Справа: № 810/3902/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Панченко Н.Д.
Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
Іменем України
11 грудня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.
Суддів: Гром Л.М.
Міщука М.С.
За участю секретаря: Стеценко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови, -
Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 3-0907/5 від 08 липня 2013 року у розмірі 20 646 грн. 00 коп.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2013 року адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з постановою суду, відповідач - Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_3 зареєстрований як фізична особа-підприємець 15 лютого 2005 року.
18 червня 2013 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області, на підставі звернення Служби безпеки України від 13 травня 2013 року №52/2-2094, проведено позапланову перевірку дотримання ТОВ «Баришівська зернова компанія» законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті будівництва: реконструкція цілісного майнового комплексу Баришівського ХПП з будівництвом калібрувального-насіневого цеху та реконструкції (з прибудовою) адміністративної будівлі за адресою: АДРЕСА_1.
За результатами перевірки відповідачем складено Акт перевірки від 18 червня 2013 року.
Перевіркою встановлено порушення генпідрядником ФОП ОСОБА_3 вимог пункту 1.17 ДБН А.3.1-5-2009 «Організація будівельного виробництва», а саме: ведення виконавчої документації з порушенням будівельних норм, державних стандартів і правил; відсутні журнали бетонних, зварювальних робіт; відсутні акти випробування обладнання.
На підставі Акта перевірки, 18 червня 2013 року відповідачем відносно ФОП ОСОБА_3 складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності №2-Л-З-1806/3.
08 липня 2013 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області на підставі протоколу та Акта перевірки було прийнято постанову № 3-0907/5 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 20 646 грн. 00 коп.
Не погоджуючись з вищевказаною постановою та вважаючи її протиправною, позивач звернувся до суду з позовом.
Так, приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що висновок відповідача про порушення позивачем будівельного законодавства, внаслідок відсутності журналів бетонних, зварювальних робіт та актів випробування обладнання, є безпідставним.
Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14 жовтня 1994 року № 208/94-ВР, правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.
Вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.
Пунктом 6 ч. 3 вищевказаного Закону передбачено, що суб'єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення, зокрема, як: ведення виконавчої документації з порушенням будівельних норм, державних стандартів і правил - у розмірі вісімнадцяти мінімальних заробітних плат.
Згідно пункту 1.17 ДБН А.3.1-5-2009 «Організація будівельного виробництва», на кожному об'єкті будівництва належить: вести загальний журнал робіт за формою згідно з додатком В, спеціальні журнали з окремих видів робіт, перелік яких встановлює генпідрядник, виходячи з вимог нормативних документів щодо ведення виконавчої документації за формами, зразки яких наведено в додатку Г, журнал авторського нагляду відповідно до ДБН А.2.2-4.
Відповідно до п. 5.1 ДБН А.3.1-5-2009 «Матеріально-технічне забезпечення», організація забезпечення будівництва об'єктів матеріально-технічними ресурсами має створювати передумови для дотримання: - технологічної послідовності та строків виконання будівельно-монтажних робіт, передбачених у календарних планах і графіках будівництва; - зобов'язання підрядника перед замовником щодо дотримання обумовлених договором підряду строків будівництва об'єктів, їх якості та вартості.
Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Баришівська зернова компанія» (Замовник) та ФОП ОСОБА_3 (Підрядник) укладено договір підряду від 12 жовтня 2012 року №121012, згідно якого підрядник зобов'язується власними силами та засобами у встановлений строк та відповідно до проектно-кошторисної документації виконати роботи по будівництву калібрувально-насіннєвого цеху відділку Баришівського ХПП за адресою: АДРЕСА_1, а замовник - прийняти та оплатити роботу.
Згідно актів виконаних робіт № 1 та № 2 , під час будівництва об'єкту «Калібрувально-насінневого цеху» позивачем були виконані підготовчі, земляні, залізобетонні та монтажні роботи.
Так, до позивача було застосовано штраф за порушення пункту 1.17 ДБН А.3.1-5-2009 «Організація будівельного виробництва», що полягало у відсутності у позивача журналів бетонних, зварювальних робіт, а також відсутності актів випробування обладнання.
Судом встановлено, що під час виконання будівельних робіт на вищевказаному об'єкті будівництва позивачем дійсно виконувались, окрім іншого, бетонні роботи, однак спеціальний журнал з цього виду робіт позивачем не вівся.
З огляду на те, що позивачем не заперечується факт здійснення ним бетонних робіт, що також підтверджується Загальним журналом робіт № 1, затвердженим ФОП ОСОБА_3, колегія суддів вважає, що у позивача, як у підрядника, виникає обов'язок ведення журналу виконання бетонних робіт.
Таким чином, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що приписами ДБН А.3.1-5-2009 не передбачено ведення такої виконавчої документації, як журналу бетонних робіт.
З приводу посилань суду першої інстанції на те, що відповідачем не наведено жодних нормативно-правових актів, які б містили вимогу щодо необхідності ведення підрядником журналу саме бетонних робіт, колегія суддів зазначає, що необхідність ведення підрядником зазначеного журналу випливає із пункту 1.17 ДБН А.3.1-5-2009 «Організація будівельного виробництва».
Щодо відсутності у позивача журналу зварювальних робіт та актів випробування обладнання, колегія суддів зазначає, що, згідно чинних державних будівельних норм, їх складання є обов'язковим під час здійснення будь-якого будівництва чи проведення реконструкції.
Таким чином, колегія суддів вважає, що постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 3-0907/5 від 08 липня 2013 року прийнято відповідачем правомірно.
Аналізуючи обставини справи та норми законодавства, колегія суддів вважає, що позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 є необґрунтованими та не підлягають задоволенню, а тому рішення суду підлягає скасуванню із винесенням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
При цьому, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції та знайшли своє належне підтвердження в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення.
Згідно ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області задовольнити.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2013 року скасувати та прийняти нове рішення.
У задоволенні адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.
Судді: Гром Л.М.
Міщук М.С.
Повний текст постанови виготовлений 17.12.2014 року.
Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.
Судді: Гром Л.М.
Міщук М.С.