенергії за травень 2014р., копію акта про використану електроенергію за травень 2014р., копію рахунка за активну енергію за травень 2014р., а також інші документи, належним чином засвідчені копії які знаходяться в матеріалах справи.
Розгляд справи, призначений вперше ухвалою суду від 26.11.2014 р. на 10:30 год. 10.12.2014 року, в порядку ст. 77 ГПК України, було відкладено на 11:00 год. 24.12.2014 р. та, відповідно, на 11:15 год. 15.01.2015 року (з врахуванням ухвали суду від 26.12.2014 р.), з викладених у відповідних ухвалах суду підстав.
Відповідач на судове засідання не прибув, причини неприбуття суду не повідомив, витребовуваних ухвалою суду від 24.12.2014 р. документів не надав, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення - ухвал суду від 26.11.2014 р., від 10.12.2014 р., від 24.12.2014 р. та від 26.12.2014 р., які отримано ним 27.11.2014 р., 22.12.2014 р. та 02.01.2015 р.
Представник позивача в судове засідання 15.01.2015 р. прибув, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з викладених у позовній заяві підстав. Наполягає на вирішенні спору по суті в даному судовому засіданні. Вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи, мав достатньо часу для надання суду відзиву на позов, проте останнім не скористався.
Таким чином, беручи до уваги, що явка представника відповідача не визнавалась судом обов'язковою, брати участь у судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ст. 22 ГПК України, доказів у справі є достатньо для вирішення спору по суті, справа розглядається без участі відповідача, відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні доводи та обґрунтування представника позивача, оцінивши представлені докази в їх сукупності, господарський суд встановив наступне:
18.03.2011р. між ВАТ "Тернопільобленерго", в особі начальника Чортківського району електричних мереж, як Постачальником, з однієї сторони, та Приватним підприємцем ОСОБА_2, як Споживачем, з іншої сторони, укладено Договір № 2-184 про постачання електричної енергії, за умовами якого Постачальник зобов'язався продати електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з дозволеною потужністю 20,0 кВт, а Споживач - оплатити Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснити інші платежі згідно з умовами цього Договору (р. 1 Договору, додаток № 1 до Договору).
П.п. 2.2.2 п. 2.2 розділу 2 Договору передбачено, що Постачальник зобов'язується постачати Споживачу електроенергію, як різновид товару, в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього договору (додаток №1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та "субспоживачу"); із дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами.
Відповідно до п. 9.4 розділу 9 Договору, останній набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31 грудня 2011 р. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
18.03.2011 року між сторонами у справі укладено Угоду до договору про постачання електроенергії №2-184 від 18.03.2011 року, якою Договір №2-184 від 18.11.2011 року доповнено абз. 1 п. 9.4 наступного змісту: "1. Даний договір продовжено до 31.12.2013 року". Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. 2. Інші умови Договору залишаються незмінними, і сторони підтверджують по них свої зобов'язання. 3. Дана угода укладена в двох примірниках по одному для кожної Сторони. 4. Дна угода набирає чинності з моменту підписання її Сторонами і є невід'ємною частиною Договору № 2-184 від 18.03.2011р.".
Враховуючи, що наявні у справі документи, свідчать про те, що договірні відносини між сторонами у справі продовжували тривати і протягом 2014 року, жодна із сторін договору в строк визначений пунктом 9.4 Договору не заявила про відмову від договору чи зміну його умов, суд, вважає за доцільне відзначити, що даний договір вважається пролонгованим на новий термін на тих же умовах, тобто у спірний період є чинним.
У відповідності до п. п. 2.3.3 п. 2.3. р.2 Договору, Споживач зобов'язався оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків № 2 "Порядок розрахунків" та № 7 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії".
Згідно п.п. 1-4 додатку № 2 "Порядок розрахунків" до договору № 2-184 про постачання електричної енергії договору від 18.03.2011 р., споживач зобов'язався своєчасно проводити розрахунки за спожиту електричну енергію за діючими тарифами у відповідності з чинним законодавством та даним Договором. Розрахунковим вважається період з 16 числа місяця до такого ж числа наступного місяця. Перший день після закінчення розрахункового періоду є днем отримання рахунку на оплату. Розрахунки за електричну енергію провадяться споживачем виключно грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника електричної енергії. За дату здійснення платежу приймається дата поступлення коштів на рахунок Постачальника або дана внесення Споживачем готівки в касу Постачальника. Споживач до 15 числа, що передує розрахунковому періоду, здійснює платіж на наступний розрахунковий період у сумі вартості 100% заявленого (очікуваного) обсягу споживання електричної енергії. Визначений Споживачем обсяг електричної енергії, за який здійснюється попередня оплата, приймається Постачальником електричної енергії як договірна величина споживання електричної енергії на наступний розрахунковий період. Споживач повинен самостійно протягом перших 5 днів календарного місяця в межах розрахункового періоду доплатити різницю між сумою передоплати, визначеною за тарифами попереднього розрахункового періоду і вартості того ж обсягу електричної енергії, визначеною за тарифами поточного розрахункового періоду. Доплата здійснюється окремим платежем. Обсяг фактично спожитої за розрахунковий період електричної енергії, з урахуванням розрахункової величини втрат на ділянці мережі від місця встановлення засобів обліку до межі балансової належності електромережі (додаток № 9), визначається відповідно до Акту про використану електричну енергію (додаток № 8).
П.п. 3.2.1 п. 3.2 р. 3 Договору, передбачено право споживача на зміну (корегування) договірних величин споживання електричної енергії у порядку, визначеному умовами розділу 5 цього договору.
Відповідно до п. 5.1р. 5 Договору, для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік Споживач не пізніше 15 листопада поточного року надає Постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії.
Додатком №1 до Договору №2-184 від 18.03.2011 року сторонами визначено "Обсяги постачання електричної енергії".
Відповідно до п.2.3.2 Договору Споживач зобов'язався дотримуватися споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 Договору та режиму роботи електроустановки: дод.3.
Так, в Додатку №1 до договору "Обсяги постачання електричної енергії споживачу" сторонами визначено договірні обсяги постачання електроенергії для розрахункових періодів, що закінчується в зазначеному місяці, на 2014 р. Зокрема, договірна величина споживання відповідачем електричної енергії на травень місяць 2014 року була встановлена в розмірі 500 кВт.год.
Оскільки Відповідач із заявою про коригування договірної величини споживання електричної енергії у травні місяці 2014 р. не звертався, вона залишилася без змін, на рівні 500 кВт.год., відповідно до Додатку №1.
Проте згідно акту про використану електроенергію за травень місяць 2014р., який підписаний та скріплений печатками сторін, з врахуванням встановленого сторонами розрахункового періоду, відповідач у травні 2014 р. спожив 5 350 кВТ/год. електроенергії.
Таким чином, враховуючи договірну величину споживання електроенергії на травень місяць 2014 р. (500 кВТ.год) та обсяг фактично спожитої електроенергії (5 350 кВт. год), відповідачем було допущено перевищення договірної величини споживання електроенергії в даному періоді на 4850 кВТ/год. (5 350-500).
У відповідності до п.10 додатку № 2 "Порядок розрахунків" до договору № 2-184 про постачання електричної енергії від 18.03.2011 р. сторони передбачили, що у разі перевищення обсягу фактично спожитої за розрахунковий період електричної енергії над договірним за цей розрахунковий період обсягом електричної енергії, Споживач оплачує Постачальнику електричної енергії двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини відповідно до Закону України "Про електроенергетику".
Відповідно до умов договору позивачем було виставлено рахунок №2184/3 від 30.05.2014 р. за понадлімітне споживання згідно договору №2-184 від 18.03.2011р. на суму 5 127 грн 42 коп.
Проте, як стверджує позивач, відповідач своїх зобов'язань по договору щодо оплати за перевищення договірної величини споживання електричної енергії не виконав, внаслідок чого станом на день звернення позивача з даним позовом до суду за ним рахується 5 127 грн 42 коп. боргу за понадлімітно використану електроенергію.
Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.
Відповідно до ст.ст. 509, 526 Цивільного кодексу України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання, що виникають з договору або з інших підстав, визначених ст. 11 ЦК України, повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як взаємовідносини, що випливають із договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, згідно якого та в силу ст. 714 Цивільного кодексу України одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Згідно ст. ст. 275- 277 ГК України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Загальна кількість енергії, що відпускається, визначається за погодженням сторін. Показники якості енергії узгоджуються сторонами на підставі державних стандартів або технічних умов шляхом погодження переліку (величини) показників, підтримання яких є обов'язковим для сторін договору. Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Умовами укладеного договору сторони погодились під час виконання умов договору, а також при вирішення всіх питань, що не обумовлені договором, керуватись чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (п. 2.1 р. 2 Договору).
Згідно п. 5.1. Правил користування електричною енергією від 31 липня 1996 року № 28, із змінами та доповненнями (надалі - ПКЕЕ), договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.
Згідно п.4.3 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики, №28 від 31.07.1996р., з наступними змінами та доповненнями, граничні величини споживання електричної потужності для споживача визначаються постачальником електричної енергії за регульованим тарифом у порядку, передбаченому законодавством України та зазначеному у договорі про постачання електричної енергії між споживачем та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом.
П.п. 4.2.2. п. 4.2 р. 4 договору встановлено, що за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами розділу 5 цього договору, Споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величин. При цьому плата за перевищення договірної величини потужності стягується із споживачів з приєднаною потужністю 150 кВт і більше, та середньомісячним (за підсумками минулого року) обсягом фактичного споживання електроенергії 50000 кВт/год і більше.
Відповідно до ст. 26 Закону України "Про електроенергетику", споживачі у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.
Відповідно до положень статей 525, 526, 530 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно вимог ст.ст.32,33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач в судове засідання не прибув, не заперечив належними та допустимими доказами доводів позивача, як і не надав суду доказів добровільної сплати боргу за понадлімітне використання електроенергії в сумі 5 127 грн 42 коп .
Таким чином, враховуючи зазначене вище, суд визнає позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача боргу за понадлімітне використання електроенергії у травні місяці 2014 року, згідно Договору №2-184 від 18.03.2011 року про постачання електричної енергії, на суму 5 217 грн 42 коп. правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
У відповідності до вимог ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті cудового збору в сумі 1 827 грн відшкодовуються позивачу за рахунок відповідача.
Керуючись ст.ст. 42- 47, 20, 22, 32-34, 36, 44, 49, 75, 77, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1 (АДРЕСА_2), ідентифікаційний код НОМЕР_1, на користь Відкритого акціонерного товариства "Тернопільобленерго", Чортківського району електричних мереж, вул. Копичинецька, 99, м. Чортків, ідентифікаційний код 22605956:
- 5 127 грн 42 коп. заборгованості за перевищення договірних величин споживання електроенергії на поточний рахунок із спеціальним режимом використання №26031354102202 в філії Тернопільського обласного управління ПАТ "Ощадбанк", МФО 338545, код 22605956;
- 1827 судового збору на рахунок №260053000146, МФО 338545, ОПЕРВ філії Тернопільське обласне управління ПАТ "Ощадбанк" м. Тернопіль, ЗКПО 00130725.
3. Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).
4. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.
5. Сторони вправі подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його прийняття, через місцевий господарський суд.
Повне рішення складено 19.01.2015 року
Суддя І.М. Гирила