справа № 20-9/395
"01" лютого 2007 р. 14:45 м. Севастополь
Господарський суд міста Севастополя в складі:
судді Рибіной С. А., при секретарі Сербенюке Д. О,
за участю представників:
від позивача - Кухаренко В. Н., довіреність № 04-02 від 10.01.2007;
Федорова М. Б., довіреність № 04-03 від 10.01.2007;
від відповідача - Ткаченко Т. О., довіреність № 54 від 22.01.2007.
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі адміністративну справу
за позовом Севастопольського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича комерційна фірма “Теко» про стягнення 6963,00 грн.
Суть спору: Позивач звернувся в суд з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича комерційна фірма “Теко» (далі -ТОВ “НВКФ “Теко») про стягнення 6963,00 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовує порушенням відповідачем положень Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», яке виразилося в тому що в 2005 році замість 3 -фактично на підприємстві працювало 2 інваліди.
Відповідач позовні вимоги не визнає, у відзиві на позов вказує, що підприємство протягом всього періоду існування здійснює благодійну діяльність, надає благодійні послуги.
Згідно зі ст.ст.27, 49, 51, 121, 130 Кодексу адміністративного судочинства України, представникам сторін роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки.
За клопотанням представників сторін, відповідно до статті 15 Кодексу адміністративного судочинства України, пояснення та клопотання по справі надавались ними російською мовою.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд
Державне управління у сфері соціальної захищеності інвалідів здійснюється Міністерством соціального захисту населення України, Міністерством охорони здоров'я України і міськими радами народних депутатів України відповідно до ст. 8 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» № 875-12 від 21.03.91 (з подальшими змінами та доповненнями) фінансування роботи по соціальному захисту інвалідів здійснюється Фондом України соціального захисту інвалідів.
Виходячи з Положення про Севастопольське міське відділення Фонду України соціального захисту інвалідів, затвердженого директором Фонду 01.11.2002 року дане відділення є територіальним органом урядового органу державного управління -Фонду соціального захисту інвалідів, на яке, зокрема, покладено здійснення в установленому порядку виконання загальнодержавних програм соціального захисту інвалідів і фінансування заходів по соціально-трудовій і професійній реабілітації інвалідів, для створення робочих місць для інвалідів
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» № 875-12 від 21.03.91 для усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів в розмірі 4 % від загальної вартості працюючих, якщо кількість працюючих від 8 до 25 чоловік - встановлюється норматив в кількості 1 робочого місця.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.
Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.
Відповідно до п. 5 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів (далі -Положення), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.95 № 314, підприємства здійснюють заходи по створенню робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення робочих місць.
Відповідно до п. 3 Положення, робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестовано спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда.
Згідно п. 14 вказаного Положення, підприємства, в рамках доведеного до відома нормативу, створюють за власні кошти робочі місця для працевлаштування інвалідів, інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні місця та вакантні посади, на яких може використовуватися труд інвалідів.
Якщо юридична особа не забезпечила створення робочих місць для працевлаштування інвалідів на власному підприємстві, то воно повинно сплатити відділенню Фонду відповідні штрафні санкції, за рахунок яких будуть створені робочі місця для інвалідів на інших підприємствах.
Згідно поданого відповідачем -ТОВ “НВКФ “Теко» до Севастопольського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіту Форми № 10-ПІ про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік у відповідача середньо облікова чисельність штатних працівників облікового складу складала 73 особи, норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів складав 3 місця від загальної кількості працюючих на підприємстві, фактично на підприємстві протягом 2005 року працювало 2 інваліди, середня річна заробітна плата на підприємстві за 2005 рік склала 6963,00 грн.
Згідно Листа Севастопольського міського центру зайнятості відповідачем звіти форми 3 ПН за 2005 рік про вакантні місця для працевлаштування інвалідів на підприємстві не надавалися.
Відповідачем в матеріали справи надані копії звітів форми 3 ПН за 2005 рік про вакантні місця для працевлаштування інвалідів на підприємстві за лютий -квітень, червень , вересень -жовтень 2005 року, однак дані звітів не містять позначок про наявність вакантних місць для працевлаштування інвалідів.
Згідно статей 70, 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
У зв'язку з викладеним, суд не приймає доводи відповідача, щодо повідомлення Севастопольського міського центру зайнятості про вакантні місця для працевлаштування інвалідів на підприємстві.
Не можуть бути прийняті судом доводи відповідача, що протягом 2005 року на підприємстві працював ще один інвалід -Головко А. В., так як на 2005 рік він не мав належним чином оформлених документів МСЕК.
Таким чином відповідачем не виконані вимоги пунктів 3, 5, 14 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів.
Відповідно до ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»№ 875-12 від 21.03.1991, з подальшими змінами та доповненнями, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.
Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.
Як вважає позивач, підприємство було зобов'язано перерахувати на рахунок Севастопольського міського відділення Фонду України соціального захисту інвалідів суму штрафних санкцій у розмірі 6963,00 грн. за одне робоче місце не зайняте інвалідом.
Однак, вказані кошти на рахунок Відділення до теперішнього часу в добровільному порядку не поступили, внаслідок чого утворилася заборгованість підприємства перед Відділенням по сплаті штрафних санкцій на суму 6963,00 грн.
На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги, такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 158-163, 258-259 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити.
1. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича комерційна фірма “Теко» (99011, м. Севастополь, вул. В. Морська, буд. 24, кв. 2, код ЄДРПОУ 13794556, р/р 26002301125 в СФ УСБ м. Севастополя, МФО 324195) на користь Севастопольського відділення Фонду соціального захисту інвалідів (99011, м. Севастополь, вул. Гоголя, 20-а, код ЄДРПОУ 24035598, р/р 31216230600007 в УДК м. Севастополя, МФО 824509) адміністративно -господарські санкції в сумі 6963,00 грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини п'ятої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя підпис С. А. Рибіна
Повний текс постанови виготовлений 07.02.2007.
згідно з оригіналом
Суддя С. А. Рибіна