79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"16" січня 2015 р. Справа № 914/443/14
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого судді Юрченка Я.О.
суддів Давид Л.Л.
Хабіб М.І.
при секретарі судового засідання Лялька Н.Р.
за участю представників сторін:
від позивача: Сенів Т.В. - представник (довіреність в матеріалах справи);
від відповідача: Галань В.М. - представник (довіреність в матеріалах справи); Верещинський М.Б. - директор;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватної агрофірми "Дністер", б/н від 14.07.2014р.
на рішення Господарського суду Львівської області від 01.07.2014р. (суддя Березяк Н.Є.)
у справі № 914/443/14
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Андромеда - Інвест", м. Київ
до відповідача: приватної агрофірми "Дністер", с. Верин Львівської області
про стягнення заборгованості 538 853, 94 грн,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Андромеда - Інвест" звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до приватної агрофірми "Дністер" про стягнення заборгованості в розмірі 538 853, 94 грн.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 01.07.2014р. у справі № 914/443/14 позовні вимоги задоволено повністю.
Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 538 853, 94 грн основного боргу та 10 777, 08 грн у відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач - приватна агрофірма «Дністер» звернулась до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 01.07.2014р., мотивуючи свої доводи порушенням місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права.
Зокрема, покликається на те, що договори про відступлення права вимоги укладені з перевищенням повноважень, відтак, є недійсними. Зазначає, що договір про відступлення права вимоги № 1001-2 від 10 січня 2012 року підписаний з боку приватного акціонерного товариства «Будівельна компанія «Комфотрбуд» не уповноваженою особою - головою правління Кадушкевичем Володимиром Євгеновичем.
Крім того, скаржник вказує, що додаткова угода № 1 про внесення змін та доповнень до договору оренди обладнання від 23.06.2010р., якою термін оренди продовжено з 31.12.2010р. по 31.12.2013р., підписана з боку приватного акціонерного товариства «Будівельна компанія «Комфортбуд» особою, яка на момент укладення такої угоди не була головою правління.
Також, вказує на порушення правила об'єднання позовних вимог, встановлених ст. 58 ГПК України.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 08.08.14 апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 30.09.14.
Ухвалою суду від 30.09.2014р. провадження у даній справі було зупинено до повернення матеріалів з касаційної інстанції, з підстав, викладених у ній.
12 листопада 2014 року провадження у справі № 914/443/14 поновлено, розгляд апеляційної скарги призначено на 02.12.2014р.
Позивач, скориставшись своїм правом, передбаченим ст. 96 ГПК України, 01.12.2014р. подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити рішення місцевого господарського суду без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалі суду від 02.12.2014р.
12 січня 2015 року від представника скаржника надійшло клопотання про призначення судової експертизи, оскільки, як вказує скаржник, директор ПАФ «Дністер» Верещинський М.Б. не підписував договори про відступлення права вимоги № 1001-2 від 10.01.2012р. та № 3110-3 від 31.10.2012р. та не проставляв відтиску печатки на вищевказаних договорах.
Також зазначає, що був позбавлений можливості подання такої заяви до місцевого господарського суду, оскільки, ухвалу суду про призначення справи до розгляду на 01.07.2014р. отримав лише в день засідання.
В судовому засіданні 13.01.15р. оголошено перерву до 16.01.2015р.
16 січня 2015 року представник позивача подав заперечення проти клопотання про призначення судової експертизи, в якому останній вказує про його безпідставність та необгрунтованість, невідповідність чинному законодавству, відтак, просить відмовити в його задоволенні.
В даному судовому засіданні, розглянувши клопотання скаржника про призначення судової експертизи, колегія суддів дійшла висновку про відмову в його задоволенні з наступних підстав.
Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Як вбачається з матеріалів справи, клопотання про призначення судової експертизи до місцевого господарського суду скаржник не подавав. З урахуванням терміну, протягом якого розглядалась справа, відсутністю доказів, які б підтверджували наявність обставин, які унеможливлювали подання такого клопотання протягом розгляду справи Господарським судом Львівської області, посилання скаржника, викладені у клопотанні, є безпідставними та необґрунтованими.
Більше того, скаржник оскаржував договори про відступлення права вимоги в окремих судових провадженнях (справи № 910/6919/14 та № 910/9127/14), в обґрунтування яких вказував, що спірний правочин підписано директором підприємства з перевищенням повноважень, відтак, визнавав що договори підписані саме директором - Верещинським М.Б.
Щодо посилань на ст. 517, 518 ЦК України, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що ч. 2 ст. 516 ЦК України передбачає, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням. Однак, матеріали справи не містять доказів виконання зобов'язання перед первісним кредитором.
Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів скаржника, викладених в апеляційній скарзі, просив залишити рішення Господарського суду Львівської області від 01.07.2014р. без змін, апеляційнійну скаргу без задоволення.
Директор та представник відповідача підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі, просили скасувати рішення місцевого господарського суду від 01.07.2014р. та прийняти нове судове рішення про відмову в позові.
Розглянувши матеріали апеляційної скарги, відзиву на неї, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення Господарського суду Львівської області від 01.07.2014р. у справі № 914/443/14 - залишити без змін, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 23 червня 2010 року ВАТ «Будівельна компанія «Комфортбуд» (надалі - орендодавець) та ПАФ «Дністер» (надалі - орендар) уклали договір оренди обладнання, відповідно до п. 1.1 якого, орендодавець передає, а орендар бере в тимчасове користування (оренду) екскаватор JS 330 (надалі - майно).
Порядок передачі в оренду врегульовано розділом 3 договору, а саме, в п. 3.2 вказано, що передача майна в оренду здійснюється згідно акту приймання - передачі.
Відповідно до п. 4.1 договору, термін оренди майна: з дати підписання акту приймання - передачі і до 31 грудня 2010 року.
Орендна плата за користування майном, що перелічене в п. 1.1 договору, встановлюється в розмірі 18 300, 00 грн в місяць (п. 5.1 договору).
Згідно п. 5.4 договору, орендна плата сплачується не пізніше 25-го числа місяця наступного за звітним місяцем.
Розділом 7 передбачені обов'язки орендаря, зокрема, своєчасно здійснювати орендні платежі за користуванням майном.
На виконання умов договору, 23.06.2010р. орендодавець передав орендарю орендоване майно, про що свідчить підписаний та скріплений печатками акт приймання - передачі до договору оренди б/н від 23 червня 2010 року.
31 грудня 2010 року відповідно до додаткової угоди № 1 про внесення змін та доповнень до договору оренди обладнання від 23 червня 2010 року, сторони дійшли згоди внести зміни та доповнення до п. 4.1 вищевказаного договору, виклавши його в такій редакції: термін оренди майна продовжити з 31.12.2010 по 31.12.2013р.
Однак, орендар своїх зобов'язань за договором належним чином не виконував, відтак, у нього утворилась заборгованість в розмірі 466 853, 94 грн.
1 вересня 2011 року ВАТ «Будівельна компанія «Комфортбуд» (надалі - орендодавець) та ПАФ «Дністер» (надалі - орендар) уклали договір № 0109, відповідно до п 1.1 якого, орендодавець передає, а орендар бере у тимчасове користування (оренду) конвеєр 800х10000мм; двох ситний грохот з розмірами сита 4000х1400мм, конвеєр 600х15000мм; конвеєр 600х18000 готової продукції (надалі - майно).
Порядок передачі в оренду врегульовано розділом 3 договору, а саме, в п. 3.2 вказано, що передача майна в оренду здійснюється згідно акту приймання - передачі.
Відповідно до п. 4.1 договору, термін оренди майна: з дати підписання акту приймання - передачі і діє протягом одного року.
Орендна плата за користування майном, що перелічене в п. 1.1 договору, встановлюється в розмірі 6 000, 00 грн в місяць (п. 5.1 договору).
Згідно п. 5.4 договору, орендна плата сплачується не пізніше 12-го числа місяця наступного за звітним місяцем.
Розділом 7 передбачені обов'язки орендаря, зокрема, своєчасно здійснювати орендні платежі за користуванням майном.
На виконання умов договору, 01.11.2011р. орендодавець передав, а орендар прийняв в тимчасове володіння та користування наступне майно: конвеєр 800х10000мм; двох ситний грохот з розмірами сита 4000х1400мм, конвеєр 600х15000мм; конвеєр 600х18000 готової продукції - 4 шт., про що свідчить підписаний та скріплений печатками акт приймання - передачі до договору оренди 0109 від 01 вересня 2011 року.
Однак, орендар своїх зобов'язань за договором належним чином не виконував, відтак, у нього утворилась заборгованість в розмірі 72 000, 00 грн.
10 січня 2012 року та 31 жовтня 2012 року ВАТ "Будівельна компанія "Комфортбуд" (цедент), ТОВ "Андромеда - Інвест" (цесіонарій) та приватною агрофірмою "Дністер" (боржник) було укладені договори про відступлення права вимоги № 1001-2 та № 3110-3.
За вказаними договорами, ВАТ "Будівельна компанія "Комфортбуд" в порядку та на умовах, передбачених цими договорами, відступлено право вимоги сплати грошових коштів, які належить ВАТ "Будівельна компанія "Комфортбуд" відповідно до вищевказаних договорів оренди обладнання.
ВАТ "Будівельна компанія "Комфортбуд" (цедент), ТОВ "Андромеда - Інвест" (цесіонарій) та приватна агрофірма "Дністер" (боржник) уклали вказані договори про відступлення права вимоги на умовах та в порядку, визначеними цими договорами, а саме: цедент відступає цесіонарієві, а цесіонарій набуває права вимоги сплати грошових коштів, які належать цедентові на підставі договору № 0109 від 1 вересня 2011 року, за яким заборгованість боржника складає 24 000,00 грн., а загальна сума заборгованості складає 319 484,00 грн. та на підставі договору № 3110-3 від 31 жовтня 2012 року за яким заборгованість Боржника складає 48 000,00 грн., а загальна сума заборгованості складає 219 369,94 грн.
Відтак, загальний розмір заборгованості відповідача перед ВАТ "Будівельна компанія "Комфортбуд" за вищевказаними договорами оренди обладнання та договорами про відступлення права вимоги ТзОВ "Андромеда-Інвест", складає 538 853,94 грн.
У відповідності до вимог ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно з ч.1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч.1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 1, ч. 2, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б спростовували факт наявності заборгованості в розмірі 538 853, 93 грн за договорами оренди обладнання чи сплати заборгованості відповідачем судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду щодо наявності правових підстав для задоволення позову.
Доводи скаржника щодо перевищення повноважень при підписанні договорів про відступлення права вимоги № 1001-2 від 10.01.2012р. та 3110-3 від 31.10.2012р., оскільки такі були без рішення зборів учасників, як це було передбачено п. 6.6 редакції статуту ПАФ «Дністер» від 28.09.2011р., підписання договору про відступлення права вимоги № 1001-2 від 10.01.2012р. з боку ПрАТ «Будівельна компанія «Комфортбуд» не уповноваженою особою, а також що додаткова угода № 1 про внесення змін та доповнень до договору оренди обладнання від 23.06.2010р., якою термін оренди продовжено з 31.12.2010р. по 31.12.2013р., підписана з боку приватного акціонерного товариства «Будівельна компанія «Комфотрбуд» особою, яка на момент укладення такої угоди не була головою правління є необгрунтованими, оскільки були предметами розгляду у справах № 910/6919/14, № 910/9127/14 та 910/4006/14 та відхилені судами як безпідставні. Рішення у вищевказаних справах набрали законної сили.
Інші твердження скаржника судова колегія вважає безпідставними та такими, що не спростовують висновки місцевого господарського суду.
Відповідно до ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Оскільки скаржник, у встановленому законом порядку, не подав належних та допустимих доказів, які б з достовірністю підтверджували доводи, викладені в апеляційній скарзі, та обґрунтовували неправомірність та безпідставність заявленого позову, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення вимог апеляційної скарги.
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду Львівської області відповідає законодавству, матеріалам та дійсним обставинам справи, а тому не вбачає підстав його для зміни чи скасування.
Керуючись ст. ст. 33, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -
1. Рішення Господарського суду Львівської області від 01.07.2014 у справі № 914/443/14 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
2. Судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
4. Справу повернути до місцевого господарського суду.
Постанова підписана 17.01.2015
Головуючий суддя Юрченко Я.О.
Суддя Давид Л.Л.
Суддя Хабіб М.І.