Справа № 817/1583/14
12 січня 2015 року м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Кравчук Т.О. при секретарі судового засідання Цвіркун О.Г. за участю сторін у справі:
представника позивача: Самокіша С.С., представника відповідача: Філіпович В.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "САВ-ДІСТРИБЬЮШН"
до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Рівненській області
про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування припису та постанови,
До Рівненського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "САВ-ДІСТРИБЬЮШН" з позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Рівненській області про визнання протиправними дій Інспекції з питань захисту прав споживачів у Рівненській області щодо проведення перевірки та складення акту перевірки від 26.11.2013 року №000367, визнання протиправним та скасування припису до акту перевірки від 26.11.2013 року №000367, визнання протиправною та скасування постанови Інспекції з питань захисту прав споживачів у Рівненській області про накладення стягнень №92 від 13.05.2014 року (з урахуванням уточнення позовних вимог).
За результатами проведеної перевірки, винесеного припису про усунення порушень, на підставі оскаржуваної постанови державний орган з питань захисту прав споживачів застосував до позивача штрафні санкції за порушення законодавства про захист прав споживачів, що виявилось у відсутності необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, яка знаходилась у позивача в реалізації.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що наказ про проведення перевірки товариства було скасовано Міністерством економічного розвитку України, а дії відповідача визнанні такими, що вийшли за межі свої повноважень. Крім того, вказав, що твердження посадових осіб Інспекції з питань захисту прав споживачів у Рівненській області про порушення позивачем законодавства про захист прав споживачів не відповідають дійсності: відносно всіх товарів, які перевірялися, в місці їх реалізації є необхідна, доступна, достовірна та своєчасна інформація про дату виготовлення, назву підприємства-виробника, місцезнаходження і точну адресу виробництва. Ця інформація зазначена на етикетках товару, як правило, разом із серійним номером товару та безпосередньо на упаковці (у маркуванні). Позивач зазначив, що інформація про товар також надається споживачам у місці, де реалізується товар, а саме - в інформаційно-консультаційній службі магазину та за допомогою продавців-консультантів. Позивач вважає постанову про накладення на нього штрафу безпідставною і просить суд її скасувати.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, в обґрунтування заперечень заявив, що проведення перевірки здійснювалось на підставі законодавства та в межах наданих повноважень, під час перевірки були встановлені порушення, а тому винесення припису про усунення порушень та постанова про накладення на позивача штрафних санкцій є законною і обґрунтованою, що підтверджується рішеннями судів, які набрали законної сили, просив суд відмовити в задоволені позову.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
У листопаді 2013 року посадовими особами Інспекції з питань захисту прав споживачів у Рівненській області проведено позапланову виїзну перевірку дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю "САВ-ДІСТРИБЬЮШН" законодавства про захист прав споживачів (акт перевірки від 26.11.2014 № 000367). Перевірка проводилась у магазині побутової техніки "Фокстрот", що належить позивачу, який розташований за адресою: м. Рівне, вул. Київська, 67-а.
Як убачається з акта перевірки, посадові особи органу з питань захисту прав споживачів стверджують, що в реалізації у позивача знаходились товари (побутова техніка) за відсутності інформації про дату їх виготовлення, найменування та місцезнаходження підприємства виробника.
За результатами перевірки Інспекція з питань захисту прав споживачів у Рівненський області надала припис до акту від 26.11.2013 року №000367 та прийняла постанову від 13.05.2014 № 92, згідно з якою на позивача накладено штраф у сумі 274646,08 грн.
Не погоджуючись з діями щодо проведення перевірки, висновків викладених в акті перевірки, надання припису про усунення виявлених порушень, прийняття постанови про накладення штрафу, позивач оскаржив дії відповідача до суду та просив скасувати складений акт перевірки від 26.11.2013 року дотримання законодавства про захист прав споживачів, наданий припис до акту перевірки та постанову про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «про захист прав споживачів» 13.05.2014 року №92.
Під час судового розгляду позивач стверджував, що у відповідності до Наказу Міністерства Економічного розвитку і торгівлі України від 21.10.2014 року №1241 «Про внесення змін у додаток до наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22.07.2014 року №840 «Про скасування наказів територіальних органів Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів» скасовано наказ Держспоживінспекції у Рівненській області від 07.11.2013 року №233/01-06, а відтак дії відповідача щодо проведення перевірки та винесення і прийняття відповідних рішень відповідачем є протиправними та підлягають скасуванню. Крім того зазначив, що на усіх товарах, які перевірялись, наявна інформація про дату їх виготовлення, назву підприємства виробника, місцезнаходження і точну адресу виробництва. Ця інформація зазначена на етикетках товару, як правило, разом із серійним номером товару та безпосередньо на упаковці (у маркуванні). Усі виробники безпосередньо у технічній документації до товару надають розшифровку серійного номеру, а щодо тих товарів, в документах до яких не зазначено як розшифровується серійний номер, така інформація надається у місці, де реалізується товар, де є листи виробників усіх товарів, які зазначають дату виготовлення в серійному номері. Крім того, позивач зазначив, що в усіх магазинах "Фокстрот" інформацію про товар споживачі можуть дізнатися від продавців-консультантів.
Як встановлено судом, в основу постанови про накладення на позивача штрафу за порушення законодавства про захист прав споживачів покладено твердження відповідача про те, що позивач здійснював реалізацію побутової техніки за відсутності необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про товар.
Однак, підставою для проведення перевірки позивача слугувало звернення народного депутат Бойка В.Б. від 11.10.2013 року №216-к, скероване листом Генеральної прокуратури України, в якому народний депутат України просить провести перевірку торгової мережі магазинів побутової техніки «Фокстрот» на факт продажу контрафактної продукції та товарів, які не сертифіковані (заборонені для продажу в Україні). Також, Генеральна прокуратура України в своєму листі зазначає, що звернення народного депутата України надсилається для проведення перевірки щодо законності продажу не сертифікованої продукції у торговельній мережі магазинів побутової техніки.
Так, в листопаді 2013 року начальником Інспекції з питань захисту прав споживачів у Рівненській області був прийнятий наказ від 07.11.2013 року №233/01-06 «Про проведення позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "САВ-ДІСТРИБЬЮШН", мережа магазинів «Фокстрот».
Але, в квітні 2014 року Міністерством економічного розвитку і торгівлі України проведено позапланову перевірку щодо дотримання Державною інспекцією України з питань захисту прав споживачів вимог законодавства у своїй діяльності, за результатом якої складено звіт від 09.04.2014 року.
Як вбачається зі змісту звіту, Міністерством економічного розвитку і торгівлі України встановлено, що накази територіальних органів Держспоживінспекції про проведення перевірок торговельної мережі магазинів побутової техніки «Фокстрот» Товариства з обмеженою відповідальністю "САВ-ДІСТРИБЬЮШН" не відповідають чинному законодавству.
В подальшому, як встановлено судом наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 18.04.2014 року №472 «Про усунення порушень виявлених за результатами перевірки Держспоживінспекції України» наказано в строк до 24.04.2014 року скасувати накази територіальних органів Державною інспекцією України з питань захисту прав споживачів про проведення перевірок торговельної мережі магазинів побутової техніки «Фокстрот» Товариства з обмеженою відповідальністю "САВ-ДІСТРИБЬЮШН", предмет перевірок яких виходить за межі питань, поставлених у депутатському зверненні народного депутата України Бойка В.Б.
Не погоджуючись з вказаним наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 18.04.2014 року №472 відповідач оскаржив його до Окружного адміністративного суду м. Києва.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва в задоволенні позовних вимог Інспекції з питань захисту прав споживачів у Рівненській області відмовлено (постанова набрала законної сили, що підтверджується наявним в матеріалах справи листом від 08.07.2014 року №826/5574/14/10490/14).
В листопаді 2014 року наказом Міністерства Економічного розвитку і торгівлі України від 21.10.2014 року №1241 «Про внесення змін у додаток до наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22.07.2014 року №840 «Про скасування наказів територіальних органів Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів» скасовано наказ Держспоживінспекції у Рівненській області від 07.11.2013 року №233/01-06, а відтак позивач вважає дії відповідача щодо проведення перевірки та винесення і прийняття відповідних рішень є протиправними та підлягають скасуванню.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 4 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007р. №877-V (далі - Закон №877), орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).
Приписами Положення про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів затверджене Указом Президента України від 13.04.2011р. №465/2011, визначено, що Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.
Згідно пункту 7 вищезазначеного Положення та у відповідності до пункту 1 Положення про інспекції з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, яке затверджене Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 09.11.2011р. за №206 (далі - Положення №206), Держспоживінспекція України здійснює свої повноваження через територіальні інспекції.
Пунктом 6.1 Положення №206 передбачено, що територіальні інспекції Держспоживінспекції мають право перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг, а також здійснювати державний ринковий нагляд у межах сфери відповідальності відповідно до повноважень, визначених Законами України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», «Про загальну безпечність нехарчової продукції», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Згідно статті1 Закону №877, державний нагляд (контроль) здійснюється у формі планових та позапланових заходів.
Підставами для здійснення позапланових заходів, зокрема, є звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення. Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення державного нагляду (контролю). Проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, якщо інше не передбачається законом або міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.( ст. 6 Закону №877).
Положеннями частини 1 статті 7 Закону №877 встановлено, для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду(контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
Частиною 2 вказаної статті зазначено, що на підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою.
Стаття 6 вищезазначеного Закону визначає підстави для здійснення позапланових заходів, зокрема це звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства.
Згідно положень ст. 7 Закону України №877, яка кореспондується з пункт 2.6 Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, від 07.03.2012 року, № 310 «Про затвердження Порядку проведення перевірок у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг», для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
Проте, як встановлено судом, не погоджуючись з рішенням Держінспекції та її територіальними органами щодо протиправності проведення перевірок та накладення штрафів, Товариство з обмеженою відповідальністю "САВ-ДІСТРИБЬЮШН" звернулось зі скаргою до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, яке у період з 25.03.2014 року по 07.04.2014 року провело позапланову перевірку діяльності Держпоживінспекції України щодо дотримання вимог законодавства у своїй діяльності за результатами якої складено звіт від 09.04.2014 року в якому зазначено, що внаслідок надання Держпоживінспекцією України згоди на проведення позапланових заходів зі здійснення державного контролю на проведення позапланових перевірок ТОВ «САВ-Дістрибьюшн» стосовно дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів та направлення листа від 05.11.2013 року №5090-2-7/6 щодо здійснення позапланових заходів з перевірки продукції, яка реалізується у торгівельній мережі магазинів побутової техніки «Фокстрот» на дотримання вимог законодавства у сфері здійснення державного ринкового нагляду проведено 391 перевірок, більша частина яких виходила за межі предмету скарги народного депутата України Бойка В.Б., першим заступником Голови Держоживінспекції України Вільчинським В.А. було перевищено свої повноваження в частині надання територіальним органам згод на проведення позапланових заходів за депутатським зверненням Народного депутата України Бойка В.Б.
Окрім того, як вбачається зі Звіту комісії Мінекономрозвитку України від 9 квітня 2014 року, направлення на проведення перевірок оформлялись з порушенням вимог чинного законодавства: такі не містили предмет здійснення заходу - вид продукції що перевіряється. На виконання пропозицій, викладених у звіті Міністерство економічного розвитку і торгівлі України видан наказ від 18.04.2014 року №472 «Про усунення порушень, виявлених за результатами перевірки Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів», відповідно до якого Державній інспекції наказано скасувати накази територіальних органів Державної інспекції про проведення перевірок магазинів «Фокстрот» Товариства з обмеженою відповідальністю «САВ-Дістрибьюшн», що виходять за межі питань, поставлених у депутатському зверненні народного депутату Бойка В.Б. та постанови про накладення стягнень, з чим не погодилась Держспоживінспекція, звернувшись до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом про визнання неправомірними результатів позапланової перевірки Держспоживінспекції України та скасування наказу №472 від 18.04.2014р., в задоволенні якого Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.06.2014 року відмовлено.
Як вбачається з постанови суду по справі №826/5574/14/10490, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив, що згідно листа Товариства з обмеженою відповідальністю «САВ-Дістрибьюшн» від 31.03.2014 року асортимент товарів торгівельної мережі «Фокстрот» є однаковим, новий асортимент представлений в магазинах «Фокстрот» на Петрівці та Дрім Тауні -2 (м. Київ, пр. Оболонський, 21 Б). Отже, предметом перевірок мала бути саме несертифікована продукція торговельної мережі «Фокстрот» та в одному магазині, а не вся продукція. У разі виявлення реалізації несертифікованої продукції вжити відповідні заходи щодо припинення реалізації такої продукції, виявлення постачальника та виробника. Натомість позивачем проведено перевірку всіх товарів у всіх магазинах торговельної мережі «Фокстрот», що є протиправним.
Відповідно до положень частини першої статті 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Також слід зауважити, що під час проведення перевірки посадові особи контролюючого органу повинні були дослідити лише дані щодо ймовірних фактів продажу позивачем контрафактної продукції та товарів (згідно депутатського звернення), а не перевірку з питань дотримання законодавства про захист прав споживачів, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі на надання послуг при торгівлі непродовольчими товарами.
Відповідно до пункту 7 «Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами» №104 від 19.04.2007 року, затверджених наказом Міністерства економіки України суб'єкт господарювання повинен реалізувати непродовольчі товари, які підлягають обов'язковій сертифікації, за наявності в документах на товари реєстраційних номерів сертифіката відповідності чи свідоцтва про визнання відповідності та/або декларації про відповідність, якщо це встановлено технічним регламентом.
Пунктом 14 Правил передбачено у торговельному (демонстраційному) залі мають бути виставлені наявні в суб'єкта господарювання товари або їх зразки в повному асортименті. Забороняється продаж товарів, що не мають відповідного маркування, належного товарного вигляду, на яких строк придатності не зазначено або зазначено з порушенням вимог нормативних документів, строк придатності яких минув, а також тих, що надійшли без документів, передбачених законодавством, зокрема, які засвідчують їх якість та безпеку.
Разом з тим, пунктом 16 Правил визначено, що здійснюючи продаж непродовольчих товарів вітчизняного та іноземного виробництва, працівники суб'єкта господарювання зобов'язані надати споживачам необхідну, достовірну та своєчасну інформацію про товари в супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також маркуванням чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів товарів, яка має містити: назву товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються; дані про основні властивості товару; дані про ціну (тариф), умови та правила придбання товару; дату виготовлення; відомості про умови зберігання; гарантійні зобов'язання виробника (виконавця); правила та умови ефективного і безпечного використання товару; строк придатності (строк служби) товару, відомості про необхідні дії споживача після його закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій; найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування.
Суд вважає, що інформація щодо найменування та місцезнаходження підприємства виробника та дати виготовлення може бути відображена у супровідній документації, що додається до продукції, на упаковці, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі).
Суд вважає безпідставними посилання відповідача на рішення суду, якими було відмовлено у задоволені позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю "САВ-ДІСТРИБЬЮШН", оскільки в рішенні суду першої інстанції зроблено увагу на той факт, що наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 18.04.2014 року №472 «Про усунення порушень виявлених за результатами перевірки Держспоживінспекції України» стосується тільки наказу від 07.11.2013 року №232/01-06 і не стосується наказу від 07.11.2013 року №233/01-06, а суд апеляційної інстанції послався на той факт, що скасування наказу, на якому ґрунтуються оспорювана перевірка, виданий після розгляду справи судом першої інстанції та є підставою для відповідного звернення до суду за захистом порушеного права із вказаних підстав. Але, станом на час вирішення даної адміністративної справи саме наказ від 07.11.2013 року №233/01-06 скасований та визнаний таким, який був прийнятий з порушенням вимог чинного законодавства, а також встановлено протиправність дій Інспекції з питань захисту прав споживачів в Рівненський області при проведення такої перевірки та складанні акту, а тому прийнятий припис від 26.11.2013 року №000367 та Постанова про накладення стягнень від 13.05.2014 року №92 року, які прийняті за наслідком протиправної перевірки підлягають до скасування.
Згідно з частиною третьою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.
Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір, доказів понесення ним інших судових витрат суду не надано. Таким чином, витрати по сплаті судового збору підлягають присудженню на користь позивача з Державного бюджету пропорційно задоволеній частині позовних вимог.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Інспекції з питань захисту прав споживачів у Рівненській області щодо проведення перевірки та складення акту перевірки від 26.11.2013 року №000367.
Визнати протиправним та скасувати припис до акту перевірки від 26.11.2013 року №000367.
Визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції з питань захисту прав споживачів у Рівненській області про накладення стягнень №92 від 13.05.2014 року.
Присудити на користь позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "САВ-ДІСТРИБЬЮШН" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 634 (шістсот тридцять чотири) гривень 20 коп/
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Кравчук Т.О.