36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
13.01.2015р. Справа № 917/2199/14
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ерідон Тех", вул.Кришталева, буд.5, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, 08130
до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес", вул. Дзержинського, буд. 1 А, с. Майорщина, Гребінківський район, Полтавська область,37420
про стягнення 302 339,02 грн. (згідно заяви про зменшення розміру позовних вимог вхідний № 16988 від 18.12.2014 року канцелярії суду).
суддя Іваницький Олексій Тихонович
секретар судового засідання Жадан Т.С.
представники сторін:
від позивача: Горбач М.В. дов. № 339 від 02.12.2013 року
від відповідача: Іванченко Ю.М. дов. б/н від 11.11.2014 року
СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява про стягнення302 339,02 грн. (згідно заяви вхідний № 16988 канцелярії суду від 18.12.2014 року про зменшення розміру позовних вимог за договором купівлі-продажу сільськогосподарської техніки № 15/04-14 ПО-2 від 15.04.2014 року, із яких: основний борг - 252200,00 грн., штрафні санкції за порушення грошових зобов"язань за період з 20.05.2014р. по 16.12.2014р. врахуванням облікової ставки НБУ - 42918,50 грн., штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань з врахуванням 5% річних заперіод з 20.05.2014р. по 16.12.2014р. в розмірі 7220,52 грн.
13.11.2014 року директор СГ ТОВ "Прогрес" В.В.Сухаренко подав заяву за вхід. № 15037(канцелярії суду) про відкладення розгляду справи у зв'язку із неплановим терміновим відрядженням керівника підприємства. Суд подану заяву та клопотання про продовження строку вирішення спору прийняв до розгляду, задовольнив та долучив їх до матеріалів справи- т.1,а.с. 81-83.
13.11.2014 року представник позивача Горбач М.В. за вхід. № 15051(канцелярії суду) подав заяву про зменшення розміру позовних вимог з додатками. Суд заявуз додатками прийняв до розгляду та залучив її до матеріалів справи-т.1,а.с.84-159.
Ухвалою господарського суду від 18.12.2014року продовжено строк вирішення спору на 15 (п'ятнадцять) днів, для надання можливості сторонам самостійно врегулювати предмет спору, та витребувати і подати додаткові докази по суті предмету спору у відповідності до вимог статті 22 ГПК України та ч.3 статті 69 ГПК України.
09.12.2014 рокудиректор СГ ТОВ "Прогрес" В.В.Сухаренко подала заяву за вхід.
№ 16351 (канцелярії суду) з додатками світлокопію витягу з ЄДРПОУ та відзиву на позовну заяву. Суд заяву з додатками прийняв та залучив їх до матеріалів справи- т.2,а.с.1-9.
11.12.2014 рокудиректор СГ ТОВ "Прогрес" В.В.Сухаренко подала заяву за вхід.
№ 16540 (канцелярії суду) з додатками в оригіналі витяг з ЄДРПОУ та відзив на позовну заяву. Суд заяву з додатками прийняв та залучив їх до матеріалів справи- т.2,а.с.10-16.
18.12.2014 рокуза вхід. № 16920 канцелярії судудиректор СГ ТОВ "Прогрес" В.В.Сухаренко подала заяву з додатками,а саме, контрозрахунок штрафних санкцій (пені) за період з 01.10.2014 року по 12.11 2014 року та відзив на позовну заяву. Суд заяву з додатками прийняв до розгляду та залучив її до матеріалів справи - т.2,а.с. 22-24.
18.12.2014рдиректор СГ ТОВ "Прогрес" В.В.Сухаренко за вхідним 16920канцелярії суду подала заяву про відкладення розгляду справи та клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів до 13.01.2015 року.Суд подану заяву з додатками прийняв до розгляду, задовольнив та долучив її до матеріалів справи- див. т.2,а.с. 22-24.
18.12.2014 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Ерідон Тех"
Горбач М.В. повторно подав заяву вхідний № 16988 канцелярії суду про зменшення розміру позовних вимог. Суд подану заяву прийняв до розгляду та долучив її до матеріалів справи -т. 2,а.с. 25-34.
13.01.2015 року директор СГ ТОВ "Прогрес" В.В.Сухаренко за вхід. № 239 канцелярії суду подала відзив на позовну заяву з уточненням. Суд його прийняв до розгляду і після ознайомлення з його змістом представником позивача залучив до матеріалів справи - т.2,а.с. 41-43.
13.01.2015 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Ерідон Тех" Горбач М.В. за вхід. № 250 подав заяву про виправлення технічної помилки в заяві про зменшення позовних вимог і просить суд замість штрафу стягнути пеню за період з 20.05.2014 року по 16.12.2014 року з врахуванням подвійної облікової ставки НБУ в розмірі 42 918,50 грн. Суд заяву прийняв до розгляду, розглянув по суті, задовольнив і після ознайомлення з її змістом представником відповідача долучив її до матеріалів справи - т.2,а.с. 44.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримує згідно заяви про зменшення позовних вимог.
Представник відповідача позов визнають лише в частині основного боргу і заперечує проти стягнення пені та річних з мотивів, викладених у відзиві на позов та прохає відмовити в їх задоволенні.
Справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності до приписів статті 75 ГПК України
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши і оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, та за результатами оцінки доказів поданих сторонами, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті, суд, встановив наступне:
. 15.04.2014 p. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ерідон Тех» (далі - ТОВ «Ерідон Тех») та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Прогрес» (далі - СТОВ «Прогрес») було укладено Договір купівлі-продажу сільськогосподарської техніки №15/04-14ПО-2 згідно умов якого ТОВ «Ерідон Тех» продало, а СТОВ «Прогрес» придбало товар (сільськогосподарську техніку) - дискову борону Рубін 9/600 KUA вартістю 846 000,00 грн., у т.ч. ПДВ 141 000,00 грн.
Позивач взяті на себе договірні зобов'язанні виконав повністю: поставив, та передав на відповідальне зберігання, ввів у експлуатацію, а в подальшому передав у власність покупцю - СТОВ «Прогрес» товар (сільськогосподарську техніку) - дискову борону Рубін 9/600 KUA вартістю 846 000,00 грн., у т.ч. ПДВ 141 000,00 грн.. Ця обставина підтверджується Договором відповідального зберігання матеріальних цінностей № 17/04-14ПО від 17.04.2014 p., Актом введення в експлуатацію від 24.04.2014 p., Актом приймання-передачі товару від 07.10.2014 p., Довіреністю № 355 від 07.10.2014 p., видатковою накладною № 9952 від 07.10.2014 p., які підписані директором СТОВ «Прогрес» та повноважними представниками СТОВ «Прогрес»- ив. т.1,а.с. 35-48; 115-128..
СТОВ «Прогрес» - покупець свої зобов'язання перед продавцем по оплаті за придбану техніку виконав лише частково платив всього 473800,00 грн. платіжними дорученнями від22.04.2014 р.-253 800,00 грн.;25.06.2014 р. -20 000,00 грн.;11.07.2014 р. - 20 000,00 грн.;14.08.2014 р. - 20 000,00 грн.;21.08.2014 р. -20 000,00 грн.;01.09.2014 р. -20000,00 грн., 03.09.2014 р. -20 000,00 грн.;05.09.2014 р. -20 000,00 грн.;
16.09.2014 р. -20 000,00 грн.;23.09.2014 р.-20 000,00 грн., 26.09.2014 р. -20 000,00 грн.;30.09.2014 р. -20 000,00 грн. - т.1,а.с. -129-142.
28.05.2014 року за вих. № 562 позивач надіслав відповідачу претензію та рахунок на оплату № 628 на оплату 592 200 грн. боргу, та пені в розмірі 2 466,14 грн. - т.1,а.с. 143-146.
16.07.2014 року на адресу відповідача повторно була направлена претензія претензію та рахунок на оплату № 886 на оплату боргу 552 200,00 грн.. та пені в розмірі 5 748,93 грн. - т.1,а.с. 147-151.
11.09.2014 року позивач в третє надіслав відповідачу претензію та рахунок на оплату № 1251на оплату 452 200,00 грн. оргу та пені в розмірі 30 836,31 грн. по рахунку № 1252 від 11.09.2014р. - т.1, а. с. 152-157.
Відповідач за вих.. № 566 від 30.08.2014р. на адресу позивача направив лист яким гарантував оплату до 01.10.2014 року заборгованості в сумі 512 200,00 грн., який позивач отримав і зареєстрував за хід. № 102 від 23.09.2014 року. - т.1,а.с. 158.
Але у погоджені терміни СТОВ «Прогрес» не здійснив оплату повної вартість товару в ні до 20.05.2014 pоку, ні до01.10.2014 року згідно умов Договору купівлі-продажу сільськогосподарської техніки №15/04-14ПО-2 від 15.04.2014 р. чим прушило права і законні інтереси ТОВ «Ерідон Тех».
В послідуючому відповідач усній формі та телефонних розмовах просив продавця - ТОВ «Ерідон Тех» відтермінувати заборгованість а товар у розмірі 372 200,00 грн. але на день вирішення господарського спору по суті борг складає 252 200,00 грн. та пеня в розмірі 42918,50 грн. і річні 5% - 7220,52 грн. за період з 20.05.2014 року по 16.12.2014 року.
Згідно пункту 6.3. Договору купівлі-продажу сільськогосподарської техніки 15/04-14ПО-2 від 15.04.2014 р. сторони передбачили, що покупець у випадку прострочення платежів сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен прострочений день.
Сума заборгованості СТОВ «Прогрес» перед ТОВ «Ерідон Тех» за Товар станом на 09.10.2014 р. складала 372 200,00 гри. (триста сімдесят дві тисячі двісті гривень 00копійок). тому позивач залишає за собою право згідно умов зазначеного Договору нарахувати пеню та 5% річних.
Розрахунок штрафних санкцій за порушення грошових зобов'язань з врахуванням облікової ставки Національного банку України відповідно до Постанови Правління Національного банку України № 212 від 14.04.2014 р. встановлено з 15.04.2014 р. облікову ставку НБУ в розмірі 9,5 % річних, а відповідно до Постанови Правління Національного банку України № 417 від 15.07.2014 р. з 17.07.2014 р. облікову ставку НБУ встановлено в розмірі 12,5 % річних.
Розрахунок штрафних санкцій (пені) за всі періоди заборгованості:
1) в період з 20.05.2014 р. по 16.07.2014 р. - згідно Постанови Правління Національного банку України № 212 від 14.04.2014 р. було встановлено облікову ставку НБУ в розмірі 9,5 % річних, заборгованість 372 200,00 грн. (56 днів), таким чином:
372 200,00 грн./ 100 * (9,5*2) = 70 718/365 днів рік * 56 днів заборгованості = 10 849,88 грн.
2) в період з 17.07.2013 р. по 09.10.2014 р. - згідно Постанови Правління Національного банку України № 417 від 15.07.2014 р. було встановлено облікову ставку НБУ в розмірі 12,5 % річних, заборгованість 372 200,00 грн. (85 днів), таким чином: 372200,00 грн./ 100 * (12,5*2) = 93 050/365 днів рік * 85днів заборгованості = 22 433,97грн.
3) 13.10.2014 року боржник заплатив 20000 грн. , тому в період з 13.10.2013р. по 20.10.2014р. згідно Постанови Правління Національного банку України № 417 від 15.07.2014 р. було встановлено облікову ставку НБУ в розмірі 12,5 % річних, заборгованість 372 200,00 грн. (7 днів), такими чином: 352 200,00 грн. / 100 * (12,5*2) = 88 050/365 днів рік * 7днів заборгованості = 1 688,63 грн.
4) 21.10.2014 року боржник заплатив 100 000,00 грн., тому в період з 21.10.2013р. по 12.11.2014р.- згідно Постанови Правління Національного банку України № 417 від 15.07.2014 р. було встановлено облікову ставку НБУ в розмірі 12,5 % річних,заборгованість 372 200,00 грн. ( 46 днів), таким чином: 252 200,00 грн. / 100 * (12,5*2) = 63 050/365 днів рік * 46днів заборгованості = 7 946,02 грн.
Загальний розмір штрафних санкцій за період з 20.05.2014 р. по 16.12.2014р. складає: 10 849,88 грн.+22 433,97 грн.+ 1688,63 грн.+7 946,02 грн.= 42 918,50 грн.
Загальний розмір 5% річних за період з 20.05.2014 р. по 16.12.2014 р. порушення строків за невиконання грошового зобов'язання складає 7 220,52 грн.
Отже, загальна сума заборгованості СТОВ «Прогрес» перед ТОВ «Ерідон Тех», з урахуванням боргу 252 200,00 грн., пені 42 918,50 грн. та 5% річних 7 220,52 грн. складає = 302 339,02 грн.
Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" / із змінами та доповненнями / підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Згідно з пунктом 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України N 88 від 24.05.95 року, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань та фінансових результатів.
Відповідно до Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 р. N 99, сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі - цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.
Таким чином, відповідно до вимог вказаних нормативних актів належними та допустимими доказами передачі товарно - матеріальних цінностей є накладна та довіреність.
Статтями 509 - 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Враховуючи вищевикладене, суд встановив що, вимоги Позивача обґрунтованими, доведеними наданими по справі матеріалами і доказами та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України), підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно із статтями 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України (надалі ГК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно із статтями 526 - 527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Враховуючи вищенаведене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, доведеними наданими по справі доказами та такими, що підлягають задоволенню згідно заява про зменшення позовних вимог/ вхід. № 16988 від 18.12.2014 року канцелярії суду/.
Відповідно до ч. 2 ст. 82 ГПК України рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.
Статтею 43 ГПК України визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом .
Вирішуючи господарський спір суди зобов'язані достеменно встановити сам факт виконання договірних зобов'язань оскільки з'ясування вказаних питань має істотне значення для вирішення спору на впливає на правильність застосування норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 6 '' Про судове рішення '' рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи,що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
Згідно до ч.1 статті 4-7 ГПК України судове рішення приймається за результатами обговорення усіх обставин справи, а ч.1 статті 43 названого Кодексу передбачено всебічний, повний і об'єктивний розгляд в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідже- ними в судовому засіданні.
Зобов'язання має виконуватись належним чином і відповідно до умов договору.
Відповідно до приписів статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно до приписів статті 32 ГПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно зі статтею 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду..
У нарадчій кімнаті суд дійшов висновку, що Позивачем у відповідності до приписів статей 32-34, 36, 38 ГПК України у встановленому порядку подано належні докази ( у матеріалах справи ) на підставі яких довів обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог та заперечень, і підтвердив обґрунтованість заявлених позовних вимог.
Відповідач відповідно до статей 21-22, 32-34, 36, 38 ГПК України не спростував доводів позивача на підставі яких останній доводив обставини заявлених вимог, та на підставі статті 614 ЦК України не довів відсутності вини як підстави відповідальності за порушення зобов'язання.
Після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення яким позов задоволено згідно заяви про зменшення позовних вимог/ вхід. № 16988 від 18.12.2014 року канцелярії суду/.
До стягнення підлягає основний борг 252 200,00 грн., пеня 42 918,50 грн. та 5% річних 7 220,52 грн. всього = 302 339,02 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору при задоволенні позову покладається на відповідача .
Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" у разі ж зменшення розміру позовних вимог зайво сплачена сума судового збору підлягає поверненню (пункт 1 частини першої статті 7 Закону).
Отже, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 6046,78 грн.
Ухвалою суду повернути з Державного бюджету України зайво сплачений судовий збір в розмірі 2 191, 39 грн.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 4 ,4-3, 4-5, 4-7,21, 22, 28, 32 - 34, 36, 38, 43, 44, 49,58, 69,75,77, 811, 82, 821 , 83 - 85 Господарського процесуального кодексу України, у нарадчій кімнаті, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ерідон Тех" (вул.Кришталева, буд.5, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, 08130, код ЄДРПОУ 33870417) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" (вул. Дзержинського, буд. 1 А, с. Майорщина, Гребінківський район, Полтавська область,37420, код ЄДРПОУ 210444481) основний борг 252 200,00 грн., пеня 42 918,50 грн. та 5% річних 7 220,52 грн., всього - 302 339,02 грн., а також витрати на сплату судового збору в розмірі 6046,78 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
СУДДЯ Іваницький О.Т.
Повне рішення складено 20.01.2015р.
Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.