Справа № 161/19166/14-ц
Провадження № 2/161/58/15
13 січня 2015 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі :
головуючого - судді Присяжнюк Л.М.,
при секретарі - Фурман Ю.В.,
позивача - ОСОБА_1,
відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна,-
25.11.2014 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовною заявою до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна.
Із змісту позовної заяви вбачається, що сторонами за час перебування у шлюбі було проведено ремонт в будинку в с. Чорниж Маневицького району, проведено будівництво господарських споруд, приміщення пилорами вартістю 550 000 грн., придбано легковий автомобіль “Сітроен” вартістю 120 000 грн., придбано земельні ділянки на суму 130 000 грн., а всього майна на суму 800 000. В той же час, позивач просить постановити рішення про поділ спільного сумісного майна і виділити йому із спільного майна подружжя, земельні ділянки для будівництва і обслуговування житлових будинків загальною вартістю 130 000 грн. В судовому засіданні позивач позовні вимоги уточнив та просив залишити відповідачу майно на загальну вартість 550 000 грн.
Проаналізувавши матеріали цивільної справи, суд прийшов до висновку, що вказана позовна заява не підсудна Луцькому міськрайонному суду та з ініціативи суду вирішується питання про передачу справи на розгляд Маневицькому районному суду Волинської області, із врахуванням наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 114 ЦПК України, позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або його основної частини.
Як вбачається із роз'яснень викладених у п. 5 Постанови Пленуму ВСУ “Про застосування норм цивільного законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції” № 2 від 12.06.2009 року, перелік позовів, для яких установлена виключна підсудність, розширеному тлумаченню не підлягає. Правила виключної підсудності діють також у випадку пред'явлення кількох позовних вимог, пов'язаних між собою, якщо на одну з них поширюється виключна підсудність.
Аналогічні роз'яснення містяться у п. 41 Постанови Пленуму ВССУ “Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ”, у якому зазначається, що перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність (стаття 114 ЦПК) є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально. У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об'єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності.
Як вбачається із матеріалів справи, основна частина спільного майна набутого сторонами знаходиться в с. Чорниж Маневицького району, що вбачається із позовної заяви, та не оспорювалось в судовому засіданні сторонами.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 проти передачі справи за підсудністю не заперечив, відповідач ОСОБА_2 при вирішенні цього питання поклалася на розсуд суду.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 116 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо після відкриття провадження у справі і до початку судового розгляду виявилося, що заяву було прийнято з порушенням правил підсудності.
Враховуючи вищевикладене суд прийшов до висновку, що дана справа підсудна Маневицькому районному суду Волинської області, а тому її слід передати за підсудністю вказаному суду.
Керуючись ст.ст. 109-110, 116, 209-210 ЦПК України, суд, -
Цивільну справу № 161/19166/14-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна на розгляд Маневицькому районному суду Волинської області.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Волинської області шляхом подання апеляційної скарги через Луцький міськрайонний суд протягом п'яти днів з дня проголошення.
Суддя Луцького міськрайонного суду Л.М. Присяжнюк