Рішення від 12.01.2015 по справі 922/5680/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" січня 2015 р.Справа № 922/5680/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

при секретарі судового засідання Сальніковою Г.І.

розглянувши справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" (м. Київ)

до Приватного акціонерного товариства "Харківська муніципальна страхова компанія" (м. Харків)

про стягнення 3339,50 грн.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився;

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Харківська муніципальна страхова компанія" (надалі - відповідач) на свою користь страхове відшкодування в порядку регресу у розмірі 3339,50 грн., завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Також просить суд покласти на відповідача судовий збір.

19.12.2014 р. за вх.№46073 до канцелярії суду від представника позивача надійшло клопотання, в якому він просив справу розглядати без представника за наявними в матеріалах справи документами. Також зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ГПК України участь в господарських засіданнях визначена як право, а не обов'язок сторони по справі.

Суд, розглянувши клопотання представника позивача про розгляд справи без участі їх представника за наявними в матеріалах справи документами, вирішив за можливе задовольнити його.

Представник позивача в судове засідання 12.01.2015 р. не з'явився. Про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник відповідача в судове засідання 12.01.2015 р. не з'явився, витребуваних судом документів не надав, про причину неявки суд не повідомив. Про час і місце слухання справи був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення №039434/3, яке долучене судом до матеріалів справи.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи й відсутність представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України, за можливе розгляд справи за позовної заявою позивача за наявними у справі і додатково наданими на вимогу суду матеріалами і документами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, вислухавши присутніх представників сторін, всебічно і повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

12.07.2014 року відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу "ЗАЗ", державний реєстраційний номер АХ 4083 ЕС, під керуванням водія Басюк Валерія Олександровича та транспортного засобу "Део", державний реєстраційний номер АХ 4199 АМ, під керуванням водія Степанова Сергія Володимировича.

Згідно з довідки ВДАІ та постанови Московського районного суду м. Харкова від 17.09.2014 року вищевказана дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення Степановим С.В. правил дорожнього руху України.

14.07.2014 р. до ПАТ "СК "Українська страхова група" звернувся страхувальник із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування і надав при цьому усі необхідні документи.

07.08.2014 року ПАТ "СК "Українська страхова група" на підставі рахунку № АЦ-0000146 від 14.07.2014 року було складено страховий акт та розрахунок страхового відшкодування до нього.

На підставі вищевказаних документів ПАТ "СК "Українська страхова група" здійснила виплату страхового відшкодування в розмірі: 4339,50 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 18561 від 11.08.2014 року.

Цивільна відповідальність транспортного засобу "Део", реєстраційний номер АХ 4199 АМ застраховано в Публічне акціонерне товариство "Харківська муніципальна страхова компанія" за полісом АС/3814378 (розмір франшизи за даним полісом складає 1000 грн.).

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника відповідача, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані сторонами докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог учасників судового процесу, користуючись принципом об'єктивної істини, принципами добросовісності, розумності та справедливості суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Відповідно до ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених ГПК України заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 1166 ЦК України встановлено, що шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК країни шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір оренди, підряду тощо) подіє транспортним засобом. Згідно умов договору страхування одним із страхових випадків, визначається подія, у разі якої внаслідок ДТП було завдано шкоду автомобілю Страхувальника (пп. 3.1.1 Договору страхування), Розмір страхового відшкодування визначається Страховиком, виходячи із суми заподіяного в результаті настання страхового випадку матеріального збитку, але не більше розміру страхової суми. А підставою для виплати страхового відшкодування є рахунок станції технічного обслуговування (п. 9.1 Договору страхування).

На підставі статті 993 ЦК України, статті 27 Закону України "Про страхування" до Страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке Страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Згідно частини першої статті 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану пилою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого страхового відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

За ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України „Про страхування ", до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

За ст. 9 п. 1 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів " страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування в межах ліміту відповідальності страховика.

За ст. 22 п. 1 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик, відповідно до лімітів відповідальності страховика, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

За ст. 36 п. 4 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Статтею 528 ЦК України передбачено, що виконання обов'язку може бути покладено на іншу особу, якщо з умов договору, вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не виникає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи з загальних засад і змісту законодавства України. Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, а також оцінку всіх доказів. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати. Мотивувальна частина рішення повинна мати також посилання на закон та інші нормативні акти матеріального права, на підставі яких визначено права і обов'язки сторін у спірних правовідносинах.

Враховуючи вказані обставини та приймаючи до уваги вимоги ст. 526 Цивільного Кодексу України, а саме те, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача про стягнення страхове відшкодування в порядку регресу в розмірі 3339,50 грн. правомірна, обґрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 1827,00 грн., оскільки з його вини спір було доведено до суду.

На підставі статей 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, статтями 15, 16, 528, 993, 1166, 1187, 1191 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 32, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Харківська муніципальна страхова компанія" (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 63, код ЄДРПОУ 21186813) на користь приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" (03038, м. Київ, вул. Федорова, 32-А, код ЄДРПОУ 30859524) 3339,50 грн. страхового відшкодування в порядку регресу та 1827,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 17.01.2015 р.

Суддя Г.І. Сальнікова

Попередній документ
42340243
Наступний документ
42340245
Інформація про рішення:
№ рішення: 42340244
№ справи: 922/5680/14
Дата рішення: 12.01.2015
Дата публікації: 20.01.2015
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Харківської області
Категорія справи: