15.01.2015 р. Справа № 914/3965/14
за позовом: Публічного акціонерного товариства "Львівобленерго", м.Львів
до: Комунального підприємства "Бориславводоканал", м. Борислав
про: стягнення 1 447 423,01 грн.,
Суддя Король М.Р.
За участю представників:
від позивача: Луцик С.В. - представник (довіреність від 18.12.14р.);
від відповідача: не прибув;
В судовому засіданні 15.01.2015 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору:
позов заявлено Публічним акціонерним товариством "Львівобленерго" (м.Львів) до Комунального підприємства "Бориславводоканал" (м.Борислав) про стягнення 1 447 423,01 грн.
Ухвалою суду від 10.11.14 року порушено провадження у справі. Розгляд судової справи призначено на 27.11.14р. Вимоги до сторін висвітлено в зазначеній ухвалі, в тому числі визнано обов'язковою участь повноважних представників сторін в судове засідання.
В судовому засіданні 27.11.2014 року судом оголошено перерву до 11.12.2014 року.
В судове засідання 11.12.2014 року сторони забезпечили участь повноважних представників, надали пояснення по суті спору.
Відповідач через відділ обліку та документального забезпечення суду подав клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку розгляду спору на 15 днів (вх. №5888/14 від 11.12.2014 року). Суд відклав розгляд справи на 15.01.2015 року та продовжив строк розгляду спору на 15 днів.
В судове засідання 15.01.2015 року позивач участь повноважного представника забезпечив, через відділ обліку та документального забезпечення суду подав клопотання про припинення провадження у справі в частині стягнення основного боргу в зв'язку із його погашенням.
Відповідач участь повноважного представника в судове засідання не забезпечив, з заявами чи клопотаннями не звертався.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне:
19.02.2008 року між Відкритим акціонерним товариством "Львівобленерго", перейменованим у Публічне акціонерне товариства "Львівобленерго" згідно рішення загальних зборів від 14.05.2011року, (постачальником згідно договору) та Комунальним підприємством "Бориславводоканал" (споживачем згідно договору) було укладено договір про постачання електричної енергії № 90133, відповідно до п. 1 якого, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, зазначеною в додатку № 9 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору. Точка продажу електричної енергії: зазначена в додатку № 6 "Однолінійна схема".
Згідно п.2.3.3 договору, споживач зобов'язався оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків №2 "Порядок розрахунків" та №9 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії".
Відповідач за період січня по жовтень 2014 року не здійснював належних оплат за спожиту електроенергію, чим заборгував станом на 01.11.2014 року 1 339 638,13 грн.
Дані факти позивач підтверджує відповідними рахунками на оплату за активну електроенергію.
На дану суму позивачем нараховано 47 163,35 грн. пені, 53 178,23 грн. інфляційних втрат та 7443,30 грн. 3% річних.
Загальна сума позову складала 1 447 423,01 грн.
В судове засідання 15.01.2015 року позивачем долучено докази оплати відповідачем суми основного боргу згідно меморіальних ордерів № 65 від 18.12.2014 року на суму 959 392.75 грн. та № 11 від 23.12.2014 року на суму 380 245,38 грн.
Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Порядок постачання електричної енергії та взаємовідносини зі споживачами усіх форм власності регулюється спеціальним законодавством, зокрема Законом України "Про електроенергетику", Правилами користування електричною енергією, нормативними документами Кабінету Міністрів України, Міністерства палива та енергетики, а також нормативно-правові акти Національної комісії регулювання електроенергетики України.
Так, стаття 26 Закону України "Обов'язки та відповідальність споживачів енергії" вказує, що споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання електричної енергії.
Правила користування електричною енергією, затверджені постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996 року (із змінами та доповненнями), розділ 5 "Укладення договорів", пункт 5.1. вказують, що договір на постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.
Згідно з підпунктом 1 пункту 10.2 Правил споживач електричної енергії зобов'язаний користуватись електричною енергією для власних потреб виключно на підставі договору.
За змістом частини 2 статті 275 Господарського кодексу України відпуск енергії без оформлення договору електропостачання не допускається.
Судом встановлено, що 19.02.2008 року між Відкритим акціонерним товариством "Львівобленерго" (енергопостачальною організацією) та Комунальним підприємством "Бориславводоканал" (споживачем згідно договору) було укладено договір про постачання електричної енергії № 90133.
Розрахунковим періодом вважається період з 16 числа попереднього місяця до 15 числа поточного місяця (включно) та прирівнюється до календарного (п. 2 додатку № 2 від 16.05.2013 року до договору № 90133).
Рахунки на оплату платежів, передбачених даним договором, виписуються постачальником електричної енергії та надаються споживачу. Тривалість періоду для оплату отриманих рахунків не має перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунку. Дата отримання рахунка (здійснення рахунку) визначається датою, на яку були зараховані кошти поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом.
Судом встановлено, що за період з січня по жовтень 2014 року відповідачем рахунки станом на 01.11.2014 року оплачені в повному обсязі не були, що призвело до наявності у останнього боргу за спожиту активну електроенергії в розмірі 1 339 638, 13 грн. Також судом встановлено, що в процесі розгляду справи по суті відповідач здійснив оплату вищезазначеної суми, що підтверджується меморіальними ордерами № 65 від 18.12.2014 року на суму 959 392.75 грн. та № 11 від 23.12.2014 року на суму 380 245,38 грн. (копії долучено до матеріалів справи).
В зв'язку з погашення суми основного боргу відповідачем в процесі розгляду спору, провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 1 339 638,13 грн. основного боргу підлягає припиненню на підставі п.1.1 ст. 80 ГПК України.
На суму основного боргу позивачем нараховано 47163,35 грн. пені на підставі п. 4.2.1 договору, відповідно до якого за внесення платежів, передбачених цим договором, з порушенням термінів оплати, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.
Стаття 610 Цивільного кодексу України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання недопустима. Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. А ч. 1 ст. 547 визначає, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом згідно ч. 1 ст. 548 ЦК України.
Відповідно до ч.ч. 1,3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом перевірено правомірність та правильність нарахування інфляційний втрат в сумі 53178,23 грн. та 3% річних в розмірі 7443,30 грн., які підлягають стягненню.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.
Із врахуванням викладеного, суд вважає позов підставним, обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення частково.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Судовий збір покладається на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, п. 1.1 ст. 80, ст. ст. 82 - 85 ГПК України, господарський суд -
1. Позовні вимоги задоволити частково.
2. Стягнути з Комунального підприємства "Бориславводоканал" (82300, м. Борислав, вул. В. Великого, 229а, ідентифікаційний код 03348531) на користь Публічного акціонерного товариства "Львівобленерго" (79026, м. Львів, вул. Козельницька, 3, ідентифікаційний код 00131587) 47 163, 35 грн. пені, 53178,23 грн. інфляційних нарахувань, 7443,30 - 3% річних та 28948,46 грн. судового збору.
3. Припинити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 1 339 638,13 грн..
Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.
Повне рішення складено 19.01.2015 р.
Суддя Король М.Р.