12 січня 2015 р.Справа № 554/16253/14-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Бенедик А.П.
Суддів: Водолажської Н.С. , Філатова Ю.М.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м.Полтаві на додаткову постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 24.11.2014р. по справі №554/16253/14-а
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м.Полтаві
про визнання незаконною відмови у виплаті шомісячного довічного грошового утримання та зобов'язання здійснити виплати,
04.11.2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просив ухвалити додаткове судове рішення, яким, відповідно до ст. 267 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), встановити судовий контроль за виконанням постанови Октябрського районного суду м. Полтави від 30.01.2014 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м.Полтаві про визнання незаконною відмови у виплаті шомісячного довічного грошового утримання та зобов'язання здійснити виплати.
В обґрунтування заяви вказує, що оскільки судом першої інстанції під час ухвалення судового рішення по справі не було вирішено питання з приводу заявлених вимог щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення та враховуючи, що на даний час вказане рішення суду залишається невиконаним, то є встановлені ч. 1 ст. 168, ч. 1 ст. 267 КАС України підстави для ухвалення додаткового судового рішення.
Додатковою постановою Октябрського районного суду м. Полтава від 24.11.2014 року задоволено заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо встановлення судового контролю за виконанням постанови Октябрського районного суду м. Полтави від 30.01.2014 року.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України Октябрського району м. Полтави подати до Октябрського районного суду м. Полтави протягом 20 днів із дня отримання копії указаної додаткової постанови, яка вступила в законну силу, звіт про виконання постанови Октябрського районного суду м.Полтави від 30.01.2014 року, з урахуванням постанови Вищого адміністративного суду України від 15.10.2014 року.
Не погодившись із судовим рішенням, Управлінням Пенсійного фонду України Октябрського району в м.Полтаві подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану додаткову постанову та винести рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні заяви.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Вказує, що задовольняючи заяву, суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про наявність встановлених законом підстав для ухвалення додаткового судового рішення про зобов'язання відповідача на підставі ч. 1 ст. 267 КАС України подати у встановлений судом строк звіт щодо виконання рішення суду.
Позивач правом надання письмових заперечень на апеляційну скаргу не скористався.
Позивач та представник відповідача про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись.
Враховуючи наведені обставини та беручі до уваги положення п.2 ч. 1 ст. 197 КАС України, колегія суддів дійшла висновку про можливість розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується наявними в ній доказами, ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м.Полтаві, в якому просив:
- визнати незаконними дії Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м.Полтаві щодо нарахування і виплати позивачу, судді у відставці апеляційного суду Полтавської області, щомісячного довічного грошового утримання в обмеженому розмірі, а саме:
з 01.01.2012 року по 03.06.2013 р. в розмірі 10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб які втратили працездатність, чим порушили п.2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України №3668;
з 04.06.2013 р. по даний час із заробітної плати самовільно визначеній Управлінням пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві в розмірі 17809,00 грн., чим порушено ст. 129 Закону №2453;
- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві здійснити нарахування та виплатити позивачу, судді у відставці апеляційного суду Полтавської області, щомісячне довічне грошове утримання із заробітку працюючого судді на моїй посаді, визначеного відповідно до ст.129 Закону України:
з 01.01.2012 року по 03.06.2013 року включно у розмірі 80% від заробітної плати працюючого судді на відповідній посаді без обмеження розміру щомісячного довічного грошового утримання;
з 04.06.2013 р. по даний час - 90% від заробітної плати працюючого судді на відповідній посаді із заробітку нарахованого відповідно до частин 2-6 ст.129 Закону України 2453 без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, згідно довідок апеляційного суду Полтавської області №02- 05/281 від 05.06.2012 р., №06-29/258 від 17.06.2013р., №06-29/259 від 17.06.2013 р.,0 №01-29 від 19.12.2013 р.;
- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві виплатити заборгованість з врахуванням фактично виплаченого довічного грошового утримання, а надалі без звернення позивача до суду самостійно нараховувати та виплачувати щомісячне довічне грошове утримання позивачу, судді у відставці, виходячи із збільшеного розміру заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді;
- відповідно до ст. 267 КАС України встановити судовий контроль за виконанням судового рішення.
Постановою Октябрського районного суду м. Полтава від 30.01.2014року по справі №554/17162/13-а, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2014 року, позов було задоволено частково.
Визнано незаконними дії Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м.Полтава щодо нарахування та виплати позивачу, судді у відставці апеляційного суду Полтавської області, щомісячного довічного грошового утримання в обмеженому розмірі, а саме: з 01 січня 2012 року по 03 червня 2013 року у розмірі 10 прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, з 04 червня 2013 року із заробітної плати працюючого судді на відповідній посаді у розмірі 17 809 грн.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м.Полтава здійснити нарахування та виплату позивачу, судді у відставці апеляційного суду Полтавської області, щомісячного довічного грошового утримання із заробітку працюючого судді на його посаді, визначеного відповідно до ст.129 Закону України № 2453: з 01 січня 2012 року по 03 червня 2013 року включно у розмірі 80 % від заробітної плати працюючого судді на відповідній посаді без обмеження розміру щомісячного довічного грошового утримання, з 04 червня 2013 року у розмірі 90 % від заробітної плати працюючого судді на відповідній посаді із заробітку відповідно до частин 2-6 ст. 129 Закону України № 2453 без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, згідно довідок апеляційного суду Полтавської області № 02-05/282 від 05 червня 2012 року, № 06-29/258 від 17 червня 2013 року, №06-29/259 від 17 червня 2013 року, № 06-29 від 23 грудня 2013 року.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м.Полтава нарахувати та виплатити позивачу заборгованість щомісячного довічного грошового утримання з врахуванням фактично виплаченого довічного грошового утримання за період з 01 січня 2012 року по 30 січня 2014 року, виходячи із збільшеного розміру заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді.
В задоволенні іншої частини позовних вимог було відмовлено.
Постановою Вищого адміністративного суду України від 15.10.2014 року частково задоволено касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м.Полтава. Постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 30.01.2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2014 року скасовано в частині задоволення позовних вимог з 01 січня 2012 року по 03 червня 2013 року. Ухвалено нове рішення, яким у задоволенні вимог в цій частині відмовлено. В решті судові рішення залишено без змін.
04.11.2014 року позивач звернувся до суду із заявою, в якій просив ухвалити додаткове судове рішення, яким відповідно до ст. 267 КАС України встановити судовий контроль за виконанням постанови Октябрського районного суду м. Полтави від 30.01.2014 року.
Задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки по клопотанню позивача про встановлення судового контролю не було прийнято рішення, а постанова Октябрського районного суду м.Полтави від 30.01.2014 року до цього часу не виконана, то наявні встановлені законом підстави для ухвалення додаткового судового рішення про зобов'язання відповідача на підставі ч. 1 ст. 267 КАС України подати у встановлений судом строк звіт щодо виконання судового рішення.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Згідно ч. 5 ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Принцип обов'язковості судових рішень також закріплений статтею 14 КАС України, якою передбачено, що постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до статті 255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
Як було встановлено під час розгляду справи, підставою для звернення із заявою про ухвалення додаткового судового рішення, слугувало посилання позивача на той факт, що судом першої інстанції під час ухвалення судового рішення по справі не було вирішено питання з приводу заявлених вимог щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, яке на даний час залишається невиконаним.
З даного приводу колегія суддів зазначає, що положеннями КАС України визначені загальні та спеціальні способи судового контролю.
Загальний судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому ст. 181 КАС України.
В свою чергу, спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень закріплені статтею 267 КАС України.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 267 КАС України визначено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Вказані норми кореспондують положення абзацу сьомого пункту 4 частини першої статті 163 КАС України та абзацу п'ятого пункту 4 частини першої статті 207 КАС України, згідно з якими у резолютивній частині постанови суду першої чи апеляційної зазначається встановлений судом строк для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіт про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.
Виходячи із системного аналізу вищенаведених правових норм, колегія суддів дійшла висновку, що встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі, суд першої чи апеляційної інстанції може під час прийняття постанови у справі.
Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої, апеляційної чи касаційної інстанцій, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.
Тобто, встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом суду, а не його обов'язком, яке реалізується виключено під час прийняття постанови по суті.
Враховуючи наведене та беручі до уваги, що постанова Октябрського районного суду м. Полтава від 30.01.2014 року по справі №554/17162/13-а на даний час залишається невиконаною відповідачем, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності встановлених законом підстав для встановлення передбаченого ч. 1 ст. 267 КАС України судового контролю за його виконанням.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем під час звернення до суду із адміністративним позовом були заявлені вимоги щодо встановлення відповідно до ст. 267 КАС України судового контролю за виконанням судового рішення.
Разом з тим, під час ухвалення постанови від 30.01.2014 року по справі №554/17162/13-а Октябрським районним судом м. Полтава не було вирішено питання щодо вказаної частини позовних вимог.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.168 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувались докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності встановлених законом підстав для ухвалення додаткового судового рішення про зобов'язання відповідача на підставі ч. 1 ст. 267 КАС України подати у встановлений судом строк звіт щодо виконання судового рішення.
Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що додаткова постанова Октябрського районного суду м.Полтава від 24.11.2014р. по справі №554/16253/14-а відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. 160, 167, 168, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254, 267 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м.Полтаві залишити без задоволення.
Додаткову постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 24.11.2014р. по справі №554/16253/14-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя (підпис)Бенедик А.П.
Судді(підпис) (підпис) Водолажська Н.С. Філатов Ю.М.