12 січня 2015 р.Справа № 644/7515/14-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Бенедик А.П.
Суддів: Водолажської Н.С. , Філатова Ю.М.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова на постанову Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 10.12.2014р. по справі № 644/7515/14-а
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова
про визнання дій неправомірними, скасування протоколу та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1, звернувся о суду із адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова, в якому, з урахуванням наданих уточнень, просив:
- скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м.Харкова, оформлене протоколом № 19 від 23.04.2014 року засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних з призначенням та виплатою пенсій, в частині відмови в перерахунку пенсії по заробітній платі позивачу по пенсійній справі № 831645/115;
- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова з 07 лютого 2014 року провести перерахунок пенсії по заробітній платі позивачу з урахуванням архівних довідок від 28.01.2014 року № Б 191, виданих КП «Міський архів» про наявність відомостей МП «Оріон» за 1991 - 1995 роки.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що у квітні 2014 року позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії з урахуванням архівних довідок від 28.01.2014 року № Б 191, виданих КП «Міський архів» про наявність відомостей МП «Оріон» за 1991 - 1995 роки. Протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних з призначенням та виплатою пенсій № 19 від 23.04.2014 року було ухвалено рішення про відмову позивачу у здійсненні перерахунку пенсії з тих підстав, що відомості про нарахування заробітної плати, які зберігаються в архіві, не пронумеровані та не відповідають сумі фонду оплати праці та страхових внесків за даними звітів підприємства за період з 1991 року по 31 березня 1993 року, а також відсутні звіти до Пенсійного фонду за період з 01 квітня 1993 року по 1999 рік. Позивач, не погоджуючись із правомірністю вказаної відмови відповідача, звернувся до суду із даним позовом.
Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 10.12.2014 року адміністративний позов було задоволено
Визнано незаконною відмову Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова у перерахунку пенсії по заробітній платі позивачу.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова провести перерахунок пенсії по заробітній платі позивачу з урахуванням архівних довідок від 28 січня 2014 року № Б 191, виданих КП «Міський архів» про наявність відомостей МП «Оріон» про заробітну плату за 1991 - 1995 роки, з 14 лютого 2014 року.
Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 10.12.2014 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Вказує, що задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку щодо наявності у позивача права на проведення перерахунку пенсії. Зазначив, що за наслідками проведеної відповідачем перевірки встановлено, що страхові внески по МП «Оріон» були сплачені лише за період з 1991 року по перший квартал 1993 року, встановлено розбіжності в відомостях нарахування заробітної плати в МП «Оріон» за період з 01 січня 1991 року по 31 грудня 1993 року та звіту цього підприємства до Пенсійного фонду. Перевіркою первинних архівних документів МП «Оріон» встановлено, що вони в архівній справі не пронумеровані, не відповідають формальним вимогам, що висуваються до таких документів, а тому не можуть бути розцінені відповідачем як законні підстави для видачі позивачу довідки про його заробітну плату, отриману в цьому підприємстві. На підставі наведеного відповідачем було правомірно відмовлено позивачу у проведенні перерахунку пенсії.
Позивач правом надання письмових заперечень на апеляційну скаргу не скористався.
Представники сторін про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку.
Колегія суддів на підставі п.2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 14.02.2014 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням роботи за сумісництвом в МП «Оріон» в період 1991 - 1995 років і надав відповідачу архівну довідку про заробітну плату.
Рішенням комісії з розгляду питань, пов'язаних з призначенням та виплатою пенсій Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова, яке оформлено протоколом №19 від 23.04.2014 року, відмовлено позивачу у здійсненні перерахунку пенсії по заробітній платі з тих підстав, що: в первинних документах, які стали підставою для видачі вищевказаної довідки про заробітну плату позивача за роботу за сумісництвом, були встановлені порушення, а саме: відомості нарахування заробітної плати, які знаходяться на зберіганні в архіві, не пронумеровані; перевіркою було встановлено, що суми фонду оплати праці та страхових внесків за даними звітів підприємства менші, ніж в відомостях нарахування заробітної плати, які знаходяться на зберіганні в міському архіві; за період з 01 квітня 1993 року по 1999 роки звітів до Пенсійного фонду, наданих у підтвердження сплати внесків до Пенсійного фонду, немає.
Як було встановлено під час розгляду справи, фактичною підставою для відмови в проведенні перерахунку пенсії, слугували відомості надані відповідачу УПФ України в Дзержинському районі м. Харкова про сплату страхових внесків МП «Оріон» лише за період з 1991 року по перший квартал 1993 року і результати їх перевірки, викладені в службовій записці відділу контрольно-перевірочної роботи, якою було встановлено розбіжності між сумами фонду оплати праці та страховими внесками за даними звітів підприємства і відомостями нарахування заробітної плати; актом № 188 від 09 квітня 2014 року, складеним за результатами проведеної перевірки первинних документів МП «Оріон», що зберігаються у КП «Міський архів» м. Харкова, яким встановлено, що відомості нарахованої заробітної плати в довідці, виданій позивачу, відповідають відомостям нарахування заробітної плати, але в архівній справі ці відомості, як аркуші справи, не пронумеровані.
Позивач, вважаючи вказані дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії незаконними, звернувся до суду із даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем під час звернення до Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м.Харкова документи підтверджують наявність правових підстав для проведення перерахунку пенсії, в зв'язку з чим, оскаржувана відмова відповідача є неправомірною.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, види пенсійних виплат, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням, визначено ст. 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.03 року N 1058-IV (далі-Закон України N 1058-IV).
Відповідно до абз. 2 ч. 4 ст. 42 Закону України N 1058-IV, право на перерахунок пенсії із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
Для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 1 січня 2016 року або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата незалежно від перерв (ч. 1 ст. 40 Закону України N 1058-IV).
Згідно п. 2 ст. 41 Закону України N 1058-IV, суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що ніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове е пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.
З урахуванням вищевикладених положень Закону та беручі до уваги, що для перерахунку пенсії позивач надав відповідачу довідку про свій заробіток за сумісництвом за період 1991 - 1995 років, колегія суддів дійшла висновку, що для вирішення питання щодо можливості врахування довідки при перерахунку пенсії позивача відповідач повинен був керуватися положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до ст. 65 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року N 1788-XII (далі - Закон України N 1788-XII) встановлено, що середньомісячний заробіток для обчислення пенсій береться за будь-які 60 календарних місяців підряд протягом усієї трудової діяльності незалежно від перерв у роботі. Заробіток за роботи до 1 липня 2003 року враховується на підставі документів про нараховану заробітну плату (виплати, дохід), виданих у встановленому законодавством порядку.
Згідно ч. 1 ст. 66 Закону України N 1788-XII, до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
З 01 січня 2004 року питання щодо оформлення документів для призначення (перерахунку) врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 р. N 22-1 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 27 грудня 2005 р. за N 1566/11846.
Відповідно до пп. в) п. 7 пп. 17 вищенаведеного Порядку встановлено, що до заяви про призначення пенсії за віком подається довідка про заробітну плату особи (додаток 1) за період страхового стажу до 01.07.2000 року, а починаючи з 01.07.2000 року індивідуальні відомості про застраховану особу надаються відділом персоніфікованого обліку за формою згідно із додатком 2 і додатком 3.
Довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
Колегія суддів зазначає, що оскільки положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" набули чинності з 01 січня 2004 року, то встановлені ним визначення страхового стажу, внесків та залежність розрахунку пенсії, страхового стажу та заробітку від сплачених страхових внесків, введені в дію з набуттям чинності цього Закону, а саме, з 01 січня 2004 року.
Відповідно до статті 106 вищенаведеного Закону, відповідальність за неподання звітів, несплату страхових внесків, порушення порядку нарахування, обчислення страхових внесків несе страхувальник, тобто підприємство, в якому працює особа.
Як встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду, на МП «Оріон» позивач працював на посаді механіка, а тому жодного відношення до оформлення справ, заведених у діловодстві підприємства, передання їх на зберігання до КП «Міський архів» або сплати підприємством страхових внесків до Пенсійного фонду України не мав. Крім того, відповідно до положень діючого законодавства, саме на МП «Оріон» було покладено обов'язок з приводу звітування та сплати відповідних внесків до Пенсійного фонду України. Щодо стосується заробітної плати позивача, то з неї щомісяця утримувалися обов'язкові платежі, в т.ч. внески на державне соціальне страхування, відповідно до діючих на той час норм законодавства.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності у позивача права на проведення перерахунку пенсії з заробітної плати з урахуванням довідок КП «Міський архів» від 28.01.2014 року № Б 191.
Оцінюючи дії відповідачів на відповідність критеріям зазначеним в ч. 3 ст. 2 КАС України, колегія суддів прийшла до висновку, що відмовляючи позивачу в проведенні перерахунку пенсії, відповідач дійшов до неправомірного висновку про відсутність у нього такого права.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.
Колегія суддів зазначає, що відповідач, в порушення вимог ч.2 ст. 71 КАС України, не довів правомірність своїх заперечень проти адміністративного позову, законність та обґрунтованість відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах.
Натомість позивач, на виконання вимог ч.1 ст. 71 КАС України, довів обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Колегія суддів вважає, що дії відповідача, щодо відмови у призначенні позивачу пенсії не кореспондуються з приписами ч.2 ст. 19 Конституції України.
Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що постанова Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 10.12.2014р. по справі №644/7515/14-а відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова залишити без задоволення.
Постанову Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 10.12.2014р. по справі №644/7515/14-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя (підпис)Бенедик А.П.
Судді(підпис) (підпис) Водолажська Н.С. Філатов Ю.М.