12 січня 2015 р. Справа № 902/1597/14
за позовом: Прокурора Вінницького району (вул. С.Наливайка, 19, м. Вінниця, 21003) в інтересах держави в особі Вінницької районної державної адміністрації (вул. Хмельницьке шосе, 17, м. Вінниця, 21036)
до: Приватного підприємства "Компанія "Володимирський масив" (вул. Соборна, 1, м. Вінниця, 21000, ідент. код 34887094)
про стягнення 32 654,40 грн. збитків
Суд:
Суддя Кожухар М.С.
Секретар судового засідання Матущак О. В.
Представники:
прокурор: Янішевська Ю.В.
позивача: Коваленко Я. А. - за дорученням
відповідача: Далевський А.М. - за дорученням
Прокурор Вінницького району звернувся до господарського суду Вінницької області в інтересах держави в особі Вінницької районної державної адміністрації з позовом про стягнення з Приватного підприємства "Компанія "Володимирський масив" 32654,40 грн. збитків, завданих державі, внаслідок тимчасового невикористання земельної ділянки з вини відповідача.
Ухвалою від 11.11.2014р. порушено провадження у даній справі з призначенням її до розгляду на 02.12.2014 р.
Ухвалою від 02.12.2014р. розгляд справи відкладено на 05.01.2015р.
В судовому засіданні 05.01.2015р. оголошено перерву до 12.01.2015р.
В судове засідання 12.01.2015р. з"явились прокурор та представники сторін.
Прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечив та зазначив, що: 07.01.2014р. між ПП "Компанія "Володимирський масив" та Стадницькою сільською радою укладено договір оренди, відповідно до якого відповідачу передано земельну ділянку розміром 3,7 га в межах Стадницької сільської ради; відповідачем за вказаним договором оренди сплачувалась орендна плата, що підтверджується квитанціями від 10.04.2014р., від 08.04.2014р. та від 07.04.2014р. При цьому письмового обґрунтованого відзиву на позовну заяву, відповідачем не надано.
Заслухавши надані в судовому засіданні пояснення учасників судового процесу по суті спору, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
10.06.2008 року Приватне підприємство "Компанія "Володимирський масив" отримало свідоцтво про право власності на майно цегельного заводу, розташованого у с. Стадниця Вінницького району Вінницької області, придбаного на прилюдних торгах (акт про проведення прилюдних торгів затверджений в.о. начальника відділу ДВС Вінницького районного управління юстиції С.Л. Бабійчуком 05.06.2008 року).
18.05.2009 р. Стадницькою сільською радою Вінницького району прийнято рішення "Про погодження надання дозволу на розробку проекту земельного відводу ПП "Компанія "Володимирський масив", яким погоджено надання дозволу відповідачу на розробку проекту земельного відводу земельної ділянки за рахунок земель запасу сільської ради (землі промисловості) площею 3,7 га за межами населеного пункту. Керівника Приватного підприємства "Компанія "Володимирський масив" зобов"язано: звернутись за отриманням дозволу до органу виконавчої влади в особі Вінницької райдержадміністрації; погодити проект земельного відводу зі Стадницькою сільською радою, органом по земельних ресурсах, природоохоронними та санітарно-епідеміологічними, органами архітектури і подати на розгляд та затвердження в установленому порядку згідно чинного законодавства України.
26.09.2013р. старшим державним інспектором сільського господарства у Вінницькій обл. в присутності генерального директора ПП "Компанія "Володимирський масив", проведено позапланову перевірку дотримання вимог земельного законодавства Приватним підприємством "Компанія "Володимирський масив" в особі генерального директора Скомаровського В.В., про що складено акт перевірки.
В ході позапланової перевірки, зокрема, встановлено, що Приватне підприємство "Компанія" Володимирський масив", в особі генерального директора Скомаровського В.В., використовує земельну ділянку площею 3,7 га із земель промисловості на території Стадницької сільської ради Вінницького району, за межами населеного пункту, на якій розташоване нерухоме майно, що належить вищевказаному підприємству на праві власності відповідно до свідоцтва від 10 червня 2008 року. На момент перевірки право власності або право користування земельною ділянкою, на якій розташоване нерухоме майно, відповідно до статті 125 Земельного кодексу України, статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" не зареєстровано (а.с. 75-77).
За результатами проведеної позапланової перевірки додержання вимог земельного законодавства при використанні земель ПП "Компанія "Володимирський масив", Державною інспекцією сільського господарства у Вінницькій області внесено припис № 001449 від 30.09.2013р., яким зобов'язано вказане підприємство в 30-ти денний термін усунути порушення вимог земельного законодавства відповідно до ст. 125 ЗК України та ст. 18 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (а.с. 78).
20.12.2013р. старшим державним інспектором сільського господарства у Вінницькій області в присутності виконуючого обов"язки генерального директора ПП "Компанія "Володимирський масив" проведено позапланову перевірку дотримання вимог земельного законодавства Приватним підприємством "Компанія "Володимирський масив" в особі виконуючого обов"язки генерального директора Матящука М.Л., про що складено акт перевірки № 226 від 20.12.2013р.
В ході позапланової перевірки встановлено, що Приватним підприємством "Компанія "Володимирський масив" в особі виконуючого обов"язки генерального директора Матящука М.Л. на час проведення перевірки виконання вимог припису №001449 від 30.09.2013 року не усунуло порушення вимог земельного законодавства, яке полягає у використанні земель промисловості на території Стадницької сільської ради Вінницького району із порушенням вимог статей 125, 126 Земельного кодексу України без правовстановлюючих документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою площею 3,7 га для обслуговування нерухомого майна, яке належить вищевказаному підприємству на праві власності відповідно до свідоцтва від 10 червня 2008 року. ПП "Компанія "Володимирський масив" не виконало умови припису №001449 від 30.09.2013 року, що кваліфікується як невиконання законних розпоряджень та приписів посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль за використанням та охороною природних ресурсів (а.с. 83-85).
За результатами проведеної позапланової перевірки додержання вимог земельного законодавства при використанні земель ПП "Компанія "Володимирський масив", Державною інспекцією сільського господарства у Вінницькій області внесено припис № 001682 від 20.12.2013р., яким зобов'язано підприємство в 30-ти денний термін усунути порушення вимог земельного законодавства відповідно до ст.ст. 125,126 ЗК України (а.с. 87).
За фактом вказаних порушень стосовно виконуючого генерального директора ПП "Компанія "Володимирський масив" Матящука М.Л. складено протокол про адміністративне правопорушення від 20.12.2013р. № 000834 (а.с. 86).
На підставі вказаних матеріалів старшим державним інспектором сільського господарства у Вінницькій області винесено постанову № 183 від 20.12.2013р. про накладення на виконуючого генерального директора ПП "Компанія "Володимирський масив" Матящука М.Л. адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн. (а.с. 88).
Накладений штраф в розмірі 255,00 грн. сплачено, що стверджується квитанцією № 5 від 23.12.2013р. (а.с. 89).
18.03.2014р. старшим державним інспектором сільського господарства у Вінницькій області, в присутності тимчасово виконуючого обов"язки генерального директора ПП "Компанія "Володимирський масив" Матящука М.Л., проведено позапланову перевірку дотримання вимог земельного законодавства Приватним підприємством "Компанія "Володимирський масив", про що складено акт перевірки № 203/14 від 18.03.2014р.
Даною перевіркою встановлено, що Приватним підприємством "Компанія "Володимирський масив", в особі тимчасово виконуючого обов"язки генерального директора Матящука М.Л., на час проведення перевірки виконання вимог припису №001682 від 20.12.2013 року не усунуло порушення вимог земельного законодавства, яке полягає у використанні земель промисловості на території Стадницької сільської ради Вінницького району із порушенням вимог статей 125, 126 Земельного кодексу України без правовстановлюючих документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою площею 3,7 га для обслуговування нерухомого майна, яке належить вищевказаному підприємству на праві власності відповідно до свідоцтва від 10 червня 2008 року. Вимоги припису №001682 від 20.12.2013 року ПП "Компанія "Володимирський масив" на момент перевірки не виконано, порушення вимог земельного законодавства не усунуто (а.с. 92-94).
Комісією, утвореною розпорядженням Вінницької районної державної адміністрації № 212 від 18.04.2014р., складено акт по визначенню та затвердженню розмірів збитків шляхом неодержання доходу власникам землі, у зв"язку з незаконним використанням земельної ділянки ПП "Компанія "Володимирський масив", яким затверджено розмір збитків у сумі 32 654,40 грн. (а.с. 31-36).
Вінницькою районною державною адміністрацією на адресу директора ПП "Компанія "Володимирський масив" надіслано лист № 01-19/1957 від 11.09.2014р. з копією затвердженого акту по визначенню та затвердженню розмірів збитків та рекомендацією сплатити збитки в добровільному порядку у місячний термін (а.с. 37).
У відповідь на лист Вінницької районної державної адміністрації № 01-19/1957 від 11.09.2014р. відповідач повідомив, що збитки в розмірі 32 654,40 грн. будуть сплачені до кінця 2014 року (лист № 83 від 25.09.2014р.) (а.с. 38).
Наведене стверджується поясненнями учасників процесу та матеріалами справи.
Заслухавши надані в судовому засіданні пояснення учасників судового процесу, дослідивши і оцінивши обставини та докази по справі, суд дійшов такого висновку.
Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 84 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на момент проведення перевірок), у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 116 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на момент проведення перевірок), громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на момент проведення перевірок), право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Згідно зі ст. 126 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на момент проведення перевірок), право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
В силу статтей 90, 95, 156 Земельного кодексу України власники земельних ділянок і землекористувачі мають право на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом.
Верховний Суд України в пунктах 12 і 16 постанови Пленуму від 16.04.2004р. № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ", зокрема, роз'яснив, що у випадках самовільного зайняття земельних ділянок, псування, забруднення земель чи вчинення інших порушень земельного законодавства шкода відшкодовується відповідно до статей 211, 212 ЗК, статей 22, 623, 1166, 1172, 1192 ЦК особами, що її заподіяли. При заподіянні шкоди джерелом підвищеної небезпеки її відшкодовує володілець цього джерела згідно зі статтею 1187 ЦК; Вирішуючи спори про відшкодування власникам землі й землекористувачам шкоди, заподіяної самовільним зайняттям або забрудненням земельних ділянок та іншими порушеннями земельного законодавства, суди мають виходити з того, що відповідно до статті 156 ЗК, статті 1166 ЦК така шкода відшкодовується у повному обсязі.
У п. 3.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" (в редакції, що діяла на момент проведення перевірки) зазначено, що власники землі та землекористувачі мають право на захист своїх прав шляхом стягнення збитків з особи, яка вчинила неправомірні дії щодо відповідних земельних ділянок, у випадках, встановлених главою 24 ЗК України, та за процедурою, передбаченою Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.93 N 284.
Відповідно до п.1 цього Порядку, власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок. Розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад.
Розпорядженням Вінницької районної державної адміністрації від 18.04.2014 р. № 212 створено комісію по визначенню та відшкодуванню розміру збитків, завданих незаконним використанням ПП "Компанія "Володимирський масив" земельної ділянки загальною площею 3,7 га на території Стадницької сільської ради.
03.06.2014 р. вказаною комісією, у складі якої був зокрема представник ПП "Компанія "Володимирський маси", визначено збитки у розмірі 32654,4 грн., понесені державою внаслідок користування відповідачем земельною ділянкою 3,7 га у с. Стадниця Вінницького району без правоустановчих документів за період з 2011 по 2014 роки у межах 3-х річного строку позовної давності . Відповідний Акт комісії за № 73/01-48 затверджено головою Вінницької районної державної адміністрації 03.06.2014 р.
З вказаним актом комісії відповідач погодився, надіславши лист із запевненням про оплату збитків до кінця 2014 року.
Дії і рішення щодо складення та затвердження вказаного акту не оскаржено відповідачем і на даний час.
У п. 3.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" (в редакції, що діяла на момент проведення перевірки) також зазначено, що вирішуючи спори за позовами органів державної влади або місцевого самоврядування про стягнення з особи, яка набула у власність житловий будинок, будівлю або споруду і не переоформила право користування земельною ділянкою, шкоди у вигляді упущеної вигоди (зокрема у розмірі неодержаної плати за оренду земельної ділянки), господарські суди, крім спеціальних норм, повинні брати до уваги загальні положення статті 22, глави 82 ЦК України, частини другої статті 224 ГК України. Крім того, для застосування такого заходу відповідальності слід встановлювати як наявність у діях винної особи усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками і вини), так і ступінь вини в розумінні статті 1193 ЦК України.
У розгляді таких справ суди мають враховувати обставини вчинення господарюючими суб'єктами дій щодо оформлення відповідного землекористування та факти своєчасного виявлення контролюючими органами користування земельними ділянками без оформлення правовстановлюючих документів, а також вчинення дій щодо спонукання суб'єкта оформити право землекористування. На цьому зокрема наголошено у постанові Вищого господарського суду України від 24.03.2014 р. № 922/2153/13.
В силу ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, набувши право власності на об"єкти нерухомості, не вчинив передбачених законом дій для оформлення права користування чи власності на відповідну земельну ділянку попри отримання результатів перевірок про порушення ним земельного законодавства та приписів про їх усунення, і, відповідно, не здійснював оплату за користування даною земельною ділянкою.
У той же час, державною інспекцією сільського господарства у Вінницькій області неодноразово проводились перевірки та вносились приписи відповідачу про усунення порушень земельного законодавства, а саме: щодо оформлення права користування на земельну ділянку, на якій розташовані об"єкти нерухомості, належні відповідачу на праві приватної власності.
Згідно зі ст.206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка.
Разом з тим, з вини відповідача державою неотримано відповідну плату за користування землею з червня 2008 року - часу придбання відповідачем нерухомого майна у власність. У зв"язку з цим, йому і нараховано збитки, але за період у межах 3-х річного строку позовної давності.
Суд не приймає до уваги доводи представника відповідача щодо укладення 07.01.2014р. між ПП "Компанія "Володимирський масив" та Стадницькою сільською радою договору оренди на землю та сплати відповідачем у квітні 2014 року коштів за вказаним договором, з огляду на наступне.
07.01.2014р. ПП "Компанія "Володимирський масив" (Орендар) та Стадницька сільська рада (Орендодавець) підписали договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого Орендодавець у відповідності до рішення 29 сесії б скликання Стадницької сільської Ради від 24 грудня 2013 року «Про погодження дозволу про розробку проекту відведення земельної ділянки» передає, а Орендар приймає в оренду земельну ділянку розміром 3,7 гектара, яка розміщена в межах Стадницької сільської ради.
Договір складено Сторонами і діє до моменту виготовлення технічної документації по відведенню земельної ділянки та укладанню договору оренди з Вінницькою районною державною адміністрацією, може бути пролонгований на наступний рік, якщо жодна із сторін не заявила про його припинення за 30 календарних днів. Початок дії Договору з 07 січня 2014 року. Договір може бути припинений у будь-який час за взаємної згоди Сторін. Сторони не мають права відмовитись від виконання умов цього договору в односторонньому порядку (п. 2.3. Договору).
Згідно з ч.1 ст. 792 ЦК України, за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.
Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом (ч.2 ст. 792 ЦК України).
Спеціальним Законом, який регулює надання в оренду земельних ділянок, є Закон України "Про оренду землі".
Згідно з ч. 5 ст. 6 ЗУ "Про оренду землі", право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.
В силу положень статтей 125, 126 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Відповідно до п. 1 ст. 3 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.
Права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації (п. 3 ст. 3 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Відповідно до ч. 1ст. 4 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", обов'язковій державній реєстрації, підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: 1) право власності на нерухоме майно; 2) право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном; 3) інші речові права відповідно до закону; 4) податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.
Згідно з ч. 1 ст. 210 ЦК України, правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.
Всупереч вказаним вимогам Закону, договір оренди земельної ділянки від 07.01.2014р. не пройшов державну реєстрацію у встановленому порядку, а тому не є чинним.
Крім того, Стадницька сільська рада (орендодавець за договором оренди земельної ділянки від 07.01.2014р.) не є органом, до повноважень якого належить розпорядження спірною земельною ділянкою, а саме земельною ділянкою площею 3,7 га із земель промисловості на території Стадницької сільської ради, за межами населеного пункту.
Отже посилання представника відповідача про сплату відповідачем коштів на рахунок Стадницької сільської ради по квитанціях від 07.04.2014р., 08.04.2014р., 10.04.2014р., є безпідставними. Крім того, у цих квитанціях не зазначено, згідно якого договору оренди та за яку земельну ділянку відповідачем вносилась орендна плата.
При цьому, згідно довідки Вінницької ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області № 33/15-8 від 12.01.2015 р.(що подана прокурором до суду 12.01.2015 р.), податкова декларація по орендній платі на землю ПП "Компанія "Володимирський масив" не подавалась, нарахування в особовому рахунку платника не проводились.
Тому суд не приймає вказані доводи відповідача та надані ним документи в якості доказів по справі.
Також представник відповідача посилався на те, що розрахунок збитків здійснено на основі грошової оцінки площі ріллі по області, у той час як зайняті відповідачем землі відносяться до земель промисловості.
Разом з тим, як зазначено вище, дії і рішення щодо складення та затвердження акту по визначенню розміру збитків відповідачем не оскаржено, навпаки відповідач з нарахуванням збитків у розмірі 32654,4 грн. погодився.
Крім того, таке нарахування збитків кореспондується з положеннями ст. 277.1 Податкового кодексу України.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 4-33, 33, 43, 49, 82, 84, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, -
1. Позов задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з Приватного підприємства "Компанія "Володимирський масив" (вул. Соборна, 1, м. Вінниця, 21000, ідент. код 34887094) на користь держави на рахунок Державного бюджету України за ККДБ 24062200 на рахунок 31113168700071 (стягувач Вінницька районна державна адміністрація) 32654,40 грн. (тридцять дві тисячі шістсот п'ятдесят чотири гривні 40 коп.) збитків.
3. Стягнути з Приватного підприємства "Компанія "Володимирський масив" (вул. Соборна, 1, м. Вінниця, 21000, ідент. код 34887094) до Державного бюджету України 1827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.) судового збору.
4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 16 січня 2015 р.
Суддя Кожухар М.С.
віддрук. прим.:
1 - до справи