23 грудня 2014 року м. Ужгород№ 2a-0770/2788/12
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Дору Ю.Ю.
при секретарі Пирожук Н.П.,
за участю:
позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатська продовольча група" - представник Лендєл О.В.,
відповідача: Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Закарпатської області - Гайович В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатська продовольча група" до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Закарпатської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Закарпатська продовольча група"(далі - ТОВ "Закарпатська продовольча група", Позивач) звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Закарпатської області(далі - Мукачівська ОДПІ ГУ Міндоходів в Закарпатській області, Відповідач), якою просило суд про наступне: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Мукачівської ОДПІ в Закарпатській області від 29.05.2012 р. №0003822340 в частині збільшення суми грошового зобов'язання на суму 198516,00 грн. та в частині застосування штрафної (фінансової) санкції в сумі 1,00 грн.; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Мукачівської ОДПІ в Закарпатській області від 29.05.2012 р. №0003832340 щодо зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 2787161,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 1,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку Позивача Мукачівською ОДПІ було безпідставно класифіковано нікчемними правочини вчинені ТОВ "Закарпатська продовольча група" по придбанню товарно-матеріальних цінностей від ТОВ "Перун", ТОВ "ТВК "Техінвест" та ФОП ОСОБА_4. Реальне вчинення вказаних господарських операцій підтверджується первинними документами та розрахунковими документами. За наслідками вчинення господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей у ТОВ "Перун", ТОВ "ТВК "Техінвест" та ФОП ОСОБА_4 виникли податкові зобов'язання з податку на додану вартість, що були відображенні у відповідних звітних деклараціях по податку на додану вартість за відповідні періоди. Такі дії відповідають вимогам ст.ст. 185, 187, 189 Податкового кодексу України та пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР. Крім того, у зв'язку із придбанням товарно-матеріальних цінностей по описаним в акті перевірки господарським операціям ТОВ "Закарпатська продовольча група" правомірно віднесла відповідні витрати до складу валових витрат відповідних періодів. Таким чином, позивач вважає, що господарські правочини відповідають п. 1,5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228, ст. 626, ст. 629, ст. 650, ст. 655, ст. 658, ст. 662 Цивільного кодексу України і підстави вважати їх нікчемними відсутні.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд такі задовольнити з підстав викладених вище.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив та просив суд у задоволенні такого відмовити, надавши суду письмові заперечення(а.с.95-103), оскільки вважає, що оскаржувані Позивачем податкові повідомлення-рішення винесені правомірно та не підлягають до скасування.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши у судовому засіданні пояснення сторін та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що Мукачівською ОДПІ було проведено планову виїзну перевірку TOB «Закарпатська продовольча група» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011р. по 31.12.2011р. В ході проведення перевірки було встановлено наступні порушення: п.5.1. пп. 5.2.1 п.5.2. ст.5, пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України від 23.05.1997 р. № 283/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств'" із змінами та доповненнями, пп. 139.1.9. п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755 - VI, із змінами та доповненнями, в результаті чого зменшено від'ємне значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток підприємств на суму 2787161 грн.. в тому числі за 1 квартал 2011 року на суму 992328 грн.. за 3 квартал 1794833 грн.; п. 198.1.. п. 198.2. п. 198.3. п. 198.6 ст.198 та п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-Vl із змінами та доповненнями, в результаті чого донараховано до сплати податку на додану вартість в сумі 604684 грн.. в тому числі за травень 2011 р. - 422272 грн.. за червень 2011 р. - 115110 грн.. за липень 201 1 р. - 1526 грн.. за серпень 2011 р. - 28689 грн.. за вересень 2011 р. - 22733 грн.. жовтень 2011 р. -14354 грн.
За наслідками розгляду акту від 15.05.2012р.(а.с.17-60) інспекцією були прийняті 29.05.2012р. наступні податкові повідомлення - рішення: №0003832340(а.с.16) про завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування (форми ..П") 2 787 161 грн. та застосовано штрафну санкцію у розмірі 1 грн.; №0003822340(а.с.15) про донарахування грошового зобов'язання по ПДВ в сумі 604684 грн. та застосування штрафної санкції у розмірі 33651 грн. Дане рішення підприємством оскаржено в частині донарахування грошового зобов'язання по ПДВ в сумі 198516 грн. та застосування штрафної санкції у розмірі 1 грн.
Відтак, в ході проведення перевірки було встановлено, що за 2011 рік підприємством завищено валові витрати на загальну суму 2 787 161 грн. в т.ч.:
· по взаємовідносинах з ПП ОСОБА_4 підприємством відображено у складі витрат за 1 квартал (січень) 2011 р. вартість товарно-матеріальних цінностей у сумі 257 161 грн.;
· по взаємовідносинах з ТОВ «Перун» відображено у складі валових витрат за 1 квартал 2011 р. вартість товарно-матеріальних цінностей (цукру-піску) у сумі 735 167 грн.;
· по взаємовідносинах з ТОВ "TBK Техінвест" відображено складі валових витрат за 3 квартал 2011 р. вартість товарно-матеріальних цінностей (цукру) у сумі 1 794 833 грн.
Стосовно надання правової оцінки взаємовідносинам Позивача з контрагентом ПП ОСОБА_4 суд виходив з наступного.
Так, в акті перевірки від 15.05.2012 р. № 374/22-00/31326993 зазначено, що ТОВ «Закарпатська продовольча група» безпідставно віднесло до складу валових витрат витрати на придбання товарно-матеріальних цінностей від постачальника - ПП ОСОБА_4 в січні 2011 року на загальну суму 257161,00 грн., оскільки висновок податкового органу про безпідставність віднесення зазначених сум до складу валових витрат Позивача базується на визнанні ДПІ у м. Ужгороді нікчемним договору на поставку товарів для ПП ОСОБА_4 від ПП «МКМ-Сервіс».
Згідно з приписом частини першої статті 215 Цивільного кодексу України, за загальним правилом, недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу є підставою недійсності правочину.
Згідно частин 2, 3 ст. 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Визнання правочину недійсним судом не вимагається лише у тому випадку, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).
Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 Цивільного кодексу України:
1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;
2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.
Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.
При кваліфікації правочину за ст. 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.
Наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок, визначаються загальними правилами (ст. 216 Цивільного кодексу України).
Як вбачається із змісту Акта перевірки, висновок Мукачівської ОДПІ про нікчемність правочину є необґрунтованим, оскільки ним не наведено жодної підстави та не наведено жодних доказів, які дозволяють вважати укладену ТОВ «Закарпатська продовольча група» угоду нікчемним правочином. Відповідно до частин 1, 5 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
З врахуванням викладеного вище, суд приходить до висновку, що первинні документи щодо придбання від ПП ОСОБА_4, наявні у позивача, відповідають вимогам чинного на час їх оформлення законодавства, придбані товарно-матеріальні цінності використовувались у власній господарській діяльності ТОВ «Закарпатська продовольча група», а угода між позивачем та ПП ОСОБА_4 не визнана недійсною в порядку, передбаченому Цивільним кодексом України.
Щодо взаємовідносин Позивача з контрагентом ТОВ «Перун» суд констатує наступне.
Під час перевірки Відповідачем було зроблено висновок про те, що господарська операція з придбання ТОВ «Закарпатська продовольча група» від ТОВ «Перун» цукру-піску є такою, що спрямована на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту і не має реального товарного характеру. Враховуючи зазначене неправомірне та не доведене жодними доказами твердження, та враховуючи нібито відсутність у ТОВ «Перун» необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутність основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, згідно частини 1 ст. 203, частини 1 статті 207, статті 215, ч. 1 ст. 216 та статті 228 ЦК України, відповідачем робиться неправомірний висновок про те, що правочин, укладений між ТОВ «Закарпатська продовольча група» та ТОВ «Перун» щодо придбання цукру-піску має ознаки нікчемності.
Вказане твердження Відповідача спростовується матеріалами справи. Так, зокрема, реальний характер договору купівлі-продажу від 07.01.2011 року, укладеного між ТОВ "Перун" та ТОВ "Закарпатська продовольча група" підтверджується фактичним здійсненням господарських операцій по придбанню цурку-піску, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії первинних документів, а саме видаткові накладні, договори експедиційних послуг, що укладалися позивачем з перевізниками на кожну поставку, акти приймання-передачі послуг з перевезення, посвідчення про якість, сертифікати відповідності. Зазначені документи у своїй сукупності відповідають вимогам, що пред'являються до первинних документів згідно Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 року.
Суд відхиляє заперечення відповідача щодо відсутності у ТОВ «Перун» виробничих потужностей, складських приміщень, основних фондів та технічного персоналу, оскільки відповідач не проаналізував та не довів необхідність їх наявності на праві власності у постачальника для здійснення постачання цукру-піску позивачеві. Можливе не оформлення ТОВ «Перун» трудових або цивільно-правових відносин з найманими працівниками, які виконували відповідні роботи, тягне за собою юридичну відповідальність саме для цього суб'єкта і не може обмежувати право позивача на формування податкового кредиту внаслідок господарських операцій, які дійсно мали місце. Відповідачем також не доведено факт постачання цукру в цей же період від інших постачальників.
Окрім того, згідно постанови Рівненського окружного адміністративного суду від 11 травня 2012 року по адміністративній справі № 2а/1770/1466/2012 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Перун" до Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання неправомірними дій по виключенню з електронної бази даних «Детальна інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені ТОВ «Перун» у податковій декларації з податку на додану вартість за період з 01.11.2010 р. по 31.08.2011 р., висновки податкового органу про нікчемність правочинів між ТОВ "Перун" та ТОВ "Закарпатська продовольча група" суперечать принципам верховенства права, рішенням Європейського суду з прав людини, не ґрунтуються на належних та допустимих доказах та зроблені з порушенням норм ст. ст. 203, 215, 228 Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно з статтею 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У відповідності до частини першої статті 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Так, постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 березня 2012 року у справі № 2а-0770/3956/11 за позовом ТОВ "Закарпатська продовольча група" до Мукачівської ОДПІ, залишеною в силі ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2014 року, було доведено неправомірність висновків податкового органу про безтоварність операції придбання цукру від ТОВ "Перун".
Крім того, постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 11.05.2012 року у справі № 2а/1770/1466/2012 за позовом ТОВ "Перун" до Дубенської ОДПІ, що набула законної сили згідно ухвали Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2012 року, було встановлено фактичне здійснення операцій ТОВ "Перун" з постачання цукру-піску по контрагентам - покупцям, в тому числі і щодо ТОВ "Закарпатська продовольча група".
Щодо взаємовідносин Позивача з контрагентом ТОВ «ТВК «Техінвест» суд зазначає наступне.
Згідно вищевказаної ухвали TOB «Закарпатська продовольча група» 22.02.2011 року було укладено з TOB «TBK «Техінвест» договір поставки № 22/02-11. В межах цього договору у відповідності до рахунків-фактур, оформлених на кожну партію товару, за видатковими накладними від постачальника -TOB «TBK «Техінвест» TOB «Закарпатська продовольча група» придбало цукор-пісок з мішкотарою в кількості 242 тони на загальну суму 2153800,00 грн., в т.ч. ПДВ 358966,67 грн. Зазначені товари транспортувалися на склад позивача перевізником -ПП «Авторан» на підставі договору на надання транспортно-експедиційних послуг від 12.04.2011 р. № 1. Факт перевезення зазначеного товару позивач підтвердив копіями рахунків на оплату за транспортно-експедиційні послуги та актами прийому-передачі виконаних послуг.
Так, постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2012 року у справі № 2а-0770/4407/11 за позовом ТОВ "Закарпатська продовольча група" до Мукачівської ОДПІ, залишеною в силі ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2014 року, було доведено неправомірність висновків податкового органу про безтоварність операції придбання цукру від ТОВ "ТВК "Техінвест".
У відповідності до частини першої статті 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відтак, TOB «Закарпатська продовольча група» правомірно віднесло до складу податкового кредиту з податку на додану вартість суми ПДВ у липні 2011 року 198916,67 грн. та в серпні 2011 року 160050,00 грн.
Так, у постановах Верховного Суду України від 9 вересня 2008 року в справі № 21-500во08, від 0.06.2010 року в справі № 21-573во10 Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це спричиняє відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Посадові особи органів державної податкової служби відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» зобов'язані дотримувати Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.
Закріплений у ч. 1 ст. 11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.
За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оскільки у даній справі оспорюється рішення прийняте відповідачем, суб'єктом владних повноважень, суд відповідно до вимог ч.З ст.2 КАС України, перевіряє чи прийнято (вчинено) воно: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи все вищевикладене суд приходить до висновку про необхідність визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Мукачівської ОДПІ в Закарпатській області від 29.05.2012 р. №0003822340 в частині збільшення суми грошового зобов'язання на суму 198516,00 грн. та в частині застосування штрафної (фінансової) санкції в сумі 1,00 грн.; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Мукачівської ОДПІ в Закарпатській області від 29.05.2012 р. №0003832340 щодо зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 2787161,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 1,00 грн.
Відповідно до вимог ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Згідно наявного в матеріалах справи платіжного доручення №19560 від 03.09.2012 року Позивачем сплачено судовий збір у сумі 2146,00 грн. Відтак, суд вважає за належне присудити до стягнення на користь ТОВ «Закарпатська продовольча група» понесені ним судові витрати у розмірі 2146,00 грн.
Керуючись статтями 11, 70, 71, 86, 94, 128, 160-163 КАС України, суд,-
1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатська продовольча група" до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Закарпатської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Мукачівської ОДПІ в Закарпатській області від 29.05.2012 р. №0003822340 в частині збільшення суми грошового зобов'язання на суму 198516,00 грн. та в частині застосування штрафної (фінансової) санкції в сумі 1,00 грн.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Мукачівської ОДПІ в Закарпатській області від 29.05.2012 р. №0003832340 щодо зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 2787161,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 1,00 грн.
4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатська продовольча група"(вул.Пряшівська-бічна, 4, м. Мукачево, Закарпатська область, 89600) судові витрати в розмірі 2146,00 грн. (дві тисячі сто сорок шість гривень 00 копійок).
5. Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
СуддяЮ.Ю. Дору