13 січня 2015 р.Справа № 2а-10622/11/2070
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Сіренко О.І.
Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А.
за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.
представника позивача ОСОБА_1
представників відповідача Супрун В.О., Таран М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.10.2014р. по справі № 2а-10622/11/2070
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4
до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області
про скасування податкових повідомлень-рішень,
29 жовтня 2014 року постановою Харківського окружного адміністративного суду адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено частково.
Скасовано податкове повідомлення-рішення Індустріальної Міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби №0000691702/0 від 06.06.2011 року в частині визначення грошових зобов'язань за основним платежем в сумі 11124,00 грн. та в частині визначення штрафних санкцій в сумі 2951,0 грн.
У задоволенні адміністративного позову в іншій частини позовних вимог відмовлено.
Індустріальна об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області у апеляційній скарзі просить постанову суду першої інстанції скасувати , прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Вказує, що позивачем допущено порушення п.9.4 ст.9, п.п.2.3.1 п. 2.3 ст. 2 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року №168/97-ВР, оскільки Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 не було вчинено дій з реєстрації платником податку на додану вартість з 03.02.2010 року у зв'язку з перевищенням обсягу виручки від надання послуг з комплектування наборів дитячої творчості у січні 2010 року за останні дванадцять календарних місяців розміру 300.000 гривень.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 письмових заперечень на апеляційну скаргу не подав.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача та представника відповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 195 КАС України, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Судом першої інстанції встановлено, що з 08.04.2011 р. по 29.04.2011 р. фахівцями Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова проведено виїзну планову перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2010 р.
11 травня 2011 року за результатами перевірки складено акт № 1830/17-211/НОМЕР_1, яким встановлені порушення позивачем:
- п.4.1 ст.4, п. п. 7.3.1 п.7.3 ст .7, п п. 3.1.1 п.3.1 ст.3, п.6.1 ст. 6, п.9.4 ст.9 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97р. №168/97-ВР, в результаті чого встановлено заниження податкових зобов'язань у 2010 році на суму 177 280,00 грн.
- ненадання декларацій по податку на додану вартість за лютий 2010 р. - грудень 2010 р., чим порушено п.п. 4.1.4 п.4 ст.4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-ІП від 21.12.2000р.
- ст. 13 IV розділу Декрету КМУ від 26.12.1992р. № 13-92 "Про прибутковий податок з громадян" зі змінами та доповненнями, заниження оподатковуваного доходу на суму - 151 314,81 грн. Донараховано податку з доходів фізичних осіб у сумі 22915,42 грн.
Відповідно до рішення Державної податкової адміністрації від 29.07.2011 р. № 1322/Х/25-203 за результатами розгляду скарги позивача, відповідачем при донарахуванні податку на доходи фізичних осіб не враховано суму оподаткованого доходу, відображеному в деклараціях про доходи за 2009 рік, у зв'язку з чим сума заниженого податку на доходи фізичних осіб склала 22697,42 грн.
- п.п.19.1а п. 19.1 ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" № 889-ІУ від 22.05.03 р.. із змінами та доповненнями, а саме: неведення обліку доходів та витрат.
На підставі висновків акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 06.06.2011 р. № 0000691702/0 про визначення податкового зобов'язання по ПДВ у сумі 223 470 грн. (основний платіж - 177280 грн., штрафні санкції - 46190 грн.) та податкове повідомлення-рішення від 09.08.2011 р. № 0000951702 про визначення податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності у сумі 22 697, 42 грн.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.2012 року у задоволенні адміністративного позову фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 до Індустріальної Міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби; 3-я особа - ПП "Ангро Плюс" про скасування податкових повідомлень-рішень - відмовлено в повному обсязі.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2012 року апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 залишено без задоволення, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.2012 р. по справі№2а-10622/11/2070 залишено без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07.07.2014 року касаційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 задоволено частково. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.2012 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2012 р. скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000691702/0 від 06.06.2011 р. та справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. В іншій частині - постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2012 року залишено без змін.
Задовольняючи позовні вимоги в частині скасування податкового повідомлення-рішення №0000691702/0 від 06.06.2011 року щодо визначення грошових зобов'язань за основним платежем в сумі 11124,00 грн. та штрафних санкцій в сумі 2951,0 грн., суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем порушено норми чинного податкового законодавства в частині встановлення моменту досягнення позивачем визначеної законом граничної суми оподатковуваних операцій та строку, до якого позивач мав зареєструватися платником ПДВ.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Згідно пп.2.3.1 п.2.3 ст.2 Закону України "Про податок на додану вартість", особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку у разі, коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300 000 гривень.
З матеріалів справи вбачається, що перевищення обсягу виручки позивачем було здійснено 15.01.2010 року, а звітнім періодом, в якому відбулось перевищення граничної суми у 300000 грн. є січень 2010 року.
Пунктом 9.3 ст.9 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що особи, які підпадають під визначення пункту 2.3 ст.2 цього Закону, зобов'язані зареєструватися як платник податку у податковому органі за їх місцезнаходженням (місцем проживання).
Пунктом 9.4 статті 9 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що якщо особа, на яку не поширюється дія пункту 2.3 статті 2 цього Закону, як платник податку, вважає за доцільне добровільно зареєструватися платником податку і відповідає вимогам підпункту 2.2 статті 2 цього Закону, така реєстрація провадиться за її заявою.
Якщо обсяг оподатковуваних операцій особи протягом звітного податкового періоду перевищує суму, визначену підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону, не більше ніж у два рази, така особа зобов'язана надіслати податковому органу заяву про реєстрацію протягом двадцяти календарних днів, наступних за таким звітним податковим періодом.
Згідно пп.7.8.1 п.7.8 ст.7 Закону України "про податок на додану вартість" податковим звітнім періодом у спірних правовідносинах є календарний місяць.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що заяву про реєстрацію позивач повинен був надіслати протягом двадцяти календарних днів, наступних за звітним податковим періодом, яким є січень 2010 року, а саме до 20 лютого 2010 року включно. Враховуючи, що 20 лютого 2010 року припадало на вихідний день, наступним робочим днем було 22 лютого 2010 року. З огляду на десятиденний строк розгляду такої заяви, позивач мав бути зареєстрованим як платник ПДВ з 4 березня 2010 року.
Отже відповідальність, передбачена для платників ПДВ, у вигляді штрафних санкцій, мала наступити для позивача саме з березня 2010 року .
Однак зі змісту, нарахування штрафних санкцій ФОП ОСОБА_4 за порушення зобов'язання зареєструватись платником податку на додану вартість податковим органом було здійснено за період з лютого 2010 року по грудень 2010 року. Зокрема, починаючи з лютого 2010 року ФОП ОСОБА_4 нараховано податкове зобов'язання, а саме: основний платіж за порушення п.4.1 ст.4 пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", суму штрафних санкцій відповідно до пп.123.1 ст.123 Податкового кодексу України та суму штрафних санкцій за ненадання декларації з податку на додану вартість відповідно до п.120.1 ст.120 Податкового кодексу України.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що податкове повідомлення-рішення №0000691702/0 від 06.06.2011 року в частині визначення штрафних санкцій за період лютого 2010 року прийняте відповідачем з порушенням вимог чинного законодавства, порушує права та охоронювані законом інтереси позивача
Відповідно до вищевикладеного, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.
Доводи Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області у апеляційній скарзі не містять жодних обґрунтувань на підтвердження правомірності дій відповідача при нарахуванні ФОП ОСОБА_4 грошових зобов'язань відповідно до податкового повідомлення-рішення №0000691702/0 від 06.06.2011 року в частині, що оскаржується. Заявник не наводить мотивів, з яких він виходив при визначенні дати, з якої позивач був наділений обов'язком подати заяву про реєстрацію платником податку на додану вартість, а саме - 03 лютого 2010 року. З урахуванням норми підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону України "Про податок на додану вартість", виходячи з того, що перевищення позивачем граничного обсягу виручки відбулось у січні 2010 року, заяву про реєстрацію позивач повинен був надіслати до 20 лютого 2010 року.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області - залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.10.2014р. по справі № 2а-10622/11/2070 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Сіренко О.І.
Судді(підпис) (підпис) Любчич Л.В. Спаскін О.А.
Повний текст ухвали виготовлений 19.01.2015 р.
Помічник судді О.П. Цюпак