м. Миколаїв.
15 грудня 2014 року Справа № 814/3301/14
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лісовської Н. В. за участю секретаря судового засідання Подберезкіної А.С. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1, АДРЕСА_1, 54037
доКорабельного районного відділу в місті Миколаєві Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області, вул. Янтарна, 64, м. Миколаїв, 54050
провизнання неправомірною відмову,
За участю представників сторін:
позивач: ОСОБА_1,
від позивача: ОСОБА_2,
від позивача: ОСОБА_3,
від відповідача: Сидоренко І.О.
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з адміністративним позовом до Корабельного районного відділу управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області (далі - відповідач), в якому просить суд визнати неправомірною відмову в переоформленні паспорта громадянина України та зобов'язати відповідача переоформити паспорт.
Свої позовні вимоги Позивач обґрунтовує тим, що у 2010 р. він набув громадянство України та 03.02.2011 р. йому було видано паспорт громадянина України, де зазначено дату та місце народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 м. Машхад, Іран. В 2014 р. Позивачеві було повторно видано свідоцтво про народження з роком і місцем народження, відмінними від даних паспорту громадянина України. Позивач звернувся до Відповідача з вимогою переоформлення паспорту, але отримав відмову, вважає, що дії Відповідача є протиправними та просить суд зобов'язати Відповідача переоформити паспорт громадянина України відповідно до повторно виданого свідоцтва про народження.
Відповідач позовні вимоги не визнав, надав суду письмові заперечення проти позову, де зазначив, що оскільки Позивачем не надано жодних документів, які б підтверджували, що у попередньому свідоцтві про народження державою Іран була допущена помилка (рік і місце народження) у міграційної служби відсутні будь-які законні підстави для здійснення переоформлення паспорту. Окрім того, надане Позивачем до відділу міграційної служби нове свідоцтво про народження не легалізовано Міністерством закордонних справ України. Відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову.
Вислухав пояснення сторін, з'ясував усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінив докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідив матеріали, що містяться у справі, суд дійшов висновку, що позов належить задоволенню, виходячи з наступного:
ОСОБА_1 звернувся до Президента України з метою отримання громадянства України та відповідно до указу Президента України № 972/2010 від 05.11.2010 р. він набув громадянство України на підставі ст. 9 Закону України «Про громадянство». Підставою для видачі паспорту громадянина України 03.02.2011 р. став указ Президента України, паспорт громадянина Ісламської Республіки Іран серії НОМЕР_1, виданого 06.12.2007 р. та довідка посольства Ісламської Республіки Іран в Україні, де зазначено рік народження Позивача 1973 та місце народження м. Машхад, Іран.
23.07.2014 р. Ісламською Республікою Іран Позивачеві видано повторно нове свідоцтво про народження, в якому зазначено: рік народження - 1975, місце народження - м. Шираз.
Позивач звернувся до відповідача з заявою про видачу йому паспорта громадянина України з урахуванням нового свідоцтва про народження, але отримав відмову. Відповідач посилається на те, що позивач отримував дозвіл на імміграцію та прийнятий до громадянства України на підставі указу Президента України з роком народження 1973 і місцем народження - м. Машхад.
Вирішуючи спір між сторонами, суд виходить з наступного.
На підставі п. 4.1 Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 13.04.2012 р. № 320, обмін паспорта здійснюється в тому числі в разі установлення розбіжностей у записах.
Згідно п. 4.2 Порядку, для обміну паспорта особа подає серед іншого документи, що підтверджують обставини, на підставі яких паспорт підлягає обміну.
Таким чином, при оформленні паспорта громадянина України позивачу, відповідач виходив з тих даних, які були надані у 2011 р., а нове свідоцтво про народження з відповідними змінами видане позивачу у 2014 р., та при цьому свідоцтво про народження не легалізовано Міністерством закордонних справ України, проти чого не заперечує і Позивач та відсутні будь-які дані, у зв'язку з чим виникли розбіжності між роком та місцем народження, зазначених у попередньому свідоцтві про народження, паспорті громадянина Ірану 2007 р. та новим свідоцтвом про народження. Оскільки ці дані: рік і місце народження є істотними та даними, ідентифікуючими особу, суд приходить висновку, що Відповідач при наданні відмови у переоформленні паспорту діяв в межах і в спосіб, визначений законом, а відтак позов не належить задоволенню.
Розгляд і вирішення справ в адміністративним судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості (ч. 1 ст. 11 КАС України).
Згідно ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, ч.3 ст. 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення/отримання копії постанови апеляційної скарги, вимоги до якої встановлені статтею 187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова у повному обсязі
складена 17.12.2014 р.
Суддя Н. В. Лісовська