26 липня 2011 року Справа № 2а/0370/1880/11
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Лозовського О.А.,
при секретарі судового засідання Чміль І.В.,
за участю представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції Килиби О.В.,
представник відповідача Головного управління державного казначейства України у Волинській області Харко Д.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 до Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції, Головного управління Державного казначейства України у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24.06.2011 року №0001101700, №0001111700 та стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_6 звернувся з адміністративним позовом до Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції, Головного управління Державного казначейства України у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24.06.2011 року №0001101700, №0001111700 та стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що в період з 03.06.2011 року по 09.06.2011 року Ковельською МДПІ була проведена документальна позапланова виїзна перевірка фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 з питань правильності визначення суми податку на додану вартість за лютий 2011 року та достовірність нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень 2011 року, за результатами якої складено акт №67/17- НОМЕР_1 від 14.06.2011 року "Про результати виїзної позапланової перевірки підприємця ОСОБА_6 з питань правильності визначення суми податку на додану вартість за лютий 2011 року та достовірність нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень 2011 року", яким встановлено порушення позивачем підпункту «а» пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого фізичною особою - підприємцем в декларації з податку на додану вартість за березень 2011 року завищено суму бюджетного відшкодування на 14372,00 грн. та підпункту 2 пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого СПД ОСОБА_6 безпідставно включено до складу податкового кредиту в березні 2011 року податок на додану вартість в сумі 68463,00 грн.
На підставі акту перевірки Ковельською МДПІ винесені податкові повідомлення-рішення від 24.06.2011 року №0001101700, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування по ПДВ у сумі 14372,00 грн. за березень 2011 року та нарахована штрафна санкція у розмірі 1,00 грн. та №0001111700, яким зменшено суму від'ємного значення податку на додану вартість та нараховано штрафну санкцію у розмірі 1,00 грн.
Позивач не погоджується з даними податковими повідомленнями-рішеннями, вважає, що висновки, зроблені Ковельською МДПІ в акті перевірки є помилковими та суперечать законодавству. Просить визнати їх протиправними та скасувати, а також стягнути з Державного бюджету України суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 14371,93 грн.
В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримала з підстав, викладених у позовній заяві, та пояснила, що позивач надає послуги з перевезення вантажів, здійснює діяльність автомобільного вантажного транспорту, надає в оренду будівельну техніку та устаткування з операторами. Придбання транспортних засобів (спецтехніки) здійснювалося позивачем у межах його господарської діяльності, договори на придбання техніки у нерезидентів укладалися з покупцем -підприємцем, у ВМД при ввезенні транспортних засобів на митну територію України зазначено одержувачем товару фізичну особу - підприємця ОСОБА_6, який у повному обсязі провів розрахунки з державним бюджетом згідно з ВМД при розмитненні транспортних засобів. Використання автомобілів у господарській діяльності позивача підтверджується належними та допустимими доказами: подорожніми листами, договорами, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), товарно-транспортними накладними, рахунками, виписками з банку. При цьому, державна реєстрація придбаних транспортних засобів проводилася за позивачем як за фізичною особою, а не як суб'єктом господарювання, оскільки Правилами державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1388 від 07.09.1998 року, передбачена державна реєстрація транспортних засобів лише за фізичною або юридичною особою. Представник позивача просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 24.06.2011 року №0001101700, №0001111700, стягнути бюджетне відшкодування податку на додану вартість за березень 2011 року в розмірі 114372,00 грн. 00 коп.
Представник відповідача Ковельської МДПІ в судовому засіданні позовні вимоги не визнав. Вважає, що порушення позивачем підпункту «а» пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого фізичною особою - підприємцем в декларації з податку на додану вартість за березень 2011 року завищено суму бюджетного відшкодування на 14372,00 грн. та підпункту 2 пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого СПД ОСОБА_6 безпідставно включено до складу податкового кредиту в березні 2011 року податок на додану вартість в сумі 68463,00 грн. мало місце, а тому податкові повідомлення-рішення винесені у відповідності до норм законодавства і підстав для визнання їх протиправними та скасування немає. Просить в позові відмовити.
Відповідач - Головне управління державного казначейства України у Волинській області в поясненнях на адміністративний позов зазначив, що відповідно до норм чинного законодавства відшкодування ПДВ з державного бюджету здійснюється органами Державного казначейства України на підставі висновків податкового органу або за рішенням суду. Станом на 17.06.2011 року за висновком Ковельської МДПІ Ковельським управлінням Державного казначейства Головного управління Державного казначейства України у Волинській області позивачу було відшкодовано податок на додану вартість згідно декларації за листопад 2010 року в сумі 85208,00 грн. Просить в позові відмовити.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі обставини у справі та перевіривши їх доказами, приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.
Судом встановлено, що в період з 03.06.2011 року по 09.06.2011 року Ковельською МДПІ була проведена документальна позапланова виїзна перевірка фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 з питань правильності визначення суми податку на додану вартість за лютий 2011 року та достовірність нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень 2011 року, за результатами якої складено акт №67/17- НОМЕР_1 від 14.06.2011 року "Про результати виїзної позапланової перевірки підприємця ОСОБА_6 з питань правильності визначення суми податку на додану вартість за лютий 2011 року та достовірність нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень 2011 року", яким встановлено порушення позивачем підпункту «а» пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого фізичною особою - підприємцем в декларації з податку на додану вартість за березень 2011 року завищено суму бюджетного відшкодування на 14372,00 грн. та підпункту 2 пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого СПД ОСОБА_6 безпідставно включено до складу податкового кредиту в березні 2011 року податок на додану вартість в сумі 68463,00 грн.
На підставі акту перевірки Ковельською МДПІ 24.06.2011 року винесені податкові повідомлення-рішення: №0001101700, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування по ПДВ у сумі 14372,00 грн. за березень 2011 року та нарахована штрафна санкція у розмірі 1,00 грн. та №0001111700, яким зменшено суму від'ємного значення податку на додану вартість та нараховано штрафну санкцію у розмірі 1,00 грн.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) регламентовано статтею 200 Податкового кодексу України.
Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК України, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК України, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК України, мас від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;
б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Проведеною перевіркою встановлено, що згідно вантажно-митної декларації №205000021/2011/000469 від 20.01.2011 року позивачем згідно контракту №2001000434 від 22.12.2010 року у фірми "Ргіmаtruck s.r.o." придбано напівпричіп відкритої платформи марки Коеgеl, модель SFНВ 24Р90, шасі НОМЕР_6, колір сірий, б/в, рік виготовлення 2007, державний реєстраційний номер НОМЕР_7. Сплачений при його ввезенні на митну територію України податок на додану вартість у розмірі 14 371,93 грн. був включений до податкового кредиту з податку на додану вартість і відображений у податковій звітності за березень 2011 року.
Таким чином, фізичною особою - підприємцем ОСОБА_6 дотримані вимоги чинного законодавства щодо визначення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню, так як дані, внесені ним у декларацію по ПДВ за березень 2011 року відображають господарську діяльність і є достовірними, що підтверджується даними, відображеними у ВМД №205000021/2011/000469 від 20.01.2011 року.
Суд не бере до уваги твердження відповідача про те, що до складу податкового кредиту приватного підприємця можливе включення сум податку на додану вартість по транспортним засобам, зареєстрованим лише на суб'єкта господарювання (а не на приватну особу) за умови використання їх в оподатковуваних операціях з наступних підстав.
Відповідно до пункту 6 Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1388 від 07.09.1998 року, передбачено реєстрацію транспортних засобів лише за юридичними або фізичними особами, тому у свідоцтвах про реєстрацію транспортних засобів не може зазначатися як їх власник фізична особа - підприємець. При цьому, неможливість державної реєстрації транспортних засобів за фізичними особами - підприємцями не позбавляє права таких осіб на податковий кредит по операціях з придбання транспортних засобів, якщо були дотримані умови його формування, визначені Податковим кодексом України.
Статтею 2 Господарського Кодексу України передбачено, що учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання.
Згідно статті 55 ГК України: громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Таким чином, право власності на майно повинно реєструватись за фізичною особою, а не за фізичною особою - підприємцем.
Частиною 1 статті 52 Цивільного кодексу України та частиною 2 статті 128 Господарського Кодексу України встановлено, що громадянин - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, на яке відповідно до Закону може бути звернено стягнення.
Таким чином, до податкового кредиту фізичних осіб - суб'єктів господарювання, зареєстрованих платниками податку на додану вартість, можливе включення сум податку на додану вартість, нарахованих (сплачених) у зв'язку з придбанням транспортних засобів (тягачів, причепів, напівпричепів), за умови використання таких транспортних засобів в оподатковуваних операціях у межах їх господарської діяльності та наявності належним чином документального оформлення та підтвердження відповідних витрат і відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку.
Загальний порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість як для юридичних осіб, так і для фізичних осіб, зареєстрованих платниками ПДВ, регламентується статтею 198 Податкового кодексу України.
При цьому, особливих умов для формування податкового кредиту та визначення дати податкового кредиту для фізичних осіб - суб'єктів господарювання, зареєстрованих платниками податку, вищезазначеним Законом не передбачено.
Разом з цим, включення до податкового кредиту сум податку, нарахованих (сплачених) у зв'язку з придбанням транспортних засобів, можливе за умови використання таких транспортних засобів в оподатковуваних операціях у межах їх господарської діяльності та наявності належним чином документального оформлення та підтвердження відповідних витрат та відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку.
З матеріалів справи вбачається, що використання придбаного транспортного засобу у господарській діяльності підприємцем ОСОБА_6 підтверджується актами приймання в експлуатацію транспортних засобів, шляховими листами на вказаний транспортний засіб, заявками на надання транспортних послуг, рахунками, актами виконаних робіт та податковими накладними, які підтверджують виконання послуг з перевезення вантажів, витратами на утримання і використання транспорту (запчастини, пальне,тощо).
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що транспортний засіб - напівпричіп відкритої платформи марки Коеgеl, модель SFНВ 24Р90, шасі НОМЕР_6, колір сірий, б/в, рік виготовлення 2007, державний реєстраційний номер НОМЕР_7, який придбаний фізичною особою - підприємцем ОСОБА_6 у нерезидента та ввезений на митну територію України у січні 2011 року згідно з ВМД №205000021/2011/000469 від 20.01.2011 (у всіх документах на придбання транспортного засобу та ВМД зазначено покупцем суб'єкта господарювання), використовується позивачем у його господарській діяльності.
Крім того, перевіркою також встановлено, що в березні 2011 року позивачем в межах здійснення господарської діяльності були придбані наступні транспорті засоби:
- згідно вантажно-митної декларації №205000021/2011/003898 від 18.03.2011 року у фірми "LNV-Trucks" згідно контракту №169/10 від 19.10.2010 року напівпричіп відкритої платформи зі змінною довжиною, марки "NOOTEBOOM", модель OSD5004V, шасі НОМЕР_8, колір червоний, б/в, рік виготовлення 2001, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 на загальну суму 7000 євро, у тому числі ПДВ 18837,31 грн.;
- згідно вантажно-митної декларації №205000021/2011/003698 від 16.03.2011 року згідно контракту №100/11 від 10.01.2011 року у фірми "LNV-Trucks" напівпричіп тентований низькорамний, марки "FAYMONVILLE", модель STBN-2, шасі НОМЕР_9, колір жовтий, б/в, рік виготовлення 1993, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 на загальну суму 2900 євро, у тому числі ПДВ 8394,08 грн.;
- згідно вантажно-митної декларації №205000021/2(Ш7001939 від 18.03.2011 року згідно контракту №0457/11 від 31.01.2011 року з у фірми "Garhammer An-und Verkauf von Bau-und Nutzfahrzeuge Vermittlung von Neufahrzeugen" екскаватор гусеничний EDER, модель 835, шасі НОМЕР_10, колір жовтий, б/в, рік виготовлення 1990, державний реєстраційний номер НОМЕР_4 на загальну суму 6000 євро, у тому числі ПДВ 16466,09 грн.;
- згідно вантажно-митної декларації №205000021/2011/001889 від 16.03.2011 року згідно контракту №74576 від 07.03.2011 pоку у фірми "Heinemann Baumaschinen GmbH" колісний екскаватор О&К, типу МН City, серійний номер 74576, колір червоний, б/в, рік виготовлення 1994, державний реєстраційний номер НОМЕР_5 на загальну суму 10300 євро, у тому числі ПДВ 24765,08 грн.
Вказані транспортні засоби були зареєстровані в Ковельському МРЕВ ВДАІ УМВС України у Волинській області з видачею відповідних свідоцтв про реєстрацію машин за фізичною особою ОСОБА_6, а не за суб'єктом господарювання. Податок на додану вартість в розмірі 68463,00 грн., сплачений при ввезенні вказаних транспортних засобів на митну територію України був сплачений до бюджету в повному обсязі під час їх розмитнення та був включений до податкового кредиту з податку на додану вартість і відображений у податковій звітності за березень 2011 року.
В акті перевірки зазначено, що формування податкового кредиту та бюджетного відшкодування по зазначених господарських операціях не відповідає вимогам підпункту «а» пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого фізичною особою - підприємцем в декларації з податку на додану вартість за березень 2011 року завищено суму бюджетного відшкодування на 14372,00 грн. та підпункту 2 пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого СПД ОСОБА_6 безпідставно включено до складу податкового кредиту в березні 2011 року податок на додану вартість в сумі 68463,00 грн.
Судом встановлено, що позивач з 19.09.2003 року зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, що стверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця серії НОМЕР_11, перебуває на обліку як платник податків у Ковельській МДПІ, є платником податку на додану вартість відповідно до виданого 05.04.2006 року Ковельською МДПІ Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість НОМЕР_12. Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 14.02.2011 року фізична особа - підприємець ОСОБА_6 серед іншого здійснює такі види діяльності, як організація перевезення вантажів, діяльність автомобільного вантажного транспорту, оренда будівельної техніки з оператором, оренда будівельних машин та устаткування.
З матеріалів справи вбачається, що господарські операції відображені позивачем у бухгалтерському обліку як придбання основних засобів з присвоєнням інвентаризаційних номерів, що підтверджується інвентарними картками обліку основних засобів №102, № 106, №108, №110, №111. Для обліку вводу транспортних засобів, дорожньо - будівельної техніки в експлуатацію позивачем оформлено приймання основних засобів актами приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів на кожний окремий транспортний засіб.
Процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів здійснюється відповідно до вимог Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1388 від 07.09.1998 року (з наступними змінами та доповненнями). Згідно із пунктом 6 цього Порядку транспортні засоби реєструються за юридичними та фізичними особами в реєстраційно-екзаменаційних підрозділах Державтоінспекції; транспортні засоби, що належать фізичним особам -підприємцям, реєструються за ними як за фізичними особами. За такими правилами Ковельським ВРЕР ВДАІ УМВС України у Волинській області зареєстровані за фізичною особою ОСОБА_6 напівпричіп відкритої платформи зі змінною довжиною, марки "NOOTEBOOM", модель OSD5004V; напівпричіп тентований низькорамний, марки "FAYMONVILLE", модель STBN-2; напівпричіп відкритої платформи марки Коеgеl, модель SFНВ 24Р90.
Процедура відомчої реєстрації, перереєстрації, тимчасової реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів (далі в тексті Порядку - машини), здійснення інших заходів, пов'язаних з реєстрацією та веденням обліку машин передбачена Порядком відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 694 від 08.07.2009 року. Пунктом 6 цього Порядку визначено, що машина реєструється за її власником як за юридичною або фізичною особою. За фізичною особою - підприємцем машина реєструються як за фізичною особою. Згідно із вимогами зазначеного Порядку Інспекцією державного технічного нагляду у Ковельському районі за фізичною особою ОСОБА_6 зареєстровані такі машини: екскаватор гусеничний EDER, модель 835; колісний екскаватор О&К, типу МН City, серійний номер 74576.
Таким чином, у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу, свідоцтві про реєстрацію машини не може зазначатися як їх власник фізична особа - підприємець, оскільки чинним законодавством чітко передбачено, що за фізичною особою -підприємцем транспортні засоби та машини реєструються як за фізичною особою.
Статтею 51 Цивільного кодексу України встановлено, що до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Отже, неможливість державної реєстрації транспортних засобів за фізичними особами - підприємцями не позбавляє права таких осіб на податковий кредит по операціях з придбання транспортних засобів (машин), якщо були дотримані умови його формування, визначені нормами Податкового кодексу України та не позбавляє права такого платника податків на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість.
Враховуючи встановлені обставини справи, та виходячи зі змісту наведених норм законодавства, суд приходить до висновку, що відповідачем Ковельською МДПІ помилково зроблені висновки про завищення позивачем бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у березні 2011 року на суму 14372,00 грн. та завищення від'ємного значення податку на додану вартість за березень 2011 року на суму 68463,00 грн., а тому податкові повідомлення - рішення від 24.06.2011 року №0001101700 та №0001111700 є протиправними та підлягають скасуванню, а сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість 14372,00 грн. - стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.
Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно пункту 200.17. статті 200 Податкового кодексу України єдиним джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи Державного бюджету України.
Пунктом 2 статті 45 Бюджетного кодексу України встановлено, що Державне казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Відповідно до пункту 6 Порядку виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою КМУ від 09.07.2008 року № 609, повернення за рішенням суду надмірно та/або помилково сплачених до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету провадиться органами Державного казначейства.
Оскільки відповідачем Ковельською МДПІ не доведено правомірності прийнятих податкових повідомлень - рішень від 24.06.2011 року №0001101700 та №0001111700, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення шляхом прийняття постанови про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Ковельської МДПІ від 24.06.2011 року №0001101700 та №0001111700 та стягнення з Державного бюджету України на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 14372,00 грн.
Відповідно до частини першої статті 94 КАС України, якщо судове рішення увалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Таким чином, з Державного бюджету України на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 150,52 грн., сплачений згідно платіжного доручення №676 від 04.07.2011 року .
Керуючись статтями 11, 17, 158, частиною 3 статті 160, статтями 162, 163, 186 КАС України, на підставі Податкового кодексу України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції від 24.06.2011 року №0001101700 та №0001111700.
Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 бюджетне відшкодування податку на додану вартість в розмірі 14372 (чотирнадцять тисяч триста сімдесят дві) грн. 00 коп.
Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 витрати по сплаті судового збору в розмірі 150 (сто п"ятдесят) грн. 52 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 29 липня 2011 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Головуючий О.А.Лозовський