ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
1/542
м. Київ
17 грудня 2014 року 12:35 № 826/18927/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клочкової Н.В., при секретарі судового засідання Легейді Я.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Фізичної осоиа-підприємця ОСОБА_1
до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
за участі представників сторін:
представника позивача ОСОБА_2,
представника відповідача Козак В.А.,
На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 17.12.2014 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.11.2014 № 7579-15.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 грудня 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/18927/14.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 грудня 2014 закінчено підготовче провадження та призначено справу до розгляду.
В судовому засіданні 17.12.2014 представник позивача підтримала позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, та просила задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та просила суд відмовити у задоволенні позову.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
ДПІ в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, згідно з пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54, п. 286.5 ст. 286 ПК України було визначено ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) суму податкового зобов'язання за платежем земельний податок з фізичних осіб в розмірі 399977,93 грн. та винесено податкове повідомлення-рішення від 25.11.2014 № 7579-15 форми "Ф" (т. 1, арк. 10).
Проте, позивач не погоджується з таким рішенням відповідача та стверджує, що податковим органом було порушено процедуру винесення податкового повідомлення-рішення, оскільки згідно п. 286.5 ст. 286 ПК України, нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу, а податкове повідомлення-рішення № 7579-15 винесено 25.11.2014.
Відтак, позивач не погодився з такою позицією податкового органу, а тому звернувся до суду.
Оцінивши за правилами ст. 86 КАС України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає позов таким, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.
Статтею 206 Земельного кодексу України визначено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка.
Згідно пп. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 ПК України, земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.
Пунктом 269.1 ст. 269 ПК України встановлено, що платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.
Відповідно до п. 287.6 ст. 287 ПК України, при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.
Згідно п. 286.5 ст. 286 ПК України, нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.
Отже, як вбачається з аналізу п. 286.5 ст. 286 ПК України, відповідач проводить розрахунок сум податку та до 1 липня поточного року видає податкове повідомлення-рішення.
Проте, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, ДПІ в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, згідно п. 286.5 ст. 286 ПК України було визначено ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) суму податкового зобов'язання за платежем земельний податок з фізичних осіб в розмірі 399977,93 грн. (т. 1, арк. 10) та винесено податкове повідомлення-рішення № 7579-15 форми «Ф» від 25.11.2014.
Отже, відповідач провів розрахунок сум податку та донарахував позивачеві податкове зобов'язання за платежем земельний податок з фізичних осіб в листопаді місяці, в той час, як в п. 286.5 ст. 286 ПК України чітко визначено, що податковий орган до 1 липня поточного року видає податкове повідомлення-рішення.
У зв'язку з чим суд дійшов висновку, що відповідачем порушено положення п. 286.5 ст. 286 ПК України щодо визначення податкового зобов'язання та винесення податкового повідомлення-рішення форми «Ф».
Крім того, відповідно до п. 58.1 ст. 58 ПК України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.
Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.
До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.
Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Згідно п. 2.1 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.11.2012 № 1236, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2012 р. за № 2135/22447, орган державної податкової служби визначає суму нарахування (зменшення) грошового зобов'язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість та складає податкове повідомлення-рішення у випадках, якщо:
а) платник податків не подає в установлені строки податкову декларацію;
б) дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових деклараціях, уточнюючих розрахунках;
в) згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є орган державної податкової служби;
г) рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків;
ґ) дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб, таким податковим агентом;
д) в інших випадках, коли здійснення такого розрахунку передбачено статтею 58 глави 4 розділу II Кодексу.
Крім того, відповідно до п. 2.2 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, у випадках, зазначених у пункті 2.1 цього розділу, відповідний структурний підрозділ органу державної податкової служби складає податкове повідомлення-рішення, зокрема за формою згідно з додатком 1 для платників податків - фізичних осіб (форма "Ф"), якщо відповідно до законодавства орган державної податкової служби самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних із порушенням податкового або іншого законодавства.
Згідно п. 2.4 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, до податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) з наведенням у ньому дати та номера декларації (уточнюючого розрахунку) відповідного звітного періоду, щодо якого здійснюється розрахунок податкового зобов'язання, а також іншої інформації, необхідної для визначення грошового зобов'язання.
Крім того, відповідно до Додатку 1 до Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, податкове повідомлення-рішення форми «Ф» містить посилання, що Розрахунок податкового зобов'язання додається.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, податкове повідомлення-рішення від 25.11.2014 № 7579-15 форми «Ф» не містить посилання, що Розрахунок податкового зобов'язання додається.
Крім того, позивач стверджує, що відповідач не надав до податкового повідомлення-рішення від 25.11.2014 № 7579-15 форми «Ф» Розрахунок податкового зобов'язання.
Згідно ч. 2 ст. 72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Проте, як вбачається із заперечень відповідача, останній жодним чином не наводить обґрунтувань щодо спростування тверджень позивача, що податкове повідомлення-рішення від 25.11.2014 № 7579-15 форми «Ф» не відповідає встановленим вимогам, згідно Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків.
Крім того, відповідач не спростовує, що податкове повідомлення-рішення № 7579-15 форми «Ф» було винесене 25.11.2014, в той час як в п. 286.5 ст. 286 ПК України чітко визначено, що податковий орган до 1 липня поточного року видає податкове повідомлення-рішення.
Отже, судом було встановлено, що відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 7579-15 форми «Ф» від 25.11.2014 з порушенням строку для його прийняття, встановленого п. 286.5 ст. 286 ПК України, а також було встановлено, що податкове повідомлення-рішення № 7579-15 форми «Ф» від 25.11.2014 не відповідає вимогам Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, оскільки відсутній Розрахунок податкового зобов'язання до нього, а, відтак суд дійшов висновку, що спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Відтак, позивач в повній мірі довів суду протиправність податкового повідомлення-рішення № 7579-15 форми «Ф» від 25.11.2014, а тому позовна вимога про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.11.2014 № 7579-15 підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень ч.1 ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 ст. 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а, відтак, такими, що підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись ст.ст. 2, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 25.11.2014 № 7579-154.
3. Присудити з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 182,70 грн. (сто вісімдесят дві грн. 70 коп.).
Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо постанова не оскаржена в апеляційному порядку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя Н.В. Клочкова