ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
про відмову щодо вжиття заходів забезпечення позову
13 січня 2015 року місто Київ №826/38/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Давиденко Л.В., розглянувши клопотання представника ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі
за позовомОСОБА_1
доКабінету Міністрів України
провизнання протиправною та скасування постанови від 13.08.2014 №414,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом, одночасно з яким представником позивача заявлено клопотання про забезпечення позову шляхом зупинення дії всіх пунктів постанови Кабінету Міністрів України «Питання діяльності деяких центральних органів виконавчої влади» від 13.08.2014 №414 та заборонити ОСОБА_2 та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії, направлені на ліквідацію Державної служби з питань інвалідів та ветеранів, а також на виконання будь-яких інших функцій голови комісії з ліквідації Державної служби з питань інвалідів та ветеранів.
Згідно з частиною першою статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України клопотання про забезпечення адміністративного позову розглядається не пізніше наступного дня після його одержання й у разі обґрунтованості та терміновості вирішується ухвалою негайно без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Як вбачається із клопотання представника ОСОБА_1, необхідність вжиття заходів забезпечення позову обґрунтовано ризиком ліквідації Державної служби з питань інвалідів та ветеранів та звільнення позивача разом з іншими працівниками установи.
Проте суд звертає увагу, що позивачем оскаржується постанова, яка прийнята Кабінетом Міністрів України 13.08.2014, в свою чергу позовну заяву подано позивачем лише 30.12.2014 (засобами поштового зв'язку, зареєстровано в суді в 2015 році). При цьому, позивачем не наведено доказів, що захист прав, свобод та інтересів позивача стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову, а також, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Крім того, позивачем не доведено суду наявності очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Отже, розглянувши клопотання представника позивача, судом не встановлено обставин, які б свідчили, що незабезпечення позову може спричинити серйозні негативні наслідки для позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі. Враховуючи викладене, керуючись статтями 117, 118, 160 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні клопотання про забезпечення позову відмовити.
Ухвала відповідно до частини шостої статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 185-187 цього Кодексу.
Суддя Літвінова А.В.