Справа № 159/4488/14-ц
Провадження № 2/159/1007/14
м. Ковель 15 січня 2015 року
Ковельський міськрайонний суд Волинської області
в складі : головуючого-судді Бондара В.М.
з участю: секретаря Рижко О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ковелі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкову частину грошових вкладів та зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права власності на грошові кошти, -
Рішенням суду від 26 листопада 2014 року у даній справі задоволено частково позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкову частину грошових вкладів.
Під час ухвалення вищевказаного судового рішення у справі судом не вирішено питання про розподіл судових витрат.
Ухвалою апеляційного суду Волинської області від 19 грудня 2014 року справу було повернуто до Ковельського міськрайонного суду для ухвалення додаткового рішення.
Учасники судового розгляду справи в судове засідання не з'явилися. Відповідно до ч. 3 ст. 220 ЦПК України їхня неявка не перешкоджає вирішенню питання про ухвалення додаткового рішення.
Розгляд справи здійснювався за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 197 ЦПК України.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 220 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 80 ЦПК України ціна позову у позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю майна.
З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду позивачем ОСОБА_2 було сплачено судовий збір в розмірі 243 грн. 60 коп., однак її вимоги були задоволені на загальну суму 740061, 35 грн. Виходячи з розміру задоволених позовних вимог, розмір судового збору становить 3654 грн. (максимальна ставка судового збору щодо вимог майнового характеру). Оскільки, позовні вимоги були задоволені щодо відповідача ОСОБА_3, то недоплачену суму судового збору в дохід держави (3654-243,60=3410,40) слід стягнути саме з відповідача.
ОСОБА_1 позовні вимоги були задоволені на загальну суму 97544, 45 грн., розмір судового збору становить 975 грн. 45 коп. Позивач ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 ЗУ "Про судовий збір".
Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Отже з відповідача ОСОБА_3 слід стягнути в дохід держави 975 грн. 45 коп. судового збору.
При зверненні до суду з зустрічною позовною заявою відповідача ОСОБА_3 щодо визнання права власності на грошові кошти судовий збір не сплачено, однак за ОСОБА_3 його позовні вимоги до ОСОБА_2 задоволені на загальну суму 20139,82 грн. Виходячи з розміру задоволених позовних вимог, розмір судового збору становить 243,60 грн., які слід стягнути в дохід держави з ОСОБА_2
Керуючись ст.ст. 88, 220 ЦПК України, суд, -
Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави 4385 ( чотири тисячі триста вісімдесят п'ять) гривень 84 копійки судового збору.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 243 ( двісті сорок три) грн. 60 копійок судового збору.
Додаткове рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області шляхом подання апеляційної скарги через Ковельський міськрайонний суд в десятиденний строк з дня його проголошення.
Головуючий: В. М. Бондар