13.01.2015 р. Справа № 914/3893/14
За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю «Газета «Експрес», с. Рясна-Руська,
до відповідача:фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Львів,
про: стягнення заборгованості.
Суддя Т. Рим
За участю представників:
позивача:Малярчук О.О. - довіреність від 08.12.2014 р.,
відповідача:ОСОБА_1
На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов товариства з обмеженою відповідальністю «Газета «Експрес» до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 21.10.2014 року провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, справу призначено до судового розгляду на 05.11.2014 р. Рух справи відображено в попередніх ухвалах суду.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач у порушення умов договору №31-П-2014 від 16.06.2014 р. не оплатив у повному обсязі вартості отриманого товару, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 15.498,64 грн. В судове засідання 12.01.2015 р. позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог, якою просить стягнути з відповідача 8.498,64 грн. у зв'язку з добровільним погашенням відповідачем частини боргу в сумі 7.000,00 грн.
Відповідач в судове засідання з'явився, подав відзив на позовну заяву, яким позовні вимоги визнав. Повідомив, що заборгованість виникла у зв'язку з форс-мажорними обставинами, а саме тим, що його син був мобілізований в зону АТО і йому було придбано за власний рахунок необхідне спорядження для виконання службових обов'язків, через що не зміг сплатити суму заборгованості.
Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд установив таке.
Між сторонами у справі укладено договір №31-П-2014 від 16.06.2014 р. (надалі - Договір). Згідно з умовами цього договору продавець (позивач у справі) зобов'язується поставити покупцеві (відповідач у справі), а покупець зобов'язується прийняти друковану продукцію і оплатити її на умовах, визначених у договорі.
На виконання умов цього договору позивачем передано, а відповідачем прийнято товару на суму 26.002,50 грн., про що свідчить зведена видаткова накладна №3вРН-00938 від 31.07.2014 р. на суму 14.838,75 грн. та №3вРН-01089 від 31.08.2014 р. на суму 11.163,75 грн. Жодних претензій щодо обсягу та якості переданого товару відповідачем не заявлено.
На виконання умов цього договору відповідачем повернуто, а позивачем прийнято товару на суму 2.731,75 грн., про що свідчить накладна від 15.08.2014 р. на суму 2.230,20 грн. та від 16.09.2014 р. на суму 501,55 грн.
Заборгованість в сумі 8.498,64 грн. сторонами узгоджена в акті звірки взаємних розрахунків, поданому в судовому засіданні 13.01.2015 року.
При ухваленні рішення суд керувався таким.
Між сторонами у справі виникли зобов'язання з приводу поставки товару на підставі Договору купівлі-продажу в силу пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частин першої та другої статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною першою пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Пунктом 3.2 Договору передбачено, що покупець оплачує продавцю відвантажену продукцію через 7 днів з моменту відвантаження.
За таких обставин, оскільки у відповідача виник обов'язок з оплати вартості поставленого йому товару, вимоги позивача про стягнення 8.498,64 грн. є обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Відповідно до статей 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 43 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви.
Відповідно до частини першої статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, оскільки судове рішення прийнято на користь позивача, судовий збір потрібно покласти на відповідача.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Газета «Експрес» (адреса: вулиця Свободи, будинок 5, село Рясне-Руське, Яворівського району, Львівська область, 81085; ідентифікаційний код 30823524) 8.498,64 грн. основного боргу, 1.827,00 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору.
Повне рішення складено 16.01.2015 р.
Суддя Рим Т.Я.