Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"12" січня 2015 р.Справа № 922/5256/14
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Сальнікової Г.І.
при секретарі судового засідання Гонтарем А.Д.
розглянувши справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "Акцент-Банк" (м. Дніпропетровськ)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельні ресурси - 08" (м. Харків)
про зобов'язання визнання грошових вимог
за участю представників сторін:
позивача - Левицька А.В. (довіреність №445-О від 22.10.2014 р.);
відповідача - не з'явився
Позивач, Публічне акціонерне товариство "Акцент-Банк", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельні ресурси - 08", в якій просить суд зобов'язати Ліквідаційну комісію Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельні ресурси - 08" в особі голови ліквідаційної комісії Літовки Сергія Валерійовича визнати грошові вимоги Публічного акціонерного товариства "Акцент-Банк" (юридична адреса: 49074, м. Дніпропетровськ, вул. Батумська, 11; код ЄДРПОУ 14360080) у розмірі 325796,69 грн. та включити їх до реєстру кредиторів боржника. Судові витрати просить суд покласти на відповідача.
12.01.2015 р. за вх. №557 до канцелярії суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення, а також заява про долучення до матеріалів справи документів згідно додатку.
Суд, розглянувши заяву представника позивача про долучення до матеріалів справи документів згідно додатку, вирішив за можливе задовольнити її.
Представник позивача в судовому засіданні 12.01.2015 р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання 12.01.2015 р. не з'явився, витребуваних судом документів не надав, про причину неявки суд не повідомив. Про час і місце слухання справи був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення №036659/2, яке долучене судом до матеріалів справи.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи й відсутність представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.
Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України, за можливе розгляд справи за позовної заявою позивача за наявними у справі і додатково наданими на вимогу суду матеріалами і документами.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
08 січня 2014 року між Публічним акціонерним товариством "Акцент-Банк" (банк), Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельні ресурси - 08" (позичальник) та Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Інгосстрах" укладено кредитний договір №111 у вигляді відновлювальної кредитної лінії, відповідно до п. А.2. якого позивач надав відповідачу кредит в сумі - 316 000 ,00 (триста шістнадцять грн. 00 коп.) гривень в обмін на зобов'язання відповідача по поверненню кредиту, сплатою відсотків та винагороди, в обумовлений даним договором термін.
Згідно умов кредитного договору за користування кредитом позичальник сплачує відсотки в розмірі 27% річних, а у разі порушення позичальником будь-якого із зобов'язань по погашенню кредиту він сплачує позивачу відсотки за користування кредитом в розмірі 54% річних, від суми залишку непогашеної заборгованості за кредитом.
Згідно з п. А. 10. кредитного договору відповідач сплачує позивачу винагороду за відкриття позичкового рахунку у розмірі 250.00 (двісті п'ятдесят) гривень.
Відповідно до п. А.З кредитного договору А.З. термін повернення кредиту 07.01.2015 (сьоме січня дві тисячі п'ятнадцятого) року. Згідно зі ст.ст. 212, 651 Цивільного кодексу України у випадку порушення позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених цим договором, банк на свій розсуд, починаючи з 91-го дня порушення будь-якого із зобов'язань, має право змінити умови цього договору, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому банк направляє позичальнику письмове повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту. У випадку непогашення позичальником заборгованості за цим договором у термін, зазначений у повідомленні, уся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, зазначеної у повідомленні, вважається простроченою. У випадку погашення заборгованості у період до закінчення 90 днів (включно) з моменту порушення будь-якого із зобов'язань, кінцевим терміном повернення кредиту є 07 січня 2015 року.
В силу ч. 2 п. 2.1.2. кредитного договору для отримання кредиту (його частини) відповідач зобов'язаний не пізніше дати планованого отримання кредиту надати позивачу попередню вимогу з вказівкою суми кредиту та строку його надання.
З матеріалів справи вбачається, що позивач виконав всі взяті на себе зобов'язання та надав відповідачу, відповідно до його попередніх вимог, перерахував кредитні кошти згідно з умовами кредитного договору у розмірі 300 000 гривень.
В порядку досудового врегулювання спору, відповідно до частини 2 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, 23.05.2014 року позивач направив на адресу голові ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельні ресурси - 08" заяву (претензію) про визнання грошових вимог позивача. Розрахунок був оформлений станом на 16 травня 2014 року та становить 325 796,69 гривень, а саме: 300 000 грн. - заборгованість за тілом кредиту, в.т.ч. 20025,00 грн. - прострочена заборгованість за тілом кредиту, 5 771,69 грн. - заборгованість з пені.
Судом встановлено, що відповідач порушив взяті на себе грошові зобов'язання за спірним договором щодо повернення кредиту, сплати процентів та винагороди, у зв'язку із чим у нього перед позивачем виникла заборгованість.
Окрім того, відповідно до п. 2.2.8, кредитного договору відповідач зобов'язаний надавати позивачу не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним кварталом, фінансову інформацію (баланс, звіти та ін.).
Відповідно до п. 2.2.9 кредитного договору відповідач зобов'язаний кожного місяця до 10 числа інформувати позивача про цільове використання кредиту.
Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.
За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до п. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Пунктом 2 ст. 16 Цивільного кодексу України передбачено, що способами захисту цивільного права та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення;7) припинення правовідношення; 8) відшкодува ння збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самовря дування, їхніх посадових і службових осіб.
У відповідності до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
У відповідності з ч. 2. ст. 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин (в тому числі договір) вважається укладеним в письмовій формі, якщо її зміст, зафіксовано в одному або кількох документах, якими обмінялися сторони. Стаття 207 ЦК України не передбачає вичерпний перелік таких документів, тому наряду з листами та телеграмами можуть використовуватися і інші засоби зв'язку, наприклад електронний.
Пунктом 1 ч.1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч.1 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в порушення домовленості сторін, зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, не сплатив необхідні кошти для погашення заборгованості та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.
Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання за договором №111 від 08.01.2014р.
Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.
Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до п. А.8. договору, у випадку порушення позичальником будь-якого грошового зобов'язання позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі 54,0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У випадку порушення позичальником будь-якого із грошових зобов'язань та при реалізації права банку, передбаченого п. А3 цього договору, позичальник сплачує банку пеню у розмірі 0,1500% від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочки. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою, передбаченою повідомленням. При цьому проценти за користування кредитом не сплачуються.
Враховуючи викладене, суд вважає доведеною заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором №111 від 08.01.2014 р., з яких: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 300000,00 грн., прострочена заборгованість за тілом кредиту в сумі 20025,00 грн., пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором в сумі 5771,69 грн.
Щодо вимоги про зобов'язання відповідача в особі голови ліквідаційної комісії Літовки Сергія Валерійовича визнати грошові вимоги Публічного акціонерного товариства "Акцент-Банк" (юридична адреса: 49074, м. Дніпропетровськ, вул. Батумська, 11; код ЄДРПОУ 14360080) у розмірі 325796,69 грн. та включити їх до реєстру кредиторів боржника, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 110 Цивільного кодексу України, юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.
Згідно статті 105 Цивільного кодексу України, після внесення запису про прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців повідомлення про внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи публікується у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації. Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.
Як вже зазначалось, відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідач - Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельні ресурси - 08" (ЄДРПОУ 36034500) з 24.03.2014 р. року перебуває в стані припинення підприємницької діяльності за власним рішенням. Строк, визначений засновниками (учасниками) відповідача або іншим органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи відповідача, для заявлення кредиторами своїх вимог становить - 03.06.2014 року.
Позивач, 23.05.2014 р., тобто, в межах строку, визначеного засновниками (учасниками) відповідача, для заявлення кредиторами своїх вимог, звернувся до відповідача з заявою про грошові вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельні ресурси - 08".
З огляду на ч. 6 статті 105 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна вимога кредитора, зокрема, щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається ліквідаційною комісією, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.
Отже, відповідач протягом 30 днів мав розглянути вимоги позивача та надіслати йому повідомлення про визнання або відмову у визнанні його вимог.
Проте, відповідач, в порушення вищенаведених норм, ніяким чином на вказану заяву позивача не відреагував, вимоги позивача до проміжного ліквідаційного балансу не включив.
Відповідно до ч. 3 ст. 120 ЦК України, у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до відповідача з вимогою 23.05.2014 р., а до господарського суду Публічне акціонерне товариство "Акцент-Банк" звернулось з даним позовом 17.11.2014 р.
Враховуючи викладене, беручи до уваги існування заборгованості відповідача перед позивачем за договором №111 від 08.01.2014 р., суд приходить до висновку, що вимоги про зобов'язання відповідача в особі голови ліквідаційної комісії Літовки Сергія Валерійовича визнати грошові вимоги Публічного акціонерного товариства "Акцент-Банк" (юридична адреса: 49074, м. Дніпропетровськ, вул. Батумська, 11; код ЄДРПОУ 14360080) зі сплати заборгованості за кредитом в розмірі 325796,69 грн., яких: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 300000,00 грн., прострочена заборгованість за тілом кредиту в сумі 20025,00 грн., пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором в сумі 5771,69 грн., та включення їх до реєстру вимог кредиторів та ліквідаційного балансу є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 1218,00 грн., оскільки з його вини спір було доведено до суду.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельні ресурси - 08" (юридична адреса: 61105, м. Харків, пр. Героїв Сталінграда, б. 45, офіс 10; код ЄДРПОУ 36034500) в особі голови ліквідаційної комісії Літовки Сергія Валерійовича визнати грошові вимоги Публічного акціонерного товариства "Акцент-Банк" (юридична адреса: 49074, м. Дніпропетровськ, вул. Батумська, 11; код ЄДРПОУ 14360080) зі сплати заборгованості за кредитом в розмірі 325796,69 грн., яких: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 300000,00 грн., прострочена заборгованість за тілом кредиту в сумі 20025,00 грн., пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором в сумі 5771,69 грн., та включити їх до реєстру вимог кредиторів та ліквідаційного балансу.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельні ресурси - 08" (юридична адреса: 61105, м. Харків, пр. Героїв Сталінграда, б. 45, офіс 10; код ЄДРПОУ 36034500) на користь Публічного акціонерного товариства "Акцент-Банк" (юридична адреса: 49074, м. Дніпропетровськ, вул. Батумська, 11; код ЄДРПОУ 14360080) судовий збір в сумі 1218,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 17.01.2015 р.
Суддя Г.І. Сальнікова