29 грудня 2014 р. Справа №804/19943/14
11 год. 05 хвил.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіВерба І.О.
при секретарі судового засідання Чмоні А.О.
за участю представників: позивача відповідача Зоріної О.М. Синявського І.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МН-Строй» до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
4 грудня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «МН-Строй» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.04.2014 року №0006101703.
В обґрунтування позову зазначено, що позивач не мав як податковий агент утримувати податок на доходи фізичної особи при виплаті сум орендної плати, оскільки орендар мав статус платника податку за спрощеною системою оподаткування. Крім того, контролюючим органом здійснено нарахування за період у 2011 та 2012 роках, коли приміщення фактично не використовувалось та орендна палата не стягувалась. Також позивач зауважив на тривалості часу від дати складення акту до винесення оскаржуваного рішення.
Відповідач проти позову заперечив, зазначивши, що норми пункту 164.2.5 пункту 164.2 статті 164 та підпункту 170.1.2 пункту 170.1 статті 170 Податкового кодексу України мають пріоритет перед нормами пункту 177.8 статті 177 Податкового кодексу України, отже, незважаючи на наявність статусу суб'єкта підприємницької діяльності податок мав бути нарахований та сплачений. Щодо розміру податку відповідач зазначив, що оскільки за договором сума орендної плати занижена, порівняно із мінімальним її розміром, контролюючим органом самостійно здійснено відповідний розрахунок та нараховано суми за період з дати укладення договору та за весь період перевірки, оскільки платником податків відомостей щодо дії договору під час перевірки не було надано.
В судовому засіданні представники сторін підтримали обрані правові позиції.
З метою всебічного та повного розгляду справи, судом здійснено запит та витребувано від Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відомості із підтверджуючими документами щодо перебування суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, свідоцтво серія НОМЕР_2) на спрощеній системі оподаткування протягом 2011-2012 років та пояснення або підтверджуючі документи чи був відповідними свідоцтвами про сплату єдиного податку передбачений основний вид діяльності платника податку «Здавання в оренду власного нерухомого майна», зокрема, із місцем діяльності АДРЕСА_1.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
З матеріалів справи вбачається, що згідно із статтею 77 Податкового кодексу України Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведена планова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «МН-Строй» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 31.12.2012 року.
За результатами перевірки складений акт від 18.10.2013 року №773/04-66-22.1/35607574.
Згідно пункту 3 висновку акту перевірки встановлено порушення ТОВ «МН-Строй» підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168, пункту 171.2 статті 171, абзацу «а» пункту 176.2 статті 176, та з урахуванням вимог підпункту 170.1.2 пункту 170.1 статті 170, пункту 167.1 статті 167 Податкового кодексу України - податковий агент не утримував податок з доходу фізичних осіб від надання в оренду нерухомого майна, та не перераховував до бюджету, що призвело до заниження податку з доходу фізичних осіб у періоді з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року у сумі 1946,14 грн.
18.04.2014 року Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 18.04.2014 року №0006101703, яким платнику податків збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, на суму 2432,67 грн., з них за основним платежем 1946,14 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 486,53 грн.
Перевіркою встановлено наступне.
- згідно договору оренди нежитлового приміщення від 01.07.2011 року фізична особа-підприємець ОСОБА_5 (НОМЕР_1), орендодавець, передала в оренду ТОВ «МН-Строй» нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 15,8 м.кв. Загальна площа, що орендується, 15,8 м.кв. Термін дії договору з 01.07.2011 року. Приміщення передається в оренду під офіс;
- згідно статті 759 параграфу 1 глави 58 Цивільного кодексу України за договором оренди наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором (або є меншим), він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення;
- при визначенні об'єкта обкладання податком з доходів фізичних осіб його розмір визначається виходячи з розмірів мінімального орендного платежу. Мінімальна сума орендного платежу визначається за методикою, встановленою постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження методики визначення мінімальної суми орендного платежу за нерухоме майно фізичних осіб» від 20.11.2003 року №1787, виходячи з мінімальної вартості місячної оренди одного квадратного метра загальної площі нерухомості, з урахуванням місця її розташування, інших функціональних та якісних показників, що встановлюється органом місцевого самоврядування села, селища, міста, на території яких розташована така нерухомість, та оприлюднюється у спосіб, найбільш доступний для жителів такої територіальної громади;
- постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження методики визначення мінімальної суми орендного платежу за нерухоме майно фізичних осіб» від 29.12.2010 року №1253 було затверджено Методику визначення мінімальної суми орендного платежу за нерухоме майно фізичних осіб. Ця методика визначає механізм розрахунку мінімальної суми орендного платежу для об'єктів нерухомості;
- відповідно до Методики орендарі, які згідно з підпунктом 170.1.2 пункту 170.1 статті 170 Податкового кодексу України є податковими агентами платників податку - орендодавців, визначають під час нарахування доходу від надання в оренду (суборенду), житлового найму (піднайму) нерухомого майна (включаючи земельну ділянку, на якій розміщується нерухоме майно, присадибну ділянку), крім земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю (далі - оренда нерухомого майна), мінімальну суму орендного платежу за повний чи неповний місяць такої оренди;
- мінімальний розмір плати за користування житловим приміщенням за договором піднайму визначається відповідно до цієї Методики з урахуванням статті 95 Житлового кодексу Української РСР;
- ключовим показником цієї Методики є мінімальна вартість місячної орендної плати одного квадратного метра загальної площі нерухомості. її величина затверджується органами місцевого самоврядування і опубліковується в строк до 1 січня звітного податкового року. Мінімальна сума орендного платежу за нерухоме майно визначається виходячи з мінімальної вартості місячної оренди 1 кв. метра загальної площі нерухомого майна за такою формулою:
П = 3 х Р,
де П - мінімальна сума орендного платежу за нерухоме майно у гривнях;
З - загальна площа орендованого нерухомого майна у кв. метрах;
Р - мінімальна вартість місячної оренди 1 кв. метра загальної площі нерухомого майна з урахуванням його місцезнаходження, інших функціональних та якісних показників, що встановлюється органом місцевого самоврядування села, селища, міста, на території яких розміщене зазначене майно (далі - орган місцевого самоврядування), у гривнях;
- у зв'язку з тим, що в договорі оренди від 01.07.2011 року зазначена (та є меншою ніж визначено у Методиці) сума орендної плати для визначення об'єкта обкладання податком з доходів фізичних осіб, то сума оренди буде визначатися згідно методики визначення мінімального орендного платежу за нерухоме майно;
- рішенням Міської ради м. Дніпропетровська VI скликання 02.11.2011 року №4/19 «Про затвердження мінімальної вартості місячної оренди одного метра загальної площі нерухомого майна фізичних осіб» затверджена мінімальна вартість місячної оренди квадратного метра загальної площі нерухомого майна фізичних осіб в залежності від функціонального використання і місцезнаходження об'єкта оренди у 2011 році - 43,14 грн., у 2012 року - 46,86 грн. (1 пояс, функція використання об'єкта оренди - інша комерційна діяльність);
- сума нарахованої орендної плати по договору від 01.07.2011 року з урахуванням мінімальної вартості місячної оренди одного квадратного метра повинна складати - 1946,14 грн: за 2011 рік - 613,45 грн. (43,14 грн. х 15.8 х 6), за 2012 рік - 1332,69 грн. (46,86 грн. х 15.8 х 12);
- в порушення підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168, пункту 171.2 статті 171, абзацу «а» пункту 176.2 статті 176, та з урахуванням вимог підпункту 170.1.2 пункту 170.1 статті 170, пункту 167.1 статті 167 Податкового кодексу України ТОВ «МН-Строй» -податковий агент не утримував податок з доходу фізичних осіб від надання в оренду нерухомого майна, та не перераховував до бюджету , що призвело до заниження податку з доходу фізичних осіб у періоді з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року у сумі 1946,14 грн. з суми доходу 12974,26 грн.
Вирішуючи спір та задовольняючи позов, суд виходить із наступного.
З 01.01.2011 року оподаткування доходів громадян податком з доходів фізичних осіб визначено нормами Податкового кодексу України.
Згідно із підпунктом 164.2.5 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного оподатковуваного доходу включається доход від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку встановленому пунктом 170.1 статті170 цього Кодексу.
Відповідно до підпункту 170.1.2 пункту 170.1 статті 170 Податкового кодексу України податковим агентом платника податку - орендодавця під час нарахування доходу від надання в оренди об'єктів нерухомості, інших, ніж зазначені у підпункті 170.1.1 цього пункту (включаючи земельну ділянку, що знаходиться під такою нерухомістю, чи присадибну ділянку), є орендар.
При цьому об'єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу за повний чи неповний місяць оренди. Мінімальна сума орендного платежу визначається за методикою, що затверджується Кабінетом Міністрів України, виходячи з мінімальної вартості місячної оренди одного квадратного метра загальної площі нерухомості з урахуванням місця її розташування, інших функціональних та якісних показників, що встановлюються органом місцевого самоврядування села, селища, міста, на території яких вона розташована, та оприлюднюється у спосіб, найбільш доступний для жителів такої територіальної громади.
Пунктом 171.2 статті 171 Податкового кодексу України визначено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є податковий агент для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні. Відповідно до абзацу «а» пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України податкові агенти зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.
Заявлений спір згідно правових позицій сторін точиться навколо того, чи виступав у спірних правовідносинах платник податків податковим агентом.
Так, згідно загального правила, пункту 164.2.5. пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, на застосування якого наполягає контролюючий орган, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому пунктом 170.1 статті 170 цього Кодексу.
При цьому, відповідач наполягає на застосуванні підпункту 170.1.2 пункту 170.1 статті 170 Податкового кодексу України, згідно якого податковим агентом платника податку - орендодавця під час нарахування доходу від надання в оренду об'єктів нерухомості, інших, ніж зазначені в підпункті 170.1.1 цього пункту (включаючи земельну ділянку, що знаходиться під такою нерухомістю, чи присадибну ділянку), є орендар.
На час дії спірних правовідносин діяла у відповідній редакції норма підпункту 170.1.4 пункту 170.1 статті 170 Податкового кодексу України, згідно якої доходи, зазначені у підпунктах 170.1.1-170.1.3 цього пункту, оподатковуються податковим агентом під час їх виплати за їх рахунок.
Суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах норма підпункту 170.1.4 пункту 170.1 статті 170 «Оподаткування доходу від надання нерухомості в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм)» не може розцінюватись як пріоритетна або не пріоритетна по відношенню до пункту 177.8 статті 177 Податкового кодексу України.
Так, пункт 177.8 статті 177 Податкового кодексу України статті дійсно визначає, що під час нарахування (виплати) фізичній особі - підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб'єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою - підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб'єкта підприємницької діяльності.
Проте, стаття 177 Податкового кодексу України визначає особливості оподаткування доходів, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування.
В розглянутому спорі орендодавець - суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, свідоцтво серія НОМЕР_2) обрала саме спрощену систему оподаткування.
А відповідно до пункту 177.9 статті 177 Податкового кодексу України оподаткування доходів, отриманих фізичною особою-підприємцем, який обрав іншу систему оподаткування доходів від провадження господарської діяльності, здійснюється за правилами, встановленими цим Кодексом.
Отже, на спірні правовідносини розповсюджуються правила Глави 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» Розділу XIV «Спеціальні податкові режими» Податкового кодексу України, у який встановлюються правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку.
Спрощена система оподаткування, обліку та звітності це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 Податкового кодексу України (зокрема, й податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об'єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності фізичної особи та оподатковані згідно з цією главою), на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Таким чином, в розглянутому спорі норми розділу IV «Податок на доходи фізичних осіб» не мають застосовуватись, оскільки оподаткування доходів від провадження господарської діяльності осіб, що знаходяться на спрощеній системі оподаткування, здійснюється за правилами Глави 1 Розділу XIV Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 292.9 статті 292 Податкового кодексу України доходи фізичної особи - платника єдиного податку, отримані в результаті провадження господарської діяльності та оподатковані згідно з цією главою, не включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу фізичної особи, визначеного відповідно до розділу IV цього Кодексу.
Таким чином законодавець усуває подвійне оподаткування.
З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «МН-Строй» (орендар) та ФОП ОСОБА_5 (орендодавець) 1 липня 2011 року було укладено договір оренди нежитлового приміщення загальною площею 15,80 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, та належить орендодавцю на праві власності. Термін оренди 6 місяців, із правом продовження на такий самий строк за відсутності заперечень. Орендна плата - 600 грн. на місяць.
Позивачем за користування приміщенням здійснено оплату по 600 грн. без ПДВ за липень, серпень, вересень, жовтень (а.с.41-50).
Фактично строк користування приміщення тривав з 01.07.2011 року по 01.11.2011 року, що підтверджується актами прийняття та повернення приміщення, складеними сторонами договору (а.с.78-79).
Згідно заяви ФОП ОСОБА_5 (НОМЕР_1) від 14.12.2010 року вх. 19957/10 видано свідоцтво про сплату єдиного податку серія НОМЕР_2 від 20.12.2010 року із терміном дії - протягом 2011 року, за видом діяльності - здавання в оренду власного нерухомого майна, із зазначенням місця здійснення діяльності, зокрема АДРЕСА_1.
Згідно заяви ФОП ОСОБА_5 від 19.01.2012 року було повернуто оригінал свідоцтва платника єдиного податку на 2011 рік з підстав припинення підприємницької діяльності. На 2012 рік заяви про застосування спрощеної системи оподаткування від підприємця не надходила до ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська.
Згідно повідомлення державного реєстратора від 08.01.2013 року ФОП ОСОБА_5 припинено підприємницьку діяльність у зв'язку із смертю.
Таким чином, контролюючий орган, встановивши порушення за 6 місяців 2011 року та 12 місяців 2012 року, припустився помилки при встановленні тривалості спірних орендних правовідносин.
З огляду на викладене суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.04.2014 року №0006101703 на суму податку на доходи фізичних осіб в розмірі 2432,67 грн., оскільки суд не вбачає підстав для нарахування зазначеного податку в спірних правовідносинах, з підстав порушення контролюючим органом пункту 292.9 статті 292 Податкового кодексу України у формі незастосування та порушення (неправильного застосування) норм Кодексу, зазначених підставою винесення оскаржуваного рішення.
Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МН-Строй» до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.04.2014 року №0006101703, винесене Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.
Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МН-Строй» судовий збір у розмірі 182,70 грн. (сто вісімдесят дві грн. 70 коп.).
Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 29 грудня 2014 року.
Суддя І.О. Верба