14 січня 2015 року Справа № 803/4/15-a
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Ковальчука В.Д.,
при секретарі судового засідання Ткачук І.І.,
за участю представника відповідача Старенько В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Першого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції Волинської області про визнання протиправною та скасування постанови, визнання дій неправомірними,
ОСОБА_2 звернувся з адміністративним позовом до Першого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції Волинської області про визнання протиправною та скасування постанови, визнання дій неправомірними.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що в порушення статей 17, 19 Закону України «Про виконавче провадження» головним державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції Старенько В.А. 04.12.2014 року було відкрито виконавче провадження ВП №45720224 щодо стягнення з позивача в користь держави 850 грн. штрафу на підставі постанови №053444 від 07.10.2009 року в справі про адміністративне правопорушення без заяви про примусове виконання зазначеної постанови та в зазначеному Законі відсутня така підстава для відкриття провадження у зв'язку із передачею виконавчого провадження за належністю. Вважає, що працівники виконавчої служби діяли в порушення вимог Наказу Мінюсту України від 02.04.2012 року №512/5 «Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень» та сплинули строки пред'явлення даного виконавчого документу для виконання. Просить визнати протиправною та скасувати постанову Першого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції від 04.12.2014 року ВП №45720224 про відкриття виконавчого провадження, визнати неправомірними дії Першого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції щодо винесення постанови від 04.12.2014 року ВП №45720224 про відкриття виконавчого провадження.
У судове засідання не прибув, просив судовий розгляд здійснювати за його відсутності .
Представник відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнав та пояснив, що ним було відкрито виконавче провадження у зв'язку із передачею виконавчого документу відділом ДВС Луцького районного управління юстиції у день надходження виконавчого документу. Порушень при винесені постанови про відкриття виконавчого провадження ним не було допущено, а тому просив у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Районні, районні в містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції є органами державної виконавчої служби, завданнями яких є виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб відповідно до законів України (статті 1, 3 Закону України "Про державну виконавчу службу").
Отже, відповідач є органом державної виконавчої служби, що покликаний здійснювати виконання рішень судів та інших органів у встановленому порядку.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України "Про виконавче провадження".
В розумінні статті 1 вказаного Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Частина перша статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" зобов'язує державного виконавця вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Відповідно до частин першої, другої статті 17 цього Закону примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Виконанню державною виконавчою службою підлягають, у тому числі постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.
Судом встановлено, що постановою посадової особи органу ДАІ від 07 жовтня 2009 року серії АС № 053444 в справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 був притягнутий до адміністративної відповідальності з накладенням на нього штрафів у сумі 425,00 грн., а у випадку несплати штрафу протягом 15 днів з дня винесення постанови - у сумі 850,00 грн. (а.с.10).
Зазначена постанова є виконавчими документами та у разі їх невиконання у добровільному порядку може бути звернута до примусового виконання.
Як вбачається із матеріалів виконавчого провадження ВП №45720224 (а.с.7), вказаний вище виконавчий документ перебуває на виконанні у відповідача.
Згідно з частиною першою статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Але з матеріалів справи слідує, що зазначений вище виконавчий документ переданий відповідачу відділом Державної виконавчої служби (відділ ДВС) Луцького районного управління юстиції з постановою про закінчення виконавчого провадження від 27 серпня 2013 року (а.с. 9); документи надійшли до відповідача 04 грудня 2014 року. Тобто, питання про наявність підстав для відкриття виконавчого провадження вирішувалося при надходженні виконавчих документів від стягувача саме відділом ДВС Луцького районного управління юстиції. Дії та рішення останнього не охоплені зазначеним позовом, відтак не підлягають перевірці судом при вирішенні даного спору.
Постанова про закінчення виконавчого провадження відділом ДВС Луцького районного управління юстиції винесена на підставі пункту 10 частини першої статті 49 Закону України "Про виконавче провадження" - направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби (а.с.09).
Зі змісту постанови державного виконавця відділу ДВС Луцького районного управління юстиції про закінчення виконавчого провадження від 27 серпня 2013 року (ВП №39290291) вбачається, що ОСОБА_2 фактично проживає в АДРЕСА_1, а тому виконавчий документ слід скерувати за належністю.
Частинами першою, п'ятою, сьомою статті 20 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі якщо у процесі виконавчого провадження державним виконавцем отримано документальне підтвердження про зміну або встановлення місця проживання, перебування чи місцезнаходження боржника, його майна, місця його роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, та з'ясувалося, що майно боржника, на яке можна звернути стягнення, відсутнє на території, на яку поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець не пізніше наступного дня з моменту, коли йому стали відомі зазначені обставини, надсилає виконавчий документ за новим місцем проживання чи місцезнаходженням боржника, місцем його роботи чи місцезнаходженням майна боржника, про що повідомляє стягувачу. Виконавче провадження може бути передано від одного органу державної виконавчої служби до іншого, від одного державного виконавця до іншого в порядку, встановленому Міністерством юстиції
України.
04 грудня 2014 року відповідач відкрив виконавче провадження у зв'язку із передачею виконавчого документу відділом ДВС Луцького районного управління юстиції (постанова ВП №39290291 - а.с.09). Зазначена постанова не є предметом оскарження в даній справі.
04 грудня 2014 року у виконавчому проваджені №45720224 відповідачем винесена постанову про відкриття виконавчого провадження, боржнику був наданий термін для добровільного виконання постанови. Постанова винесена в день надходження виконавчого документу з відділу ДВС Луцького районного управління юстиції.
Відтак, штраф за виконавчим документом, встановлений у постанові від 04 грудня 2014 року ВП №45720224 підлягає до виконання.
Встановлені у справі обставини свідчать про дотримання положень Закону України "Про виконавче провадження" щодо відкриття виконавчого провадження.
Суд не бере до уваги твердження позивача щодо закінчення строку звернення виконавчого документу до виконання, оскільки строки звернення документа для виконання перевірялися відділом ДВС Луцького районного управління юстиції при відкритті виконавчого провадження, а Першим відділом державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції Волинської області було відкрито виконавче провадження за отриманим виконавчим документом з іншого відділу державної виконавчої служби.
З урахуванням наведеного суд не вбачає підстав для визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, а відтак і визнання неправомірними дій відповідача щодо винесення зазначеної постанови, а тому в задоволенні позову відмовляє повністю.
Оскільки в задоволенні позову суд позивачу відмовляє, то понесені ним судові витрати за правилами статті 94 КАС України йому не присуджуються.
Керуючись статтями 160 ч.3, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України "Про виконавче провадження", суд
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Першого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції Волинської області про визнання протиправною та скасування постанови, визнання дій неправомірними відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі до 16 січня 2015 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.Д. Ковальчук