19 січня 2015 року (11 год. 00 хв.) Справа № 808/9510/14 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів за податковим боргом,
23.12.2014 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - позивач) до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому позивач просить: стягнути з відповідача на користь місцевого бюджету кошти у сумі податкового боргу зі збору за провадження торгівельної діяльності (ресторанне господарство), що сплачується фізичними особами, - 450,18 грн.
Ухвалою суду від 29.12.2014 було відкрито скорочене провадження у справі.
Зазначена ухвала направлялася на адресу відповідача, проте 06.01.2015 була повернута до суду із позначкою відділення поштового зв'язку «адресат вибув».
Згідно із п. 2 ч. 5 ст. 183-2 КАС України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів з дня закінчення встановленого десятиденного строку, якщо до суду не надійдуть заперечення відповідача.
В період з 29.12.2014 по 31.12.2014 та з 10.01.2015 по 18.01.2015, згідно наказів голови Запорізького окружного адміністративного суду від 16.12.2014 №148-в та від 19.12.2014 №324, відповідно, головуючий суддя перебував у відпустці.
Станом на 19.01.2015 до канцелярії суду не були подані заперечення проти позову.
За правилами ч. 1, 6 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Суддя, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, вирішив продовжити розгляд справи у порядку скороченого провадження і встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення.
Відповідач 06.01.1999 зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Позивачем, на підставі п. 1 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу України», пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75 ПК України, проведена документальна невиїзна перевірка платника платника збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності - позивача, за результатами якої складено акт перевірки від 08.04.2014 №205/1702/23515173 (далі - Акт перевірки).
Згідно Акту перевірки позивачем було встановлено порушення відповідачем пп. 267.5.2 п. 267.5 ст. 267 ПК України, а саме порушення термінів сплати збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності по торговому патенту серіяНОМЕР_2 на право провадження торгівельної діяльності (ресторанне господарство).
На підставі Акту перевірки позивачем було складено податкове повідомлення-рішення від 22.05.2014 №0002051702, яким відповідачу було визначено грошове зобов'язання зі збору за провадження торгівельної діяльності (ресторанне господарство) за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 600,00 грн.
Відповідно до довідки про заборгованість станом на 10.12.2014 та облікової картки відповідача, за відповідачем рахувалась переплата у розмірі 149,82 грн.
Отже, заборгованість відповідача зі збору за провадження торгівельної діяльності (ресторанне господарство) складає 600,00 грн. - 149,82 грн. = 450,18 грн.
Вищезазначена сума грошових зобов'язань відповідачем не була сплачена.
16.07.2014 позивачем була сформована податкова вимога №1704-25, яка визначала суму податкового боргу відповідача за узгодженим грошовим зобов'язанням у розмірі 450,18 грн. Вказана податкова вимога направлялося на адресу відповідача та була отримана 22.07.2014, про що свідчить підпис наявний на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.
Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У зазначені строки нараховані податкові зобов'язання не сплачено, тому згідно п.п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України, це є податковим боргом; податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до п.п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Підпунктом 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України визначено, що податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
На виконання зазначеної норми права, у зв'язку з непогашенням відповідачем податкового боргу, податківцями була направлена в його адресу податкова вимога від 16.07.2014 №1704-25, сума грошового зобов'язання визначена у розмірі 600,00 грн. Вказана податкова вимога направлялося на адресу відповідача та була отримана 22.07.2014, про що свідчить підпис наявний на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.
Вищенаведеними нормативними актами не передбачено направлення податкових вимог в інших випадках.
Пунктом 60.1 ст. 60 Податкового кодексу України визначені обставини за наявності яких податкова вимога вважається відкликаною.
Відповідач не надав заперечень проти вимог заявленого позову, тому у суду відсутні підстави вважати податкову вимогу від 16.07.2014 №1704-25 відкликаною. Відтак, податкова вимога позивача від 16.07.2014 №1704-25 є чинною.
Згідно із п. 125.1 ст. 125 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на час прийняття податкового повідомлення-рішення) суб'єкти господарювання, що проводять торговельну діяльність, здійснюють торгівлю готівковими валютними цінностями, діяльність у сфері розваг та надають платні послуги:
за порушення порядку використання торгового патенту, передбаченого підпунктами 267.6.1-267.6.3 пункту 267.6 статті 267 цього Кодексу, сплачують штраф у розмірі збору на один календарний місяць (для діяльності у сфері розваг - у розмірі збору на один квартал);
за здійснення діяльності, передбаченої статтею 267 цього Кодексу, без отримання відповідних торгових патентів або з порушенням порядку використання торгового патенту, передбаченого підпунктами 267.6.4-267.6.6 пункту 267.6 статті 267 цього Кодексу (крім діяльності у сфері розваг), сплачують штраф у подвійному розмірі збору за весь період здійснення такої діяльності, але не менше подвійного його розміру за один місяць;
за здійснення реалізації товарів, визначених пунктом 267.2 статті 267 цього Кодексу, без отримання пільгового торгового патенту або з порушенням порядку його отримання та використання, передбаченого підпунктами 267.6.4-267.6.6 пункту 267.6 статті 267 цього Кодексу, сплачують штраф у п'ятикратному розмірі збору за весь період здійснення такої діяльності, але не менше п'ятикратного його розміру за рік;
за здійснення торговельної діяльності без придбання короткотермінового патенту або з порушенням порядку його отримання та використання, передбаченого підпунктами 267.6.4-267.6.6 пункту 267.6 статті 267 цього Кодексу, сплачують штраф у подвійному розмірі збору за весь строк такої діяльності;
за здійснення діяльності у сфері розваг, передбаченої статтею 267 цього Кодексу, без отримання відповідного торгового патенту або з порушенням порядку його використання, передбаченого підпунктами 267.6.4 і 267.6.5 пункту 267.6 статті 267 цього Кодексу, сплачують штраф у восьмикратному розмірі збору за весь період здійснення такої діяльності, але не менше восьмикратного його розміру за один квартал.
Несплата (неперерахування) суб'єктом господарювання сум збору за здійснення деяких видів підприємницької діяльності, зазначених у підпункті 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 цього Кодексу в порядку та у строки, визначені цим Кодексом, -
тягне за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків ставок збору, встановлених статтею 267 цього Кодексу.
Пунктом 5 ст. 267 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на час прийняття податкового повідомлення-рішення) передбачено порядок та строки сплати збору.
Відповідно до пп. 2 п. 5 ст. 267 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на час прийняття податкового повідомлення-рішення) строки сплати збору:
а) за провадження торговельної діяльності з придбанням короткотермінового торгового патенту - не пізніш як за один календарний день до початку провадження такої діяльності;
б) за провадження торговельної діяльності (крім торговельної діяльності з придбанням короткотермінового торгового патенту), діяльності з надання платних послуг, здійснення торгівлі валютними цінностями - щомісяця не пізніше 15 числа, який передує звітному місяцю;
в) за здійснення діяльності у сфері розваг - щоквартально не пізніше 15 числа місяця, який передує звітному кварталу.
Судом встановлено, що за несплату збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності протягом граничних строків (до 15.05.2012, 15.06.2012, 15.08.2012, 15.09.2012), позивачем було прийняте податкове повідомлення-рішення від 22.05.2014 №0002051702, яким відповідачу було визначено грошове зобов'язання зі збору за провадження торгівельної діяльності (ресторанне господарство) за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 600,00 грн.
Згідно з пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно пп. 14.1.137 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до п. 41.5 ст. 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.
Відповідно до п.п. 95.1 - 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відповідач не надав суду будь-яких доказів на спростування вимог позивача, тому, враховуючи вимоги ч. 1 ст. 71 КАС України, суд доходить висновку про наявність необхідної сукупності обставин, які дають підставу для висновку щодо правомірності заявленого позову.
Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, вказана сума заборгованості повинна бути стягнута з відповідача.
За правилами частини 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
У зв'язку з наведеним вище, адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Враховуючи вищезазначене, керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-162, 1832, 256 КАС України, суд
Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів за податковим боргом - задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, зареєстрований: 69071, АДРЕСА_1) податковий борг зі збору за провадження торгівельної діяльності (ресторанне господарство) у сумі 450,18 грн. (чотириста п'ятдесят гривень 18 коп.) на р/р 31412518700009, код платежу 18040600, отримувач - Місцевий бюджет Шевченківського району, код отримувача 38025367, банк - ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова набирає законної сили і є остаточною після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Р.В. Кисіль