13 січня 2015 року справа № 823/3871/14
м. Черкаси
12 год. 25 хв.
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді: Паламар П.Г.,
при секретарі: Овсієнко О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом Христинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів, -
Христинівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Черкаській області (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просить стягнути з відповідача в рахунок погашення податкового боргу 2816,68 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач, як фізична особа-підприємець відповідно норм Податкового кодексу України зобов'язана вчасно та в повному обсязі сплачувати податки та збори, зокрема, єдиний податок, платником якого вона є. Відповідач свій обов'язок не виконував належним чином, внаслідок чого за нею рахується податковий борг зі сплати єдиного податку на загальну суму 2 816 грн. 68 коп.
Сторони, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не з'явились.
Від позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника Христиніської ОДПІ ГУ Міндоходів у Черкаській області.
Відповідач повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи за адресою, визначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців в судове засідання не з'явилася, про причину своєї неявки не повідомила, заперечення на позов не надала, а тому суд вирішив провести розгляд справи за її відсутності на підставі наявних матеріалів справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
За таких обставин, суд вирішив провести розгляд справи за відсутності сторін на підставі наявних матеріалів справи.
Частиною 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
ОСОБА_1 зареєстрований, як фізична особа-підприємець є суб'єктом господарювання з 30.01.2002, за реєстраційним номером облікової картки платника податків та інших обов'язкових платежів - НОМЕР_1, що підтверджується копією витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.6) та перебуває на обліку в Христинівській ОДПІ, як платник податків і зборів з 30.01.2002 за № 270, що підтверджується довідкою від 20.12.2011 № 301 (а.с.19).
12.01.2012 ОСОБА_1 подав до податкового органу заяву про застосування спрощеної системи оподаткування обліку та звітності, згідно з якою було обрано ставку єдиного податку 20% до розміру мінімальної заробітної плати та 2 групу платників єдиного податку (а.с.9).
З вищевказаної заяви вбачається, що відповідач обрав наступні види підприємницької діяльності: монтаж систем опалення, вентиляційних систем і кондецінування повітря (КВЕД 45.33.1), інші монтажні роботи (КВЕД 45.34.0), рибництво, надання послуг у рибництві (КВЕД 05.02.0), лісництво та лісозаготівлі (КВЕД 02.01.1), діяльність автомобільного вантажного транспорту (КВЕД 60.24.0).
10.05.2012 відповідачу видано свідоцтво серії Б № 104483, згідно якого він є платником єдиного податку (а.с.21).
Пунктом 291.4. ст. 291 ПК України зазначено, що суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на шість груп платників єдиного податку, зокрема, до другої групи відносяться фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб та обсяг доходу не перевищує 1000000 гривень.
Пунктом 293.1 ст. 293 ПК України визначено, що ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки). Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць, зокрема, для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, що передбачено п. 293.2 зазначеної статті.
У відповідності до п. 294.1 ст. 294 ПК України, податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої та другої груп є календарний рік.
Платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року (п.295.1 ст. 295 ПК України).
Пунктом 300.1 ст. 300 ПК України передбачено, що платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.
Відповідач є платником єдиного податку ІІ групи і розмір ставки згідно п.293.7 ст. 293 ПК України у разі здійснення платниками єдиного податку І і ІІ груп господарської діяльності на територіях більш, як однієї сільської, селищної або міської ради застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений даною статтею для відповідної групи таких платників єдиного податку.
Тобто, ФОП ОСОБА_1 повинен був сплачувати до місцевого бюджету щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця 229,40 грн. єдиного податку у 2013 році та 243,60 грн. єдиного податку у 2014 році.
З матеріалів справи суд встановив, що податковий борг ФОП ОСОБА_1 по єдиному податку виник за період з 20.04.2013 по 08.12.2014, а отже становить 2816,68 грн. (в т.ч. залишок несплаченої пені).
У зв'язку з несплатою податкового зобов'язання, Христинівською ОДПІ сформовано та направлено на адресу відповідача податкову вимогу форми "Ф" від 11.07.2014 № 34-17 на суму 1057, 70 грн. (а.с.11). Зазначена вимога направлена відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
У визначені законом терміни відповідач податкову вимогу не оскаржив, а суму заборгованості по сплаті єдиного податку не погасив, що спонукало податковий орган звернутися до суду для стягнення вказаної заборгованості в судовому порядку.
Частиною першою статті 67 Конституції України закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
З огляду на вищевказане, суд зазначає, що оскільки, податкове зобов'язання по сплаті єдиного податку в сумі 2816,68 грн. не сплачене відповідачем у встановлені законом строки, таке зобов'язання визнається податковим боргом.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Беручи до уваги, що відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив податковий борг по єдиному податку в розмірі 2816,68 грн., суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
У відповідності до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути кошти з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) у дохід бюджету через Христинівську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Черкаській області (20000, Черкаська область, м. Христинівка, вул. Гонти, 2, ідентифікаційний код 38776330) у рахунок погашення податкового боргу у сумі 2816 (дві тисячі вісімсот шістнадцять) грн. 68 коп.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у порядку визначеному ст. ст. 185 - 187 КАС України.
Суддя П.Г. Паламар
Повний текст постанови виготовлений 16 січня 2015 року