01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
про повернення позовної заяви
0,2
19.01.15 № 910/762/15-г.
Суддя Мандриченко О.В., розглянувши
позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬ-ТАРА"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "НАША ДОМІВКА"
про стягнення 3 188 600,00 грн.
Пункти 1, 4, 6 статті 63 ГПК України - позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано, не подано доказів сплати судового збору у встановлениx порядку та розмірі та
Відповідно до ст. 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором чи його заступником, громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності або його представником.
Згідно з вимогами ст. 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.
Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.
Позовна заява від імені позивача підписана директором Мосійчук Д.Є., однак серед документів, доданих до позовної заяви, відсутні докази, які б підтверджували посадове становище п. Мосійчук як керівника ТОВ "АЛЬ-ТАРА", як-то: довідка з ЄДРПОУ, виписка з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, де було б зазначено керівника позивача, протокол про обрання вказаної особи директором позивача, наказ про призначення тощо.
Виходячи із зазначеного, суд не може дійти однозначного висновку, що позовна заява підписана особою, яка має право її підписувати.
У позовній заяві від 30.12.2014 р. позивач просить відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі, враховуючи тяжке фінансове становище.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі; зменшити розмір судового збору або звільнити його від сплати.
Таким чином, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є врахування ним майнового стану сторони. Обгрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійснення оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання (що може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або в окремому документі), повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Такі доводи у поданій позовній заяві не містяться, будь-які докази вказаного у додатках позову відсутні.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Відповідно до ст. 56 ГПК України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку" від 05.03.2009 року №270 розрахунковим документом, що підтверджує факт надання послуг поштового зв'язку є документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми і змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
Таким чином, належним доказом відправлення відповідачам копії позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладень в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) надані в оригіналі.
В якості доказу відправлення відповідачу позовної заяви та доданих до неї документів заявником надано опис вкладення в цінний лист та фіскальний чек.
Як вбачається з опису вкладення в цінний лист, позивачем на адресу відповідача направлено позовну заяву з додатками на 6 аркушах, без вказівки на те, які саме документи направлені на адресу відповідача, в зв'язку з чим суд дійшов до висновку, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту надсилання на адресу відповідачів всіх додатків до позовної заяви, які перераховані в ній.
Відповідно до абзацу 7 п. 3.5. Постанови пленуму Вищого Господарського Суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у разі, коли до позовної заяви додано докази надсилання відповідачеві копії лише самої заяви, але відсутні докази надсилання йому копій доданих до неї документів, така заява підлягає поверненню на загальних підставах згідно з пунктом 6 частини першої статті 63 ГПК.
Зазначена обставина є суттєвою, оскільки нормами ст. 59 ГПК України передбачено право відповідача після одержання ухвали про порушення провадження у справі надіслати суду відзив на позовну заяву, тоді як у даному випадку відповідачі позбавляються можливості підготувати обґрунтовані заперечення на позовну заяву, з урахуванням усіх обставин, на які посилається позивач та поданих ним доказів.
За таких обставин, позовна заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.
Керуючись пунктами 1, 4, 6 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України, -
Позовну заяву і додані до неї документи повернути позивачеві без розгляду.
Суддя О.В. Мандриченко