копія
15 січня 2015 р. 12:44 Справа № 818/3658/14
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Кравченка Є.Д.,
за участю секретаря судового засідання - Михайленко О.В.,
представника позивача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу
за позовом ОСОБА_2
до Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області
про визнання незаконними та скасування податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги,-
ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області (далі - відповідач), в якому просить визнати незаконними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.05.2014 № 0001832400 та податкову вимогу форми "Ф" від 14.10.2014 № 1705-25 на загальну суму 1 351, 63 грн., якими позивачу Охтирською ОДПІ без внесення змін до договору оренди землі було збільшено розмір орендної плати за 2014 рік за земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 14 травня 2009 року між Охтирською міською радою Сумської області як орендодавцем, та ОСОБА_2 як орендарем, було укладено договір оренди землі загальною площею 0,1000 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до умов якого договір укладено строком на 25 років зі сплатою орендної плати в розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
16 лютого 2012 року між тими самими сторонами було укладено додаткову угоду про зміни та доповнення до договору від 23 вересня 2009 року, якими встановлено, що орендна плата вноситься орендарем в розмірі - 0,09 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Позивач наголошує, що відповідно до ст. 30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.
Проте, відповідач без внесення змін до договору оренди землі оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням збільшив розмір орендної плати за 2014 рік за земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 до 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, посилаючись на п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу, яким передбачено, що річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки землі.
Позивач вважає, що податковий орган не наділений повноваженнями вносити зміни до умов договорів оренди землі щодо розміру орендної плати, а тому донарахування грошового зобов'язання з орендної плати із застосуванням штрафних санкцій є необґрунтованим та протиправним.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, заперечень проти позову до суду не подав, 15.01.2015 від представника відповідача до суду надійшла заява про відкладення розгляду справи, яку суд вважає необґрунтованою.
Згідно із ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
14 травня 2009 року між Охтирською міською радою Сумської області як орендодавцем, та ОСОБА_2 як орендарем, було укладено договір оренди землі загальною площею 0,1000 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до умов якого договір укладено строком на 25 років зі сплатою орендної плати в розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (а.с. 10-12).
16 лютого 2012 року між тими самими сторонами було укладено додаткову угоду про зміни та доповнення до договору від 23 вересня 2009 року, якими встановлено, що орендна плата вноситься орендарем в розмірі - 0,09 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (а.с. 17).
Податковим повідомленням-рішенням від 15.05.2014 № 0001832400 Охтирською ОДПІ позивачу визначено грошове зобов'язання за платежем орендна плата з фізичних осіб у загальному розмірі 33 943, 72 грн., у тому числі орендна плата за земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 за 1 квартал 2014 року у сумі 20, 88 грн. та за 2-4 квартали 2014 року у сумі 2 088, 00 грн. (а.с. 19).
Платіжними дорученнями від 07.08.2014 на суму 18 927, 79 грн, від 11.08.2014 на суму 2 370, 66 грн., від 12.08.2014 на суму 83, 52 грн., від 13.08.2014 на суму 1 611, 45 грн. та від 14.08.2014 на суму 8 924, 94 грн. (а.с. 31-35) позивачем частково сплачено суму грошового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки. За земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 позивачем сплачено орендну плату у розмірі 83, 52 грн., що становить 0, 09 % від нормативної грошової оцінки землі.
14.10.2014 відповідачем виставлено позивачу податкову вимогу форми "Ф" № 1705-25 на суму 1 351, 63 грн. (а.с. 37).
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Зі змісту Земельного кодексу України та Закону України від 6 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 161-XIV) вбачається, що користування землею в Україні є платним.
З 1 січня 2011 року набрав чинності Податковий Кодекс України, який, відповідно до пункту 1.1 статті 1 регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, і, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
За змістом підпункту 9.1.10 пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України плата за землю належить до загальнодержавних податків і зборів, яка в силу вимог підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 цього ж Кодексу є податком і справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Відповідно до пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Останні ж, як визначає зміст підпункту 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, це особи, яким, зокрема, на умовах оренди надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності. Отже, Податковий Кодекс України визначив обов'язок й орендаря сплачувати земельний податок у формі орендної плати.
Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункт 14.1.136. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України). Подібне визначення міститься й у статті 21 Закону № 161-XIV.
Справляння плати за землю, в тому числі й орендної плати, здійснюється відповідно до положень розділу ХIII Податкового кодексу України .
Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем, а підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (пункт 288.1 статті 288 Податкового кодексу України ).
Підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 зазначеного Кодексу встановлено, що розмір орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється розділом ХIII ПК; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, та не може перевищувати, зокрема, для інших земельних ділянок, наданих в оренду, 12 % нормативної грошової оцінки (підпункт 288.5.2 зазначеного пункту).
Тобто, законодавець визначив нижню граничну межу річної суми платежу по орендній платі за земельні ділянки, незалежно від того, чи співпадає її розмір із визначеним у договорі.
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, установлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Проаналізувавши наведені норми матеріального права, суд дійшов висновку, що з набранням чинності Податковим кодексом України річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 цього Кодексу та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати.
При цьому, виходячи із принципу пріоритетності норм Податкового кодексу України над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у пункті 5.2 статті 5 Податкового кодексу України, до моменту внесення до такого договору відповідних змін розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України.
Таким чином, суд вважає, що податковий орган діяв у відповідності до вимог діючого законодавства, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення та податкова вимога є обґрунтованими та такими, що відповідають нормам законодавства, відтак позовні вимоги є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області про визнання незаконними та скасування податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя (підпис) Є.Д. Кравченко
З оригіналом згідно
Суддя Є.Д. Кравченко
Повний текст постанови складений та підписаний 19.01.2015.