ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
з питань відмови у відкритті провадження в адміністративній справі
в частині позовних вимог та повернення позовної заяви
в частині позовних вимог
15 січня 2015 року №813/68/15
м.Львів
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Сасевич О.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до судді Львівського апеляційного адміністративного суду Кушнерика Мар'яна Петровича про стягнення коштів,-
ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до судді Львівського апеляційного адміністративного суду Кушнерика Мар'яна Петровича, в якій просить: «примінити до відповідача ст. 56 Конституції України і стягнути з державного рахунку кошти в сумі 230 млн. Євро або рівноцінну суму в гривні, а також зобов'язати Пенсійний фонд України в Галицькому районі м.Львова платити щомісячну пенсію в розмірі 150 тисяч гривень».
Позовні вимоги обґрунтовує протиправними діями судді Львівського апеляційного адміністративного суду Кушнерика М.П. щодо розгляду поданих позивачем апеляційних скарг внаслідок прийняття, на його думку, незаконних ухвал.
При прийнятті ухвали суддя виходить з наступного.
Відповідно до п.п.4, 6 ч.1 ст.107 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства та чи немає підстав для повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
За змістом п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з п.1 ч.2 ст.17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
З аналізу вищезазначених норм вбачається, що до адміністративного суду можуть бути оскаржені правовідносини, які виникають з рішень дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Згідно ч.2 ст.4 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Відповідно до ст.ст.126, 129 Конституції України, судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється.
Однією із конституційних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом. Законність процесуальних дій і актів суду, вчинених при розгляді конкретної справи, не може перевірятися за межами передбаченого законом процесуального контролю.
Згідно ч.ч.1, 3 ст.6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суди здійснюють правосуддя самостійно. Здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України, забезпечуючи при цьому верховенство права.
Наведені висновки узгоджуються з роз'ясненнями, які наведені в постанові Пленуму Верховного Суду України №6 від 12.06.2009 року «Про деякі питання, що виникають в судовій практиці при прийнятті до провадження адміністративних судів та розглядів ними адміністративних позовів до судів і суддів», згідно яких у розумінні положень ч.1 ст.2, п.п.1, 7 і 9 ст.3, ст.17, ч.3 ст.50 КАС України, суди та судді при розгляді ними цивільних, господарських, кримінальних, адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення не є суб'єктами владних повноважень, які здійснюють владні управлінські функції, і не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності, вчинених у зв'язку з розглядом судових справ.
У частині 22 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №8 від 20 травня 2013 року «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів» зазначено, що дії суду (судді), вчинені при виконанні ним своїх обов'язків щодо здійснення правосуддя (самостійного виду державної діяльності, яка здійснюється шляхом розгляду і вирішення у судових засіданнях в особливій, встановленій законом, процесуальній формі адміністративних, цивільних, кримінальних та інших справ) є не управлінськими, а процесуальними, і оскаржуються у порядку, визначеному процесуальними законами. У порядку адміністративного судочинства можуть бути оскаржені акти, дії або бездіяльність посадових і службових осіб судів, що належать до управлінської діяльності.
З поданого ОСОБА_1 до суду позову вбачається, що позивач, у тому числі, просить стягнути з державного рахунку кошти, внаслідок прийняття відповідачем, на його думку, незаконних ухвал, тобто внаслідок дій відповідача пов'язаних з процесуальною діяльністю.
В силу ч.2 ст.21 Кодексу адміністративного судочинства України, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Оскільки даний спір не є публічно-правовим спором, то з урахуванням положень ч.2 ст.21 КАС України, не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства вимога про стягнення коштів.
Згідно із пунктом 1 частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Отже, оскільки позовну вимогу щодо стягнення з державного рахунку коштів в сумі 230 млн. Євро або рівноцінну суму в гривнях не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, тому у цій частині слід відмовити у відкритті провадження.
Щодо позовних вимог про зобов'язання Пенсійного фонду України в Галицькому районі м.Львова платити позивачу щомісячну пенсію в розмірі 150 тисяч гривень суд враховує наступне.
Статтею 18 Кодексу адміністративного судочинства України визначено предметну підсудність адміністративних справ.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Тож, необхідним є звернути увагу, що під час визначення предметної підсудності цих спорів важливим є те, щоб у справі предмет спору випливав саме з перерахованих відносин та щоб позивачем у цій справі була фізична особа.
Як вбачається із змісту позовних вимог, ОСОБА_1 просить зобов'язати Пенсійний фонд України в Галицькому районі м.Львова платити йому щомісячну пенсію в розмірі 150 тисяч гривень.
Таким чином, заявлений адміністративний позов в частині позовних вимог стосується виплати пенсії позивачу.
Пунктом 6 частини 3 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо справа не підсудна цьому адміністративному суду.
Відповідно до частини 6 статті 108 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Відтак, оскільки позовна вимога стосується виплати пенсії позивачу, тому позовна заява у цій частині підсудна місцевому загальному суду як адміністративному суду, а не окружному адміністративному суду, що, відповідно до пункту 6 частини 3 статті 108 КАС України, є підставою для повернення поданої позовної заяви в частині зобов'язання Пенсійного фонду України в Галицькому районі м.Львова платити йому щомісячну пенсію в розмірі 150 тисяч гривень.
Отже, за наведених обставин, вважаю, що позовну заяву в частині позовних вимог належить повернути позивачу та роз'яснити, що повернення позовної заяви у цій частині не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись ст.ст.3, 17, 107, 108, 109, 158-160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
У відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до судді Львівського апеляційного адміністративного суду Кушнерика Мар'яна Петровича про стягнення коштів в частині стягнення з державного рахунку коштів у сумі 230 млн. Євро або рівноцінну суму у гривнях відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до судді Львівського апеляційного адміністративного суду Кушнерика Мар'яна Петровича про стягнення коштів в частині зобов'язання Пенсійного фонду України в Галицькому районі м.Львова платити щомісячну пенсію в розмірі 150 тисяч гривень повернути позивачу.
Копію даної ухвали невідкладно надіслати позивачу, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї документами.
Роз'яснити позивачу, що відмова у відкритті провадження в адміністративній справі тягне за собою заборону повторного звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст.254 КАС України.
Суддя Сасевич О.М.