28 квітня 2010 року Справа № 2а-1479/10/0870
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді О.В. Конишева,
при секретарі судового засідання С.А. Данилова,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовною заявою : Дочірнього підприємства «Запорізький річковий порт» Акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот»
до : Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі
про : визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0000130806/0 від 11.02.2010
ДП «Запорізький річковий порт» АСК «Укррічфлот» звернулося до суду із адміністративним позовом, в якому зазначає, що на підставі направлень від 30.11.2009р. та від 28.12.2009, виданих Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі та відповідно до наказу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі №1528 від 20.11.2009, проведена планова виїзна перевірка ДП «Запорізький річковий порт» АСК «Укррічфлот» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 по 30.09.2009.
На підставі акту 01.02.2010 № 6/08-06/31044582 було винесено податкове повідомлення-рішення від 11.02.2010 №0000130806/0, про сплату податку на прибуток підприємств у сумі 306258 ,00 грн., та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 160 461,00 грн.
В акті перевірки вказано порушення п.5.1, п.п.5.2.1. п.5.2., п.п. 5.3.9. п.5.3. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме підприємством завищено валові витрати у сумі 2 125 000 грн.
Податкове повідомлення-рішення не оскаржувалося в адміністративному порядку.
Позивач просить позов задовольнити та вважає, що вказане повідомлення - рішення було прийняте з порушеннями положень чинного законодавства.
В обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що інформаційно-консультаційні послуги фактично були надані, а факт їх надання належним чином підтверджений первинними документами (актами виконаних робіт та договорами), які належним чином оформлені.
Також позивач зазначає, що жодний нормативно-правовий акт не встановлює форми Акту приймання -передачі, відповідно він складається сторонами у вільній формі. Таким чином, у разі, якщо витрати підтверджуються документами, обов'язковість ведення і зберігання яких не передбачена правилами ведення податкового обліку, вказана вище норма п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" застосуванню не підлягає.
Представник відповідача просить відмовити у позові, оскільки не визнає його з підстав, викладених у письмових запереченнях, зокрема, зазначивши, що під час перевірки позивач не надав доказів того, що витрати, понесені на придбання інформаційно-консультаційних послуг, були пов'язані з його господарською діяльністю.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає не задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач є юридичною особою, суб'єктом підприємницької діяльності, платником податку на прибуток.
20.11.2009 Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі проведена планова виїзна перевірка ДП «Запорізький річковий порт» АСК «Укррічфлот» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 по 30.09.2009 та винесено податкове повідомлення-рішення №0000130806/0 від 11.02.2010, про сплату податку на прибуток підприємств у сумі 306258 ,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 160461,00 грн.
Перевіркою було встановлено, що позивачем було порушено п.5.1, п.п.5.2.1. п.5.2., п.п. 5.3.9. п.5.3. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме: завищено валові витрати у сумі 2 125 000 грн.
Судом встановлено, позивачем у перевіреному періоді були отримані від АСК «Укррічфлот» інформаційно-консультаційні послуги відповідно до договорів б/н від 15.12.2008 та № 03/28.02-1 від 28.02.2009.
Сутність цих договорів полягає в наступному: одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується сплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Актом перевірки встановлено, що платник податку відобразив в межах бухгалтерського обліку, що послуги надані, проте підтверджуючих документів стосовно надання цих послуг в межах бухгалтерського і відповідно податкового обліку у платника податків не встановлено.
У судове засідання представником позивача були надані документи, які підтверджують виконання послуг, а саме: договори на надання інформаційно-консультаційних послуг, де замовником послуг виступає ДП «Запорізькій річковий порт», а виконавцем АСК «Укррічфлот», б/н від 15.12.2008 та № 03/28.02-1 від 28.02.2009.
До договору б/н від 15.12.2008 був наданий акт про приймання наданих послуг на суму 1 500 000 грн.
До договору № 03/28.02-1 від 28.02.2009 були надані акти про приймання наданих послуг від 31.03.2009 на суму 150 000 грн., від 30.04.2009 на суму 150 000 грн., від 29.05.2009 на суму 150000 грн., від 30.06.2009 на суму 150 000 грн.,від 31.07.2009 на суму 150 000 грн., від 31.09.2009 на суму 150000 грн., від 30.09.2009 на суму 150000 грн.
Інших доказів до матеріалів справи позивачем додано не було.
Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі неодноразово надсилалися листи до позивача з проханням надати до перевірки письмові пояснення та належним чином завірені копії документів по рядку 04.1. Декларації з податку на прибуток підприємства, витрат по інформаційно-консультаційним послугам, отриманим від АСК «Укррічфлот» (листи №535/10 від 26.01.2010 та №10199/10 від 20.11.2009)
Однак, як пояснив відповідач, позивачем документи надані не були, а ті які надавалися відповідач вважає їх неналежним чином оформленими, а відповідно і не було підтвердження використання інформаційно-консультативних послуг у господарській діяльності.
Згідно п. 5.1, 5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються таким платником для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Тобто, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці та інше.
Згідно п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.
Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що до складу валових витрат не можуть бути віднесені будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
На підтвердження зв'язку наданих інформаційно-консультаційних послуг з господарською діяльністю позивача, останній надав у судовому засіданні лише договори та акти виконаних робіт.
Також відповідно до п.2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" № 996-ХІУ від 16.07.1999р., який набрав чинності з 01.01.2000р. "Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення".
Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" встановлено, що фінансова, податкова та інші види звітності ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Наявні у справі первинні документи (акт виконаних робіт, рахунок-фактура, договір, додаткова угода до Договору) містять лише назву послуг та їх вартість. В матеріалах справи відсутні докази виконання АСК «Укррічфлот» саме цих видів послуг, їх обсяг із зазначенням дати виконання.
Крім того, позивачем не надано письмовий звіт, який повинен свідчити про проведену роботу і одержані результати, які замовник може використати в діяльності, що приносить дохід, а саме, які конкретно дії проводилися під час надання інформаціно-консультаціцних послуг.
Таким чином, акти приймання-передачі робіт не відповідають поняттю первинних документів та не можуть бути доказами виконання договору, оскільки цей документ не містить повної інформації, на підставі якої можливо встановити обсяг та факт отримання цих послуг.
За результатами розгляду справи, суд дійшов висновку, що доводи відповідача щодо не правомірності включення до складу валових витрат позивачем вартості послуг є законними та обгрунтовними.
Підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено, що у разі, коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 69-71, 158, 160- 167 КАС України, суд
В адміністративному позові - відмовити у повному обсязі.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення її в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова в повному обсязі виготовлена 31.05.2010.
Суддя /підпис/ О.В. Конишева