13 січня 2015 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/7403/11
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Довгопол М.В.,
за участю:
секретаря судового засідання - Кулик-Куличок О.Л.,
відповідача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, представленого Кременчуцьким міськрайонним центром зайнятості, до ОСОБА_1 про стягнення допомоги по безробіттю, -
09 березня 2011 року Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, представлений Кременчуцьким міськрайонним центром зайнятості, звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю в розмірі 13 068 грн 42 коп.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що відповідач під час взяття на облік у центрі зайнятості в якості безробітного приховав факт реєстрації суб'єктом підприємницької діяльності, а відтак незаконно отримав статус безробітного та відповідне забезпечення, тому в силу вимог частини 3 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" отримана ним сума допомоги по безробіттю підлягає поверненню.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.10.2011, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2012, позовну заяву залишено без розгляду.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10.10.2014 рішення попередніх судових інстанцій скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Позивач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, направив заяву про розгляд справи без його участі.
Відповідач у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, мотивуючи свою позицію тим, що на час звернення до центру зайнятості подав до державного реєстратора рішення про припинення підприємницької діяльності, і вважав, що ці дії є достатніми для припинення підприємницької діяльності, при цьому не займався підприємницькою діяльністю з 2004 року. Також вказував, що фактично допомогу по безробіттю отримував з жовтня 2009 року, тобто після державної реєстрації припинення його підприємницької діяльності, яка здійснена 14.09.2009.
Заслухавши пояснення відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінал реєстраційної справи відповідача, копії якої долучено до справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 28.07.2009 року ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) звернувся до Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітного, в якій зазначив, крім іншого, що не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності.
На підставі п.п. 1, 3, 4 статті 22, п. 1 статті 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" наказом центру зайнятості від 28.07.2009 року відповідачу було надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю, що підтверджується витягом із наказів по ОСОБА_1 та даними його персональної картки /а.с. 6, 182 - 183/.
12.04.2010 спеціалістами Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості проведено розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", за результатами якого складено акт № 5453 /а.с. 8/. В акті встановлено, що безробітний ОСОБА_1, який перебуває на обліку у центрі зайнятості, є фізичною особою-підприємцем.
Наказом Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості від 12.04.2010 року припинено виплату відповідачу допомоги по безробіттю у зв'язку з призначенням виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості (з дня встановлення порушення) та знято з обліку центру зайнятості /а.с. 182 - 183/.
Із матеріалів реєстраційної справи відповідача № 2_569_001880, копії довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 20.04.2010 року, вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрований суб'єкт підприємницької діяльності Кременчуцькою районною державною адміністрацією, про що зроблено запис у журналі обліку реєстрації за № 93 від 27.12.1993 та видано свідоцтво НОМЕР_2 /а.с. 171/. Відомості про фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (надалі - ЄДР) 08.07.2009, номер запису 2 569 017 0000 001880. Також 08.07.2009 до ЄДР внесено рішення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності, номер запису 2 569 005 0001 001880 /а.с. 10, на звороті/.
Проте, документи для проведення реєстраційної дії "державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем за її рішенням" відповідачем подано лише 14.09.2009 /а.с. 169 - 176/ і державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності відповідача за його рішенням здійснено 14.09.2009 року, номер запису 2 569 006 0002 001880 /а.с. 10, на звороті/.
Відповідно до частини 3 статті 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003, № 755-IV ( в редакції, чинній на час спірних правовідносин) фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Отже, на дату звернення до центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітного - 28.07.2009 року відповідач мав статус фізичної особи-підприємця.
Згідно частини 3 статті 1 Закону України "Про зайнятість населення" від 01.03.1991 № 803-ХІІ (чинного на час спірних правовідносин) підприємці належать до зайнятого населення.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про зайнятість населення" безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.
З огляду на викладене, особа, зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, не може бути визнана безробітною і не має права на виплату допомоги по безробіттю.
Відповідний правовий висновок містить також у постанові Верховного суду України від 07.10.2014 (реєстраційний номер у Єдиному державному реєстрі судових рішень 41019615)
Таким чином, відповідач, який на дату звернення до центру зайнятості був зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, не міг бути визнаним безробітним та не мав права на отримання допомоги по безробіттю, яку було призначено центром зайнятості у зв'язку із наданням ним недостовірної інформації.
Відповідно до частини 2 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" № 1533-III від 02.03.2000 (у редакції чинній на час виникнення спірних відносин, надалі - Закон № 1533-ІІІ), застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
Пунктом 8 частини першої статті 31 Закону № 1533-III передбачено, що виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі, зокрема, призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості.
Згідно частини 3 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Пунктом 6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, в тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 року № 307 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2000 року за № 915/5136; у редакції чинній на час виникнення спірних відносин), встановлено, що якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин. Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується в судовому порядку.
Відповідно до пункту 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним 13.02.2009 № 7-1|60/62, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 12.03.2009 за № 232/16248 (надалі - Порядок) у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.
Пунктом 7 Порядку визначено, що рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом.
Згідно довідки Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості свідчить, що за період з 28.07.2009 року по 12.04.2010 року (термін перебування відповідача на обліку в центрі зайнятості) ОСОБА_1 нараховано та виплачено допомогу по безробіттю в розмірі 13 068 грн. 42 коп. /а.с. 134 -135/.
28.04.2010 Кременчуцьким міськрайонним центром зайнятості прийнято наказ № 140 про повернення відповідачем виплачених коштів в сумі 13 068 грн. 42 коп. /а.с. 9/.
Враховуючи те, що відповідачем у добровільному порядку допомогу по безробіттю не повернено, позивач обґрунтовано звернувся до суду із позовом щодо стягнення такої допомоги в сумі 13 068 грн. 42 коп.
Беручи до уваги висновки і мотиви ухвали Вищого адміністративного суду України від 10.10.2014 у даній справі, які в силу вимог частини 5 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України є обов'язковими при новому розгляді справи, а також положення чинного законодавства та наявні у справі матеріали, протокольною ухвалою суду від 13.01.2015 причини пропуску строку звернення до суду позивача визнано поважними.
Доводи відповідача про те, що він вважав подання до державного реєстратора рішення про припинення підприємницької діяльності достатнім для припинення підприємницької діяльності, суд оцінює критично, оскільки згідно частини 2 статті 68 Конституції України незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. Посилання відповідача на те, що фактично допомогу по безробіттю він почав отримувати з жовтня 2009 року, тобто після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності, суд відхиляє з огляду на те, що така допомога була призначена 28.07.2009 за наявності у відповідача статусу підприємця, тобто безпідставно, і тому в силу частини 3 статті 36 Закону № 1533-ІІІ підлягає стягненню з моменту її призначення.
Отже, позов підлягає задоволенню.
Відповідно до пункту 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Адміністративний позов Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, представленого Кременчуцьким міськрайонним центром зайнятості, до ОСОБА_1 про стягнення допомоги по безробіттю задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1) на користь Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості (ідентифікаційний код 22548262) отриману допомогу по безробіттю в сумі 13 068 грн. 42 коп. (тринадцять тисяч шістдесят вісім гривень сорок дві копійки).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови складено 15 січня 2015 року.
Суддя М.В. Довгопол