19 січня 2015 року (09 год. 40 хв.) Справа № 808/8161/14 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Донецькій області до Костянтинівського державного хімічного заводу про стягнення податкового боргу,
20.11.2014 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Донецькій області (далі - позивач) до Костянтинівського державного хімічного заводу (далі - відповідач), в якому позивач просить стягнути з рахунків відповідача на користь Державного бюджету (код платежу 11010100) на бюджетний рахунок одержувача 33211800700058 УДКС у м. Костянтинівка, банк ГУДКСУ у Донецькій області, код ЄДРПОУ 38692324, МФО 834016, кошти у розмірі суми податкового боргу з доходів найманих працівників у сумі 1378359,85 грн.
Ухвалою суду від 24.11.2014 було відкрито скорочене провадження у справі.
Зазначена ухвала направлялася на адресу відповідача та була отримана 08.12.2014.
Згідно із п. 3 ч. 5 ст. 183-2 КАС України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів - у разі якщо протягом семи днів з дня закінчення встановленого десятиденного строку до суду не надійдуть заперечення відповідача.
В період з 29.12.2014 по 31.12.2014 та з 10.01.2015 по 18.01.2015, згідно наказів голови Запорізького окружного адміністративного суду від 16.12.2014 №148-в та від 19.12.2014 №324, відповідно, головуючий суддя перебував у відпустці.
Станом на 19.01.2015 до канцелярії суду не були подані заперечення проти позову.
За правилами ч. 1, 6 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Суддя, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, вирішив продовжити розгляд справи у порядку скороченого провадження і встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення.
Відповідач 22.09.1993 зареєстрований в якості юридичної особи що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Позивачем, на підставі наказу позивача від 06.06.2014 №393 та направлень від 06.06.2014 №556, №557, №558 була проведена позапланова документальна виїзна перевірка відповідача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2012 по 31.03.2014, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2012 по 31.03.2014, за результатами якої складено акт перевірки від 07.07.2014 №232/05-14-22-01-13-05766362 (далі - Акт перевірки). Акт перевірки було отримано відповідачем 16.06.2014, про що свідчить підпис наявний на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.
Згідно Акту перевірки позивачем було встановлено порушення відповідачем, серед іншого:
- пп. 169.2.2 п. 169.2 ст. 169 ПК України, а саме занижено податок на доходи фізичних осіб в сумі 714,08 грн., а саме листопад 2012 в сумі 80,47 грн., за січень-травень 2013 в сумі 430,16 грн., за жовтень 2013 в сумі 173,62 грн., за грудень 2013 в сумі 29,83 грн.;
- п. 176.2 ст. 176 ПК України та п. 3 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку надано звіт за 3 квартал 2013 та 1 квартал 2014 про суми доходів, нарахованих (виплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку з недостовірними відомостями;.
- пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 ПК України у перевіреному періоді з 01.10.2012 по 31.03.2014 податок на доходи фізичних осіб нарахований та не перерахований у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду, у сумі 939090,02 грн.; податок на доходи фізичних осіб нарахований в сумі 1048856.72 грн. перераховано до бюджету несвоєчасно, з порушенням граничних строків сплати, встановлених цим Кодексом для місячного податкового періоду.
На підставі Акту перевірки позивачем було складено податкове повідомлення-рішення від 11.08.2014 №0006231703-3141, яким відповідачу було визначено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 1378380,75 грн., в тому числі, 714,08 грн. - за основним платежем, 1377666,67 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями. Податкове повідомлення-рішення було отримано відповідачем 15.08.2014, про що свідчить підпис наявний на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.
Отже, відповідно до розрахунку заборгованості станом на 06.11.2014 та облікової картки відповідача заборгованість відповідача з податку на доходи фізичних осіб складає 1378380,75 грн.
Вищезазначена сума грошових зобов'язань відповідачем не була сплачена.
29.01.2013 позивачем була сформована податкова вимога №53, яка визначала суму податкового боргу відповідача за узгодженим грошовим зобов'язанням у розмірі 891,43 грн. Вказана податкова вимога направлялося на адресу відповідача та була отримана 01.02.2013, про що свідчить підпис наявний на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.
Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У зазначені строки нараховані податкові зобов'язання не сплачено, тому згідно п.п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України, це є податковим боргом; податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до п.п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Підпунктом 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України визначено, що податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
На виконання зазначеної норми права, у зв'язку з непогашенням відповідачем податкового боргу, податківцями була направлена в його адресу податкова вимога від 29.01.2013 №53, сума грошового зобов'язання визначена у розмірі 891,43 грн. Вказана податкова вимога направлялося на адресу відповідача та була отримана 01.02.2013, про що свідчить підпис наявний на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.
Вищенаведеними нормативними актами не передбачено направлення податкових вимог в інших випадках.
Пунктом 60.1 ст. 60 Податкового кодексу України визначені обставини за наявності яких податкова вимога вважається відкликаною.
Відповідач не надав заперечень проти вимог заявленого позову, тому у суду відсутні підстави вважати податкову вимогу від 29.01.2013 №53 відкликаною. Відтак, податкова вимога позивача від 29.01.2013 №53 є чинною.
Згідно із п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, -
тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, -
тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов'язок щодо погашення такого податкового боргу покладається на особу, визначену цим Кодексом, у тому числі на податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу, крім випадків, встановлених розділом IV цього Кодексу.
Судом встановлено, що у зв'язку з несвоєчасним перерахуванням податку на доходи фізичних осіб, з порушенням граничних строків сплати, встановлених цим Кодексом для місячного податкового періоду, позивачем було прийняте податкове повідомлення-рішення від 11.08.2014 №0006231703-3141, яким відповідачу було визначено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 1378380,75 грн., в тому числі, 714,08 грн. - за основним платежем, 1377666,67 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.
Згідно з пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно пп. 14.1.137 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до п. 41.5 ст. 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.
Відповідно до п.п. 95.1 - 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відповідач не надав суду будь-яких доказів на спростування вимог позивача, тому, враховуючи вимоги ч. 1 ст. 71 КАС України, суд доходить висновку про наявність необхідної сукупності обставин, які дають підставу для висновку щодо правомірності заявленого позову.
Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, вказана сума заборгованості повинна бути стягнута з відповідача.
За правилами частини 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
У зв'язку з наведеним вище, адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Враховуючи вищезазначене, керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-162, 1832, 256 КАС України, суд
Адміністративний позов Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Донецькій області до Костянтинівського державного хімічного заводу про стягнення податкового боргу - задовольнити.
Стягнути з Костянтинівського державного хімічного заводу (код ЄДРПОУ 05766362, зареєстрований: 85114, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Шмідта, буд. 1) з рахунків у банках, обслуговуючих цього платника податків, податковий борг з податку з доходів найманих працівників у сумі 1378359,85 грн. (один мільйон триста сімдесят вісім тисяч триста п'ятдесят дев'ять гривень 85 коп.) на користь Державного бюджету (код платежу 11010100) на бюджетний рахунок одержувача 33211800700058 УДКС у м. Костянтинівка, банк ГУДКСУ у Донецькій області, код ЄДРПОУ 38692324, МФО 834016.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова набирає законної сили і є остаточною після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Р.В. Кисіль