14 січня 2015 рокум. Ужгород№ 807/3089/14
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гаврилка С.Є.
за участі секретаря судового засідання Штефанюк Н.І.
за участю сторін:
представника позивача - не з'явився;
відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою Державної податкової інспекції у Тячівському районі Головного управління Міндоходів у Закарпатській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у розмірі 1632,82, -
Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 14 січня 2015 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 19 січня 2015 року.
До Закарпатського окружного адміністративного суду звернулася з позовною заявою Державна податкова інспекція у Тячівському районі Головного управління Міндоходів у Закарпатській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, якою просить суд, з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог, прийняти позовну заяву до свого провадження та стягнути податковий борг перед бюджетом з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (податковий номер - НОМЕР_1, АДРЕСА_1, Тячівського району Закарпатської області) в розмірі 1232,82 грн..
Позовні вимоги мотивовані тим, що за Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 рахується заборгованість по податку з доходів фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 1632,82 грн, в тому числі пеня - 61,02 грн..
10 листопада 2014 року представник позивача надав суду заяву, відповідно до якої зменшує позовні вимоги на суму 400грн. з податку на доходи фізичних осіб у зв'язку з частковим погашенням відповідачем суми заборгованості, а тому просить суд стягнути з відповідача лише 1232,82 грн. заборгованості з податку на доходи фізичних осіб (а.с. 31).
13 січня 2015 року на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду надійшла заява від представника позивача, відповідно до якої останній просить розглянути дану адміністративну справу без його участі, за наявними матеріалами (а.с. 44).
В судові засідання, що проходили 30 грудня 2014 року та 14 січня 2015 року відповідач не забезпечив явку свого представника, хоча судом вживалися заходи щодо виклику відповідача, що передбачені Главою 3 Розділу II КАС України. Заперечення проти позову відповідачем суду не надано.
Відповідно до статті 47 КАС України особами, які беруть участь у справі, є сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб.
Відповідно до статті 41 частини 1 КАС України, у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
З'ясувавши всі обставини у справі та перевіривши їх належними та допустимими доказами суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до статті 16 пункту 16.1 підпункту 16.1.4 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
В судовому засіданні встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_2 зареєстрована як фізична особа-підприємець, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця (а.с. 5).
Відповідно до довідки про взяття на облік платника податків від 21 грудня 2005 року № 16789 Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 20 грудня 2005 року узята на облік в ДПІ у Тячівському районі (а.с. 6).
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідачем подано до позивача податкові декларації про майновий стан і доходи за 2012 та 2013 роки із відповідними розрахунками податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності. (а.с.а.с. 7-14).
Відповідно до облікової картки платника по вказаним деклараціям за відповідачем рахувалася заборгованість у розмірі 1571,80 грн.. Крім того, відповідачеві була нарахована пеня у розмірі 61,02 грн. (а.с.а.с. 16, 32).
Відповідно до заяви позивача (а.с.а.с. 31) відповідачем частково сплачено податкове зобов'язання - у розмірі 400 грн., таким чином заборгованість відповідача становить 1232,82 грн.
Відповідно до статті 49 пункту 49.1 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Відповідно до статті 177 пункту 177.5 Податкового кодексу України фізичні особи - підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені цим Кодексом для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.
Статтею 177 пунктом 177.5 підпунктом 177.5.1 Податкового кодексу України визначено, що авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються підприємцем самостійно, але не менш як 100 відсотків річної суми податку з оподатковуваного доходу за минулий рік (у співставних умовах), та сплачуються до бюджету по 25 відсотків щокварталу (до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада).
В порушення даних норм фізична особа-підприємець ОСОБА_2 не сплатила самостійно визначені суми квартальних авансових платежів, чим порушила свій обов'язок, визначений Податковим кодексом України.
Відповідно до статті 67 частини 1 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до статті 14 пункту 14.1 підпункту 14.1.156 Податкового кодексу України (далі по тексту ПК України), податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Статтею 14 пунктом 14.1 підпунктом 14.1.175 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Статтею 54 Податкового кодексу України передбачено що, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до статті 57 пункту 57.1 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, статтею 59 пунктом 59.1. Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
З матеріалів справи вбачається, що у зв'язку із несвоєчасним погашенням сум грошового зобов'язання, позивачем було направлено відповідачу податкову вимогу від 01 серпня 2013 року № 590-19, копія корінця якої міститься в матеріалах справи (а.с. 15). Вказана податкова вимога була отримана відповідачем, про що свідчить його підпис на корінці податкової вимоги (а.с. 15).
Відповідно до статті 46 пункту 46.1 Податкового кодексу України, Податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Відповідно до статті 14 пункту 14.1 підпункту 14.1.162. Податкового кодексу України, пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.
Відповідно до статті 129 пункту 129.1 підпункту 129.1.1 Податкового кодексу України, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Заборгованість відповідача зі сплати податку на додану вартість підтверджується також наявним в матеріалах справи розрахунком заборгованості (а.с. 24), а також копією облікової картки платника податків (а.с.а.с. 16, 32).
Зважаючи на вказані норми Податкового кодексу України, враховуючи обставини, встановлені судом, позовні вимоги слід задовольнити.
Відповідно до статті 94 частини 4 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 11, 70, 71, 86, 94,160-163 КАС України, суд -
Позовну заяву Державної податкової інспекції у Тячівському районі Головного управління Міндоходів у Закарпатській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (90575, АДРЕСА_2 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) податковий борг у розмірі 1632,82 (однієї тисячі шестисот тридцяти двох грн. 82 коп.) грн.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. У випадках, встановлених статтею 167 частиною 4 цього Кодексу десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
СуддяС.Є. Гаврилко