Справа № 2-5763/09 Головуючий у 1 інстанції: Кухтей Р.В.
Провадження № 22-ц/773/95/15 Категорія: 81 Доповідач: Антонюк К. І.
15 січня 2015 року місто Луцьк
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого-судді - Антонюк К.І.,
суддів - Лівандовської-Кочури Т.В., Веремчук Л.М.,
при секретарі - Кирилюку О.О.,
з участю: представника виконавчої служби - Громовської Ю.С.,
стягувача - ОСОБА_5.,
боржника - ОСОБА_1,
представника боржника - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за поданням старшого державного виконавця другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України громадянина ОСОБА_1 за апеляційною скаргою боржника ОСОБА_1 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 червня 2011 року,
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 червня 2011 року подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України громадянина ОСОБА_1 задоволено.
В апеляційній скарзі боржник ОСОБА_1, покликаючись на порушення судом норм процесуального права, просив скасувати оскаржувану ухвалу суду та постановити нову ухвалу, якою в задоволенні подання відмовити.
Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що на виконанні другого відділу ДВС Луцького МУЮ перебувають 3 виконавчі листи № 2-5762 від 01.10.2009 року про стягнення із ОСОБА_1 на користьОСОБА_5 на її утримання аліментів в твердій грошовій сумі в розмірі 800 грн. щомісячно у зв'язку з вагітністю, починаючи з 07.07.2009 року і до народження дитини; № 2 -5762 від 01.10.2009 року про стягнення з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_5 на її утримання аліментів в твердій грошовій сумі в розмірі 800 грн. щомісячно у зв'язку з доглядом за дитиною, починаючи з дня народження дитини і до досягнення новонародженою дитиною трирічного віку; № 2-5763 від 01.10.2009 року про стягнення з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_5 на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 аліментів в твердій грошовій сумі в розмірі 500 грн. щомісячно, починаючи з 07.07.2009 р. і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 20-22).
09 лютого 2010 року головним державним виконавцем другого відділу ДВС Луцького МУЮ Шиман І.П. відкрито виконавче провадження по виконанню виконавчих документів.
Згідно розрахунку заборгованість ОСОБА_1 станом на 01.06.2011 року по оплаті аліментів становить 23 024,81 грн. (а.с. 23, 24).
Задовольняючи подання суд першої інстанції виходив з того, що боржник ухиляється від виконання судового рішення, а тому є законні підстави у обмеженні боржника у праві виїзду за межі України.
Колегія суддів погоджується з висновком суду з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.
За правилом п.5 ч.1 ст.6 Закону України "Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України", громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, в тому числі, якщо він ухиляється від виконання покладених на нього судовим рішення зобов'язань - до виконання цих зобов'язань.
Ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням слід розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини.
За правилом ч.6 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" боржник зобов'язаний: утримуватися від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; надавати у строк, установлений державним виконавцем, достовірні відомості про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; своєчасно з'являтися за викликом державного виконавця; письмово повідомляти державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.
Частиною 5 статті 12 цього Закону покладено обов'язок на сторін виконавчого провадження письмово повідомити державного виконавця про зміну свого місця проживання або перебування.
Як вбачається з матеріалів справи, що боржник не виконував вищезазначені обов'язки, не з'являвся на виклики до державного виконавця, не повідомляв про зміну свого місця проживання. Ці обставини підтверджуються попередженнями державного виконавця (а.с. 31,32), поданням державного виконавця про притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності.
З пояснень сторін в суді апеляційної інстанції вбачається, що ОСОБА_1 за ухилення від виконання обов'язків по вихованню та утриманню дітей позбавлений батьківських прав відносно своїх неповнолітніх дітей.
Враховуючи вищезазначені обставини, також що боржник систематично не здійснював сплату аліментів на протязі тривалого часу, внаслідок чого утворилась значна заборгованість та мав реальну можливість їх сплачувати, оскільки є працездатним, інших осіб, які б перебували на його утриманні не має, крім того неодноразово виїжджав за кордон на заробітки, тому ці обставини свідчать про ухилення від виконання зобов'язань, покладених на ОСОБА_1 судовим рішенням, а тому є підставою передбаченою п.5 ч.1 ст.6 Закону України "Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України" для тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон.
Помилкове покликання в поданні державного виконавця та в ухвалі суду на п.2 ч.1 ст.6 Закону України "Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України" не є підставою для відмови у тимчасовому обмеженні у праві виїзду за межі України та в скасуванні ухвали суду, оскільки підстава обмеження обгрунтована ухиленням від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку. що підстав для зміни чи скасування ухвали суду від 22.06.2011 року немає.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу боржника ОСОБА_1 відхилити.
Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 червня 2011 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий
Судді: