Справа № 815/316/15
17 січня 2015 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Балан Я.В., вивчивши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Міністерства екології та природних ресурсів України про визнання Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря правонаступницею Державної інспекції з охорони Чорного моря Міністерства екології та природних ресурсів України, стягнення з Міністерства екології та природних ресурсів України на користь ОСОБА_1 210 356 грн. 34 коп. на нанесені моральну шкоду та вимушені прогули та поновлення на роботі, -
До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства екології та природних ресурсів України про визнання Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря правонаступницею Державної інспекції з охорони Чорного моря Міністерства екології та природних ресурсів України, стягнення з Міністерства екології та природних ресурсів України на користь ОСОБА_1 210 356 грн. 34 коп. на нанесені моральну шкоду та вимушені прогули та поновлення на роботі.
Справа підсудна Одеському окружному адміністративному суду.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі суд встановив, що адміністративний позов ОСОБА_1 не відповідає вимогам, встановленим статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України.
Кодекс адміністративного судочинства України у ст. 106 містить вимоги до позовної заяви.
Так, згідно з п. 4 ч. 1 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві зазначаються, зокрема, зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Відповідно до приписів ч.ч. 4,5 ст. 105 Кодекс адміністративного судочинства України, адміністративний позов може містити вимоги про: скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії; зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій; стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю; виконання зупиненої чи невчиненої дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності. Адміністративний позов суб'єкта владних повноважень може містити інші вимоги у випадках, встановлених законом.
Згідно ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
За змістом пункту 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно ч. 2 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
При визначенні юрисдикції справи, необхідно виходити з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, суб'єктного складу сторін, предмету спірних правовідносин.
Згідно приписів ч.ч. 1, 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;5)спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; 6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
Проте, як вбачається з адміністративного позову ОСОБА_1, висунуті ним позовні вимоги не відповідають вищевикладеним приписам, оскільки згідно адміністративного позову та доданих до нього документів, спір стосовно визнання Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря правонаступником Державної інспекції з охорони Чорного моря Міністерства екології та природних ресурсів України вирішено ще у 2008 році, справа № 22а-1948/2008 р.
Крім того, згідно вимог п. 6 ч. 1 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві зазначаються, зокрема, перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
На виконання зазначеної вимоги, позивачем у позові зазначеного лише загальну кількість аркушів додатків - на 11аркушах, в той час як повинен був бути вказаний перелік документів, в якому зазначається, зокрема, назва кожного документу (матеріалу), що додається; оригінал чи копія; для документів - також кількість аркушів кожного документа та кількість примірників.
Відповідно до ч. 2 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.
Частиною 3 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено обов'язок надання до позовної заяви її копій та копій всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб'єктом владних повноважень.
В порушення вищезазначених вимог, позивачем до позову не надано будь-яких доказів, на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, зокрема з урахуванням прийняття Київським районним судом м. Одеси рішення від 12.08.2004 року, від 25.06.2007 року, рішення Апеляційного суду Одеської області від 20.09.2005 року, тощо, про які зазначено у доданих до позову документах.
За приписами ч. 4 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати підписання.
Як вбачається з позовної заяви, її підписано представником за довіреністю ОСОБА_3 із зазначенням дати - 12.01.2015 року, проте позовні вимоги містять виправлення, зроблені власноручно без зазначенням прізвища та ініціалів та підпису особи, якою було доповнено позовні вимоги шляхом зазначення вимоги про «поновлення на роботі», а також без вказання дати внесення виправлень.
Крім того, відповідно до положень п. 5 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, крім іншого, подано адміністративний позов у строк установлений законом (якщо адміністративний позов з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно з ч. 1, 2, 3 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
З матеріалів справи вбачається, що події, про які зазначає позивач, відповідно до наданих письмових доказів, відбувались протягом 2004 року - 2008 року.
Проте, вказані обставини не узгоджуються з приписами ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України та ст. 99 цього Кодексу.
До позову не додано клопотання про визнання причин пропуску подання даного позову до суду поважними та письмових доказів на підтвердження обставин поважності причин цього строку.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 4 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Згідно ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
За таких обставин позов повинен бути залишений без руху, а позивачу наданий термін для усунення недоліків.
Виявлені недоліки мають бути усунені шляхом надання суду наступних документів (документи, які надаються в копія, повинні бути належним чином засвідчені), з урахуванням положень ч. 3 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України:
- належним чином оформленого адміністративного позову у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів ч. 4 ст. 106 цього Кодексу;
- письмових доказів в обґрунтування позовних вимог;
- переліку документів та матеріалів, що приєднуються до позовної заяви із зазначенням зокрема назви кожного документу, кількість примірників та аркушів кожного документу;
- копії адміністративного позову, оформленого з урахуванням вимог вказаної ухвали, з усіма додатками для відповідача згідно ч. 3 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України;
- письмових доказів на підтвердження поважності причин пропуску встановленого ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, строку звернення до адміністративного суду із вказаним позовом з обґрунтованим клопотанням.
Керуючись ст. 106, ч. 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства екології та природних ресурсів України про визнання Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря правонаступницею Державної інспекції з охорони Чорного моря Міністерства екології та природних ресурсів України, стягнення з Міністерства екології та природних ресурсів України на користь ОСОБА_1 210 356 грн. 34 коп. на нанесені моральну шкоду та вимушені прогули та поновлення на роботі - залишити без руху.
Встановити позивачу п'яти денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.
Ухвалу може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання до Одеського окружного адміністративного суду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Я.В. Балан