Копія
13 січня 2015 р. Справа № 818/3629/14
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Воловика С.В.,
розглянувши в приміщенні суду в місті Суми адміністративну справу №818/3629/14
за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Бариківське»
до Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області
про скасування податкового повідомлення-рішення,-
Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Бариківське» (далі по тексту - позивач, С/г ТОВ «Бариківське») звернулось з адміністративним позовом до Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області (далі по тексту - відповідач, Охтирська ОДПІ), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області №0003671502 від 29.09.2014 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати за землю, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, в сумі 26761 грн. 05 коп.
Позовні вимоги С/г ТОВ «Бариківське» обґрунтовує наступним. За результатами камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності за 2014 рік з урахуванням уточнень з 01.04.2014 року, згідно акту №182/18-11-15-0115/30439590 від 16.09.2014 року, Охтирська ОДПІ висновку про порушення позивачем вимог ст. 288 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податкового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності за липень 2014 року. На підставі вказаних висновків, 29 вересня 2014 року відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення №0003671502, яким збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, в сумі 26761 грн. 05 коп.
Не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням-рішенням позивач, в порядку адміністративного оскарження звернувся зі скаргою до Головного управління Державної фіскальної служби України в Сумській області. Рішенням про результати розгляду первинної скарги ГУ ДФС України в Сумській області від 13.11.2014 року №349/10/18-28-10-03-04-241/304/ск скарга залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення №0003671502 без змін.
Рішенням про результати розгляду повторної скарги Державної фіскальної служби України від 04.12.2014 року №8039/6/99-99-10-01-02-25 скарга залишена без задоволення.
На переконання позивача, висновки Охтирської ОДПІ про порушення податкового законодавства є необґрунтованими, оскільки відповідно до пунктів 1, п. 2 Договору оренди землі від 19.06.2009 року орендодавець, Бариківська сільська рада надала, а орендар, С/г ТОВ «Бариківське» прийняло в строкове платне користування земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Бариківської сільської ради загальною площею 16,6748 га.
Розмір орендної плати за земельні ділянки складає 0,4 % від нормативної грошової оцінки, що повністю відповідає законодавству на час укладання та дії цих договорів.
Виконуючи умови договору підприємство систематично сплачує орендну плату згідно договору оренди.
Статтею 288.1. Податкового кодексу України передбачено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Статтею 288.4. Податкового кодексу України встановлено, що розмір та умови внесення орендної плати встановлюється у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
Таким чином, Податковим кодексом України чітко і недвозначно визначено, що конкретний розмір орендної плати (фактично ставка податку в розумінні ст. 7 Податкового кодексу України) за земельну ділянку визначається Договором оренди.
Відповідно до ст. 288.5 Податкового кодексу України визначені обмеження мінімального та максимального розміру орендної плати. Наголошуємо, що зазначеною статтею передбачені саме обмеження щодо максимального та мінімального розміру орендної плати, який у відповідних межах визначається за домовленість сторін в договорі оренди, а не конкретний розмір орендної плати. Зробити висновок про конкретний розмір орендної плати з положень зазначеної статті не спотворюючи при цьому її зміст неможливо.
Крім того, Охтирською ОДПІ порушено ст. 58 Конституції України щодо розповсюдження зворотної дії в часі ст. 288.5.2 Податкового кодексу України на договори оренди, що укладені до 01.01.2011 року - дати набрання чинності Податкового кодексу України.
Отже, ст. 288.5.2 Податкового кодексу України щодо мінімального розміру орендної плати за землю в розмірі не менше трикратного розміру земельного податку, не розповсюджується на договори, що були укладені до дати набрання чинності такого закону.
Враховуючи, що у Податковому кодексі України відсутня вимога щодо приведення умов раніше укладених договорів оренди землі (в частині розміру орендної плати) у відповідність з цим Кодексом, то висновок Охтирської ОДПІ щодо нарахування податкового зобов'язання з орендної плати С/г ТОВ «Бариківське» безпідставний, оскільки в силу вимог ст. 58 Конституції України норма ст. 288.5.2 Податкового Кодексу України не застосовується до спірних орендних правовідносин.
Враховуючи наведені обставини, позивач вважає, що податкове повідомлення - рішення №0003671502 від 29.09.2014 року є протиправним і підлягає скасуванню.
Представник позивача в судове засідання не з'явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
В судове засідання з'явився представник відповідача Куц О.В.
Згідно ч. 6 ст. 128 КАС України якщо не має перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглядати справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З огляду на положення вказаної норми, розгляд справи здійснюється в письмовому провадженні.
Відповідно до вимог ч.6 ст. 12 та ч.1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, крім випадків неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження). Таким чином, фіксування судового засідання по справі не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що на підставі пп. 19-1.1.2 п. 19-1.1 ст. 19-1, пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75 та ст.76 Податкового кодексу України Охтирською ОДПІ проведено камеральну перевірку даних С/г ТОВ «Бариківське», задекларованих у податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності за 2014 рік з урахуванням уточнень з 01.04.2014 року. За результатами перевірки 16 вересня 2014 року складений акт №182/18-11-15-0115/30439590 (а.с.15-17), згідно якого відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог ст. 288 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податкового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності за липень 2014 року.
На підставі висновків акту перевірки №182/18-11-15-0115/30439590 від 16 вересня 2014 р. Охтирською ОДПІ 29 вересня 2014 року було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0003671502 (а.с.7), яким збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, в сумі 26761 грн. 05 коп.
Не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням-рішенням позивач, в порядку адміністративного оскарження звернувся зі скаргою до Головного управління Державної фіскальної служби України в Сумській області. Рішенням про результати розгляду первинної скарги ГУ ДФС України в Сумській області від 13.11.2014 року №349/10/18-28-10-03-04-241/304/ск скарга залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення №0003671502 без змін (а.с.27-28).
Рішенням про результати розгляду повторної скарги Державної фіскальної служби України від 04.12.2014 року №8039/6/99-99-10-01-02-25 скарга залишена без задоволення (а.с.31-32).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд погоджується з доводами відповідача про обґрунтованість оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, з огляду на нижченаведене.
Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Крім того, відповідно до ч.1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Зі змісту Земельного кодексу України та Закону України "Про оренду землі" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) вбачається, що користування землею в Україні є платним.
Відповідно до пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Відповідно до пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Останні ж, як визначає зміст підпункту 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, це особи, яким, зокрема, на умовах оренди надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності. Отже, Податковий кодекс України визначив обов'язок й орендаря сплачувати земельний податок у формі орендної плати.
Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язків платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України)
Порядок оподаткування землі в Україні, починаючи з 01 січня 2011 року, визначається розділом XIII "Плата за землю" Податкового кодексу України. Питання орендної плати за землю врегульовані статтею 288.
Згідно п. 288.1 статті 288 Податкового кодексу України визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Відповідно до пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою:
- для земель сільськогосподарського призначення розміру земельного податку, що встановлюється розділом XIII Кодексу;
- для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється розділом XIII Кодексу, та не може перевищувати, зокрема, для інших земельних ділянок, наданих в оренду, 12% нормативної грошової оцінки.
Тобто, законодавець визначив нижню граничну межу річної суми платежу по орендній платі за земельні ділянки, незалежно від того, чи співпадає її розмір із визначеним у договорі.
Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, установлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Проаналізувавши наведені норми, суд дійшов висновку, що з набранням чинності Податкового кодексу України річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам пп. 288.5.1 п.288.5 ст. 288 цього Кодексу та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати.
При цьому, виходячи із принципу пріоритетності норм Податкового кодексу України над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у пункті 5.2 статті 5 Податкового кодексу України, до моменту внесення до такого договору відповідних змін розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, чим встановлений пп. 288.5.1 п.288.5 ст. 288 Податкового кодексу України.
Дана правова позиція узгоджується з позицією Верховного суду України, викладеною в постанові від 02 грудня 2014 року по справі №21-274а14 (а.с.50-52), яка, згідно ст.244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, є обов'язковою для всіх судів України.
Таким чином, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення Охтирської ОДПІ відповідає вимогам ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, в зв'язку з чим адміністративний позов не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Бариківське» до Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя (підпис) С.В. Воловик
З оригіналом згідно
Суддя С.В. Воловик