ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"16" січня 2015 р. Справа № 809/4341/14
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Главач І.А., розглянувши у порядку скороченого провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності,
24.12.2014 року Державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області (надалі - позивач, ДПІ у м. Івано-Франківську) звернулася до суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (надалі - відповідач) про припинення підприємницької діяльності. Позовні вимоги мотивувала тим, що підприємницька діяльність ОСОБА_1 підлягає припиненню згідно абзацу 4 частини 2 статті 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", як такого, що не подає більше одного року органам державної податкової служби документів податкової звітності відповідно до закону.
25.12.2014 року судом відповідно до пункту 3 частини 1 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України винесено ухвалу про відкриття скороченого провадження по даній адміністративній справі та на виконання вимог частини 3 статті 183-2 даного Кодексу відповідачу за адресою місця проживання, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію ухвали про відкриття скороченого провадження разом з копією позовної заяви і доданими до неї документами та запропоновано у десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали подати заперечення проти позову або заяву про визнання позову. Однак кореспонденція, направлена відповідачу, 05.01.2015 року повернулася на адресу суду з відміткою працівника поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання".
Відповідно частини 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою місця проживання, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.
За таких обставин, суд приходить висновку, що відповідач повідомлений належним чином про розгляд справи у порядку скороченого провадження, а також про порядок і строк подання заперечення проти позову та наслідки неподання такого заперечення.
Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, якщо до суду не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача. .
Враховуючи те, що до суду не надійшло заперечення відповідача проти заявленого позову, а також те, що справа розглядається судом за місцем проживання відповідача, поданий ДПІ у м. Івано-Франківську позов до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності підлягає розгляду у строк, визначений пунктом 2 частини 5 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши та оцінивши матеріали справи у порядку скороченого провадження, дослідивши наявні докази, суд прийшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, а тому позов підлягає до задоволення з наступних мотивів.
Судом встановлено, що 15.08.2005 року ОСОБА_1 зареєстрований виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради як фізична особа - підприємець (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, та 16.08.2005 року взятий на податковий облік як платник податків ДПІ у м. Івано-Франківську (а.с.6, 7).
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 9 Закону України "Про систему оподаткування" у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані: вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами; подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).
Аналогічно, підпунктом 16.1.3 пункту 16.1 ст.16 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 року, встановлено, що платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Згідно пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.
Відповідно до підпункту 19-1.1.2 пункту 19-1.1 статті 19-1 даного Кодексу контролюючі органи виконують такі функції, зокрема, контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.
Із довідки ДПІ у м. Івано-Франківську від 13.11.2014 року за № 5525/9/09-15-17-02-02-12/10749 вбачається, що відповідач не подає до податкового органу податкову звітність з 05.10.2007 року (а.с.5).
Підпунктом 20.1.37 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення фізичною особою - підприємцем підприємницької діяльності та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.
Згідно абзацу 6 частини 1 статті 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця проводиться у разі постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Абзацом 4 частини 2 статті 46 вказаного Закону передбачено, що однією з підстав для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що неподання відповідачем до ДПІ у м. Івано-Франківську податкових декларацій, документів фінансової звітності з 05.10.2007 року, у відповідності до вимог абзацу 4 частини 2 статті 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", є підставою для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1.
Згідно довідки ДПІ у м. Івано-Франківську від 20.11.2014 року за № 5623/09/25-150/9451, відповідач, станом на 19.11.2014 року, не має заборгованості зі сплати податків і зборів до бюджету (а.с.8).
Відповідно до пункту 67.2 статті 67 Податкового кодексу України контролюючі органи в установленому законом порядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення щодо припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців.
Таким чином, суд зазначає, що позивач наділений правом звертатися до суду із позовною заявою про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача обгрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.
Відповідно до вимог частини 1 статті 49 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" суд, який постановив рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, у тому числі рішення про визнання фізичної особи-підприємця недієздатною або про обмеження її цивільної дієздатності, в день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи-підприємця для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
Згідно абзацу 11 частини 1 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України негайно також виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження у адміністративних справах, передбачених пунктом 3 частини 1 статті 183-2 цього Кодексу.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст.ст.11, 71, 86, 160, 162, 183-2, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позов задовольнити повністю.
Припинити підприємницьку діяльність фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1).
Постанову допустити до негайного виконання.
Копію постанови направити державному реєстратору Реєстраційної служби Івано-Франківського міського управління юстиції в Івано-Франківській області (76018, м. Івано-Франківськ, вул.. Незалежності, 9) для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців записів про судове рішення та про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 та частини 8 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду
через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції по такій справі є остаточним і оскарженню не підлягає.
Суддя Главач І.А.