23 грудня 2014 р. Справа № 804/18482/14
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Голобутовського Р.З.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСК" до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
11.11.2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕСК» (далі - ТОВ «ЕСК», позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - Криворізька південна ОДПІ, відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати винесене Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕСК» податкове повідомлення - рішення №0002302203 від 31.07.2014р., яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 1240900,50 грн. у т.ч. за основним платежем в розмірі 827267,00 грн. та за штрафними санкціями в розмірі 413633,50 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, податковою проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «ЕСК» з питань достовірності формування податкових зобов'язань і податкового кредиту під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Роткес» та ТОВ «ТехкомВ» за лютий 2014 року, за результатами якої складено акт, висновки якого щодо безпідставності віднесення до складу податкового кредиту в податковій декларації з податку на додану вартість суми податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Роткес» та ТОВ «ТехкомВ» за лютий 2014 року є хибними, не ґрунтуються на дійсних фактичних обставинах та зроблені у зв'язку з невірним застосуванням норм податкового законодавства, без належного дослідження наданих позивачем до перевірки первинних документів, у зв'язку із чим податкове повідомлення-рішення №0002302203 від 31.07.2014р., прийняте на підставі даного акту, є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідачем були подані письмові заперечення в яких зазначає, що з урахуванням актів перевірок контрагентів позивача, перевіркою не підтверджено реальність здійснення останнім господарських відносин з ТОВ «Роткес» та ТОВ «ТехкомВ», у зв'язку із чим встановлено завищення позивачем податкового кредиту за рахунок включення до його складу сум ПДВ по господарським операціям з ТОВ «Роткес» та ТОВ «ТехкомВ», чим порушенно ст. ст. 185, 186 та ст. 198 Податкового кодексу України. Зазначає, що акт перевірки позивача складений правомірно, згідно із діючим законодавством, висновки перевірки відповідають фактичним обставинам справи, відтак є цілком обґрунтованими та доведеними, у зв'язку із чим податкове повідомлення-рішення №0002302203 від 31.07.2014р. є правомірним, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
Представники позивача у судовому засіданні позов підтримали та просили задовольнити його з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Згідно ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
За таких обставин, суд вирішив розглянути справу у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕСК» зареєстровано 24.01.1997 року рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради, код за ЄДРПОУ- 24447421; з 29.01.1997р. взято на податковий облік в органах ДПС.
Основним видом господарської діяльності ТОВ «ЕСК» за КВЕД-2010 є: лісопильне та стругальне виробництво; просочування деревини; оптова торгівля деревиною; будівництво житлових і нежитлових будівель; будівництво залізниць та метрополітену; оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; неспеціалізована оптова торгівля.
В ході судового розгляду було оглянуто ліцензії та дозволи на ведення визначеної господарської діяльності ТОВ «ЕСК».
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 06.06.2014р. по 13.06.2014р. згідно п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, ст.79 Податкового кодексу України, на підставі наказу від 06.06.2014р. №553 посадовою особою Криворізької південної ОДПІ проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «ЕСК» з питань достовірності формування податкових зобов'язань і податкового кредиту під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Роткес» та ТОВ «ТехкомВ» за лютий 2014 року, за результатами якої складено акт № 579/22.12/24447421 від 20.06.2014р.
Перевіркою встановлено порушення п.185.1 ст. 185, п.186.1 ст.186, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України - ТОВ «ЕСК» безпідставно віднесено до складу податкового кредиту в податковій декларації з податку на додану вартість суми податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Роткес» на суму 356800,00 грн. та по взаємовідносинах з ТОВ «ТехкомВ» на суму 470466,66 грн. за лютий 2014 року, в результаті чого занижено податок на додану вартість до сплати за лютий 2014 року на суму 827266,66 грн., в т.ч. по взаємовідносинах з ТОВ «Роткес» на суму 356800,00 грн. та по взаємовідносинах ТОВ «ТехкомВ» на суму 470466,66 грн.
На підставі акту перевірки № 579/22.12/24447421 від 20.06.2014р. Криворізькою південною ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0002302203 від 31.07.2014р., яким ТОВ «ЕСК» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 1240900,50 грн. у т.ч. за основним платежем в розмірі 827267,00 грн. та за штрафними санкціями в розмірі 413633,50 грн.
Не погодившись із винесеним податковим повідомленням-рішенням, ТОВ «ЕСК» в порядку адміністративного оскарження подано до Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області скаргу, за розглядом якої останнім винесено рішення про результати розгляду скарги від 08.10.2014р. № 7137/10/04-36-10-08-09, яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення №0002302203 від 31.07.2014р., а скаргу - без задоволення.
Судом встановлено, що між ТОВ «ЕСК» (Покупець) та ТОВ «Роткес» (постачальник) 05 лютого 2014 року укладено договір поставки № 70, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити продукцію, найменування, асортимент, ціна, кількість та якість якої визначено у специфікаціях. Загальна вартість договору складає 50 000000 гр. (з урахуванням ПДВ). Постачальник зобов'язаний надати покупцю рахунок-фактуру, податкову накладну та накладну на відпуск ТМЦ.
За умовами наведеного договору сторонами складено специфікації №1 на поставку товару - рейок Р65 у кількості 160т. на суму 2140800,00 грн. (з ПДВ).
Взаємовідносини за укладеним договором оформлені видатковими накладними, рахунками-фактури; перевезення товару здійснено перевізником ТОВ «Аксес», про що свідчать укладені товарно-транспортні накладні.
Приймання товару на складі ТОВ «ЕСК» затверджено приймальним актом, складеним на кожну партію товару, копії яких наявні в матеріалах справи.
Розрахунок за придбаний товар здійснено у безготівковій формі, що підтверджено випискою з банківського рахунку позивача.
За фактом виконання умов договору ТОВ «Роткес» виписано на адресу позивача відповідні податкові накладні.
Також до придбаного товару - рейки, постачальником надані сертифікати якості, з яких вбачається виробник товару - ПАО «МК «Азовсталь».
З матеріалів справи вбачається, що 09.01.2014р. між ТОВ «ЕСК» (Покупець) та ТОВ «Техкомв» (постачальник) укладено договір поставки № 40, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити продукцію, найменування, асортимент, ціна, кількість та якість якої визначено у специфікаціях. Загальна вартість договору складає 50000000 грн. (з урахуванням ПДВ). Постачальник зобов'язаний надати покупцю рахунок-фактуру, податкову накладну та накладну на відпуск ТМЦ.
За умовами наведеного договору сторонами складено специфікації №2 на поставку товару - платформа ж.д. у кількості 10 шт., двигун ГАЗ 52, путев.рихтовальна машина ПРМ-3 на загальну суму 1484 800,01 грн. (з ПДВ) та специфікація №3 на поставку товару - рейок Р65 у кількості 100 т. на загальну суму 1338000 грн. (з ПДВ).
Взаємовідносини за укладеним договором оформлені видатковими накладними, рахунками-фактури; перевезення товару здійснено перевізником ТОВ «Аксес», про що свідчать укладені товарно-транспортні накладні.
Крім того до матеріалів справи надані маршрутні листі та копії товарно-транспортних накладних, оформлені на здійснення перевезення товару - платформа ж.д., згідно яких перевезення зазначеного придбаного товару відбувалось ТОВ «ЕСК».
Приймання товару на складі ТОВ «ЕСК» затверджено приймальним актом, складеним на кожну партію товару, копії яких наявні в матеріалах справи.
Розрахунок за придбаний товар здійснено у безготівковій формі, що підтверджено випискою з банківського рахунку позивача.
За фактом виконання умов договору ТОВ «Техкомв» виписано на адресу позивача відповідні податкові накладні.
В ході судового розгляду в якості свідка був допитаний ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, що був попереджений про кримінальну відповідальність про дачу неправдивої інформації, який пояснив, що з 2000 року працює на підприємстві ТОВ «ЕСК» водієм; перевезення товару здійснює автомобілем КРАЗ 6532ВМ; перевезення платформ, зокрема, у лютому 2014 року було здійснено з вул. Окружної (база) до ТОВ «ЕСК»; навантаження товару (платформ) здійснюється краном.
Також в судовому засіданні в якості свідка був допитаний ОСОБА_3, що з 01.11.2011р. працює на ТОВ «ЕСК» начальником комерційного відділу, що був попереджений про кримінальну відповідальність про дачу неправдивої інформації, та підтвердив, що господарські відносини між ТОВ «ЕСК» та ТОВ «Роткес», ТОВ «Техкомв» відбувались; за укладеними договорами було придбано рейки, шпали, залізнична техніка; платформи були погружено з вул. Окружної (база), ним оглянуто, та погружено прорабом складу; також пояснив, що з ТОВ «Техкомв» вів зв'язок через представника - ОСОБА_4, якого напередодні зустрічні на складі задля вивозу товару попереджав в телефонній розмові про дату та час відвантаження товару, також в ході судового засідання зазначив контактний номер телефону представника ТОВ «Техкомв» та вказав, що на даний час ТОВ «ЕСК» продовжує співпрацю з ТОВ «Техкомв».
З матеріалів справи вбачається та представниками позивача в ходу судового розгляду пояснено, що придбані рейки використовуються позивачем задля збору рейкошпалевих решітки, які в подальшому реалізуються за укладеними договорами ПАТ «Орджонікідзевський ГЗК» та ТОВ «Промліга», що також підтверджено укладеними договорами, специфікаціями, рахунками-фактури, товарно-транспортними накладними, видатковим накладними, актами приймання-передачі товару та податковими накладними.
Згідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11статті 201 цього Кодексу.
При цьому в п. 187.1 ст. 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
На підставі викладеного, суд робить висновок, що у Податковому кодексі України передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належним чином оформленої податкової накладної або митної декларації.
Із наведеного випливає, що позивач, як платник податку, самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення ним податку до бюджету відповідно до законодавства України, а визначальним фактором для формування податкового кредиту платником ПДВ є рух товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку та наявність у платника податків виданої йому продавцем товару податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства та як підтверджує сплату податку на додану вартість у складі ціни товару.
Відповідно до змісту п.п. 201.4 та 201.8 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у встановленому порядку. Згідно з п. 184.1 ст. 184 ПК України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.
Відповідно до п. 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 01.11.2011 N 1379, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 за № 1333/20071 (далі - Порядок № 1379) податкову накладну заповнює особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.
Слід зауважити, що на момент здійснення господарських відносин позивача із ТОВ «Роткес» та ТОВ «Техкомв», останні були зареєстровані як суб'єкти підприємницької діяльності та були платниками податку на додану вартість.
Як вбачається із акта перевірки № 579/22.12/24447421 від 20.06.2014р., висновки Криворізької південної ОДПІ зроблені з урахуванням акту «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Роткес» з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ при придбанні товарів (робіт, послуг), реалізованих підприємству ТОВ «ЕСК» за період з 01.02.2014р. по 28.02.2014р.» №3481/04-63-22-03/35164248 від 22.05.2014р. та акту «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ТехкомВ» з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ при придбанні товарів (робіт, послуг), реалізованих підприємству ТОВ «ЕСК», ТОВ «Екомет Плюс» та ТОВ «ТД СЗГТВ, ЛМБДЕЗ «ТЕМП» за період з 01.02.2014р. по 28.02.2014р.» №3480/04-63-22-03/32448145 від 22.05.2014р., якими документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентами.
Суд зазначає, що позивач як покупець, не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, за умови необізнаності щодо неї.
Крім того, порушення контрагентом-постачальником податкової дисципліни, зафіксовані в акті, не можуть бути підставою для обмеження права покупця на податковий кредит за умови реальності господарської операції.
Виходячи із правової позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної в інформаційному листі від 20.07.2010 року № 1112/11/13-10, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавленню платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 02.03.2009 року по справі № К-21781/07.
Оскільки наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, то факт виконання умов договору входить до предмету доказування у справі. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 31.03.2011 у справі №К-12509/08.
Цей висновок також підтверджується рішенням Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), "Булвес" АД проти Болгарії (2009 рік, заява №3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява №6689/03), які відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" підлягають застосуванню судами як джерела права, у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.
Укладаючи угоду зі своїм контрагентом, позивач мав всі документальні підтвердження господарської правосуб'єктності контрагентів: здійснювати господарську діяльність, реалізовувати господарську компетенцію, мати зобов'язання, нести за ними відповідальність тощо.
Суд приходить до однозначного висновку, що позивачем були вчинені всі необхідні дії та досягнуто конкретних результатів, які визначають саме поняття господарської операції. Крім того, позивач не зобов'язаний перевіряти наявність у свого контрагента наміру здійснення господарської діяльності, а також фіктивність створення останнього, оскільки дані питання входять до компетенції інших державних органів. Правочини укладалися з юридичною особою, при наявності всіх необхідних документів, а тому позивач жодним чином не міг і не повинен був передбачити дотримання чи недотримання своїм контрагентом вимог податкового законодавства.
Таким чином, з огляду на характер викладеного висновку щодо сумнівності факту здійснення контрагентом позивача визначеної діяльності, що містить ознаки припущень, відсутності відповідних доказів з боку відповідача щодо неможливості виконання умов договорів та у відповідності до ст. 62 Конституції України, якою визначено, що судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, з огляду на підтвердження позивачем первинними документами реальності здійснення, описаних в акті перевірки, операцій, дані посилання відповідача судом не приймаються.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції Українита діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами та забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Враховуючи викладене, з огляду на те, що документи, які були надані для перевірки, відповідають вимогам чинного законодавства та в повній мірі підтверджують реальність господарських операцій та право позивача на формування податкового кредиту, відсутності належних доказів правомірності прийнятого відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСК» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002302203 від 31.07.2014р., яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «ЕСК» за платежем податок на додану вартість на суму 1240900,50 грн., є обґрунтованими.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги за заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З урахуванням викладеного, суд задовольняє адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСК» повністю.
Керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСК» до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №0002302203 від 31.07.2014 р.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена відповідно до ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Р.З. Голобутовський