про залишення позовної заяви без розгляду
м. Черкаси
15 січня 2015 року Справа № 823/3617/14
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Каліновська А.В., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали прокурора Черкаського району до Черкаської районної державної адміністрації про визнання незаконним та скасування розпорядження,-
Позивач звернувся в Черкаський окружний адміністративний суд з позовом до Черкаської районної державної адміністрації, приватного акціонерного товариства імені Шевченка про визнання незаконним та скасування розпорядження та визнання недійсним державного акту, в якому просив визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Черкаської районної державної адміністрації від 18 липня 1996 року №320 «Про затвердження матеріалів справи по встановленню зовнішніх меж землекористування для підготовки та видачі державного акту на право постійного користування землею»; визнати недійсним державний акт на право постійного користування земельною ділянкою від 18 липня 1996 року серії ЧР №17-19, виданий Черкаському колективному сільськогосподарському рибопромисловому підприємству ім. Шевченка.
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 15.01.2015р. прокурору відмовлено у відкритті провадження в частині позовної вимоги до приватного акціонерного товариства імені Шевченка, а саме щодо визнання недійсним державного акту на право постійного користування земельною ділянкою від 18 липня 1996 року серії ЧР №17-19, виданий Черкаському колективному сільськогосподарському рибопромисловому підприємству ім. Шевченка.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі в частині позовної вимоги до Черкаської районної державної адміністрації щодо скасування розпорядження голови Черкаської районної державної адміністрації від 18 липня 1996 року №320 «Про затвердження матеріалів справи по встановленню зовнішніх меж землекористування для підготовки та видачі державного акту на право постійного користування землею», суддя виходить з наступного.
Згідно ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 2 ст. 60 КАС України з метою представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з адміністративним позовом (поданням), бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за адміністративним позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом України, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами для представництва інтересів громадянина або держави. При цьому прокурор повинен надати адміністративному суду докази, які підтверджують неможливість громадянина самостійно здійснювати представництво своїх інтересів. Прокурор, який звертається до адміністративного суду в інтересах держави, в позовній заяві (поданні) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до адміністративного суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
Згідно статті 36-1 Закону України “Про прокуратуру” представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів держави у випадках, передбачених законом. З метою представництва громадянина або держави прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом: звертатися до суду з позовами (заявами, поданнями); вступати у справу, порушену за позовами (заявами, поданнями) інших осіб, на будь-якому етапі розгляду; ініціювати перегляд судових рішень, у тому числі у справі, порушеній за позовом (заявою, поданням) іншої особи; брати участь у розгляді справ.
Виходячи із завдання, покладеного на прокуратуру статтею 19 Закону України “Про прокуратуру”, щодо систематичного здійснення прокуратурою нагляду за додержанням і застосуванням законів, не вбачається об'єктивних перешкод для здійснення представницького контролю за додержанням законності органами місцевого самоврядування.
Як вбачається з матеріалів справи, 16 жовтня 2014 року прокурор Черкаського району вніс подання до Черкаської районної державної адміністрації про скасування незаконних розпоряджень.
Рішенням Черкаської районної державної адміністрації № 01-22/3690 від 29.10.2014р. вищевказане подання прокурора відхилено.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 5 Закону України “Про прокуратуру” прокуратура України становить єдину систему, на яку відповідно до Конституції України та цього Закону покладаються такі функції, зокрема, представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.
Отже, звертаючись 28.11.2014р. до Черкаського окружного адміністративного суду з даним позовом, прокурором Черкаського району пропущено строк звернення до суду.
У позові прокурор Черкаського району зазначає, що дану позовну заяву подано до суду після відхилення Черкаською районною державною адміністрацією подання, що призвело до виникнення між прокуратурою та відповідачем спору, в межах передбаченого статтею 23 Закону України “Про прокуратуру” 15-денного строку.
Так, згідно з частиною 5 статті 23 Закону України “Про прокуратуру” у разі відхилення подання в цілому чи частково або неповідомлення прокурора про результати розгляду подання, а також якщо подання не вносилося, прокурор може звернутися до суду щодо: 1) визнання незаконним нормативно-правового акта відповідного органу повністю чи в окремій його частині; 2) визнання протиправним рішення чи окремих його положень і щодо скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень; 3) визнання протиправними дій чи бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії або утриматися від вчинення певних дій. Для звернення прокурора з позовом до суду встановлюється 15-денний строк, що обчислюється з дня одержання повідомлення про відхилення подання або в разі неповідомлення прокурора про результати розгляду подання з дня закінчення визначеного прокурором строку для його розгляду.
Аналіз приписів даної статті та статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України надає підстави для висновку про те, що встановлені законодавцем у цих нормах умови щодо строків звернення із позовом до адміністративного суду мають застосовуватися одночасно, якщо такому зверненню передує подання прокурора.
Однак, суд звертає увагу, що статтями 19 та 20 Закону України “Про прокуратуру” прокурору надано право перевіряти акти, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями, у тому числі органами місцевого самоврядування та посадовими особами, на їх відповідність вимогам Конституції України та законодавству України, при здійсненні якого витребовувати рішення, розпорядження, накази, інструкції тощо.
Отже, позивач, використовуючи повноваження, які передбачені статтями 19 та 20 Закону України “Про прокуратуру”, повинен був дізнатися про наявність такого рішення, перевіривши рішення відповідача протягом шести місяців з моменту його винесення, зважаючи на те, що вказаними статтями не обмежено право позивача на перевірку рішень суб'єкта владних повноважень у такий спосіб.
Відповідно до ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Згідно листа Вищого адміністративного суду України від 06.08.2008 № 1367/100/13-08 “Щодо застосування окремих приписів Кодексу адміністративного судочинства України” надання законом прокурору права на представництво інтересів держави в суді не ставить прокурора у привілейоване, порівняно з іншими учасниками судового процесу, становище щодо участі у розгляді справи в суді, включаючи застосування процесуального строку, в межах якого можлива реалізація права на представництво інтересів держави в суді.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
Відтак, враховуючи те, що надання законом прокурору права на представництво інтересів держави в суді не ставить прокурора у привілейоване, порівняно з іншими учасниками судового процесу, становище щодо участі у розгляді справи в суді, включаючи застосування строку, в межах якого можлива реалізація права на представництво інтересів держави в суді шляхом звернення з позовом до суду, а також з огляду на правові позиції, висловлені Верховним Судом України в постанові від 06.03.2012 у справі № 21-1193во, прокурором Черкаського району було пропущено строк для звернення до адміністративного суду.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 99-100, 155 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
1. Позовну заяву прокурора Черкаського району до Черкаської районної державної адміністрації про визнання незаконним та скасування розпорядження - залишити без розгляду.
2. Копію ухвали надіслати позивачу разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя А.В. Каліновська