Справа: № 826/16655/14 Головуючий у 1-й інстанції: Бояринцева М.А. Суддя-доповідач: Парінов А.Б.
Іменем України
15 січня 2015 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Парінова А.Б.,
суддів: Грибан І.О., Губської О.А.,
при секретарі судового засідання Арсенійчук М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнесторгінвест» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 листопада 2014 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва до товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнесторгінвест» про стягнення заборгованості, -
Позивач звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва (далі по тексту - Управління) з позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Бізнесторгінвест» про стягнення заборгованості у розмірі 405,40 грн.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 листопада 2014 року позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, осіб, які з'явилися в судове засідання, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Бізнесторгінвест» подавався до Управління розрахунок сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, згідно якого нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з січня 2009 року по грудень 2010 року в розмірі 6153, 62 грн.
Згідно картки особового рахунку ТОВ «Бізнесторгінвест» заборгованість сплачено в розмірі 5748,58 грн.
Відповідно до вимоги Ю-0001 від 3 січня 2014 року, прийнятої на підставі ч. 3 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», загальна сума боргу ТОВ «Бізнесторгінвест» станом на 02 січня 2014 року становить 405,40 грн.
Посилаючись на ту обставину, що борг не сплачено відповідачем у добровільному порядку, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що існуюча сума заборгованості перед органом пенсійного фонду підлягає стягненню в судовому порядку.
Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Статтею 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено порядок обчислення та сплати страхових внесків. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом.
Пунктом 2 частини дев'ятої статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції, яка діяла до 1 січня 2011 року, було передбачено застосування виконавчими органами Пенсійного фонду України до страховиків за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, штрафних санкцій у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій передбачалось нарахування пені в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розраховувалась за кожний день прострочення платежу.
Із набранням чинності з 1 січня 2011 року Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» наведені вище норми матеріального права були виключені.
У той же час згідно з абзацом п'ятим пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.
Абзацом шостим цього ж пункту встановлено, що на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.
Наведене правило щодо збереження порядку стягнення та контрольних функцій фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, передбачених законодавством, чинним до 1 січня 2011 року, поширюється на заборгованість зі сплати страхових внесків.
Відповідно до ч. 3 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» територіальні органи пенсійного фонду за формою і в строки, визначені управлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.
На момент прийняття органом Пенсійного фонду вимоги від 3 січня 2014 року Ю-0001 заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідачем погашена в добровільному порядку не була.
Відповідно до п. 8. 1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 р. N 21-1 (далі по тексту - Інструкція), стягнення заборгованості із сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості, або застосування штрафних санкцій.
Підпунктом «б» п. 8.2 Інструкції передбачено, що органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків.
У випадку, визначеному підпунктом «б» цього пункту, вимога надсилається протягом п'яти робочих днів, наступних за календарним місяцем, у якому виникла або зросла недоїмка зі сплати страхових внесків (заборгованість зі сплати фінансових санкцій (штрафів) та пені). Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників.
Положеннями п. 8. 3 Інструкції передбачено, що вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під підпис або надіслано листом з повідомленням про вручення.
З матеріалів справи вбачається, що вимогу про сплату боргу № 0001 складено 03.01.2014 підставі даних особового рахунку платника та направлено позивачу.
ТОВ «Бізнесторгінвест» вимога отримана 15.01.2014, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 21).
Судом першої інстанції встановлено, що суму боргу до Пенсійного фонду України у розмірі 405,40 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується витягом з облікової картки платника страхових внесків.
У зв'язку з тим, що станом на день прийняття судом першої інстанції скаржуваної у даній справі постанови заборгованість відповідачем не сплачена, вимога про її сплату не скасована, колегія суддів погоджується з висновком першої інстанції наявність підстав для задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги щодо оскарження в судовому порядку вимоги позивача про стягнення боргу № Ю-0001 від 03.01.2014 колегія суддів відхиляє, оскільки постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 березня 2014 року по справі № 826/947/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Бізнесторгінвест» до управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва про скасування вимоги від 03.01.2014 № Ю-0001, що набрала законної сили, у задоволенні позову відмовлено.
Зважаючи на підтвердження судовим рішенням, яке в силу положень ст. 72 КАС України має для даної справи преюдиційне значення, правомірності вимоги про стягнення боргу, на підставі якої позивач звернувся до суду з даним позовом, колегія суддів вважає оскаржувану постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, дійшов вірного висновку про задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги позивача висновки суду першої інстанції не спростовують та відхиляються судом так, як є помилковими.
Згідно з ст. ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 167, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнесторгінвест» залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 листопада 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя А.Б. Парінов
Судді І.О. Грибан
О.А. Губська
Ухвалу в повному обсязі виготовлено 19.01.2015 року
.
Головуючий суддя Парінов А.Б.
Судді: Грибан І.О.
Губська О.А.