Рішення від 14.12.2006 по справі 22-ц-6016/2006р

Справа № 22-ц-6016/ 2006 р. Головуючий 1 інстанції Нестеренко О.С.

Категорія :захист честі, гідності Доповідач Борова С.А.

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2006 р. судова колегія, судової палати по цивільним справам апе­ляційного суду Харківської області у складі:

Головуючого - судді Борової С.А.

суддів Даниленко В.М., Пшенічної Л.В.

при секретарі Гребенщиковій Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Сохновщинського районного суду Харківської області від 21 вересня 2006 року

по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про захист честі, гідності, відшкодування моральної шкоди, -

встановила:

У липні 2006 року до суду звернувся з вказаною вище позовною заявою ОСОБА_2. до ОСОБА_1 та просив зобов'язати відповідача спростувати серед од­носельців АДРЕСА_1 Харківської області відомості ,що не відповідають дійсності та порочать його честь та гідність. Публічно у суді сказати ОСОБА_3, його дружині ОСОБА_4, що він не крав з його домоволодіння гос­подарський інвентар та диван. Попросити у нього вибачення.

Стягнути на відшкодування моральної шкоди 1000 грн, та понесені ним судові витрати на надання юридичної допомоги у загальній сумі 606 грн.

При цьому позивач посилається на те, що відповідач поширив у АДРЕСА_1 чутки щодо того , що він у нього покрав господарський інвентар та диван, що не відповідає дійсності. Таку недостовірну інформацію він розказав ОСОБА_3. та його дружині ОСОБА_4

Внаслідок поширення ОСОБА_1 зазначеної інформації, яка порочить його честь та гідність в громадській думці, в очах родини, що для нього не є байдужим, він переніс моральні страждання: втратив душевний покій, порушився його сон, виникли головні болі. Зазначені відомості стали предметом обговорення серед односельчан та рідні.

Відповідач проти позову заперечував. Поянив, що він ніякої недостоверно!' інформації щодо крадіжки у нього ОСОБА_2. нікому нічого не говорив. З ОСОБА_3, у них відбулася розмова, в якій він сказав, що у нього вкрадені господарський інвентар та диван. Також він сказав, що бачив як у нього у дворі ходить ОСОБА_2., а вже ОСОБА_3. сама сказала то ОСОБА_2. і вкрав його речі. Оскільки ОСОБА_3 передала їх розмову дружині ОСОБА_2, то він їй докоряв про це. Сам же він пози­вача ніколи крадієм не вважав і нікому про це не казав.

Рішенням Сахновщинського районного суду від 21 вересня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_2. задоволено.

Суд зобов'язав ОСОБА_1. на протязі одного місяця спростувати серед од­носельців в АДРЕСА_1 Харківської області відомості, що не відповідають дійсності і порочать честь і гідність ОСОБА_2.

Публічно в суді повідомити ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про те, що ОСОБА_2. не викрадав сільськогосподарський інвентар та диван у ОСОБА_1. По­просити вибачення у ОСОБА_2.

З ОСОБА_1. стягнуто на користь ОСОБА_2. у відшкодування мораль­ної шкоди 1000 грн., понесених позивачем судових витрат 606 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить рішення суду скасувати та поста­новити нове, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2. відмовити.

При цьому він посилається на порушення судом норм матеріального та процесу­ального права.

Судом неповно з'ясовані обставини по справі, дана невірна, однобічно оцінка матеріалам справи.

Судова колегія, вислухавши пояснення осіб, які з'явилися до судового засідання, перевіривши матеріали справи, обсудивши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає задоволенню.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4 суд виходив з того, що позива­чем доведено те, що 08 червня 2006 р. ОСОБА_1. поширив неправдиві відомості щодо ОСОБА_4. який зробив у нього крадіжку, громадянці ОСОБА_3, а 15 червня 2006 р. такі ж відомості розповів дружині ОСОБА_2 - ОСОБА_2.. Дані відомості не відповідають дійсності та порочать честь та гідність позивача та стали предметом обговорення серед односельців та рідні. Вказаними діями ОСОБА_4 заподіяно моральну шкода, оскільки виникли моральні страждання, які мають тривалий характер, він втратив душевний спокій.

З таким висновком суду погодитися неможна. Згідно зі ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є: невідповідність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановлени­ми, порушення норм матеріального та процесуального права. Судова колегія скасовує рішення суду та відмовляє ОСОБА_2. у задоволенні позову.

Згідно зі ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконан­ням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду по­винно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони поси­лаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які бу­ли досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як: на підставу своїх вимог і заперечень. П. 17 Постанови Пле­нуму Верховного Суду України»Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій» від 28.09.90 р. № 7 із змінами та доповненнями вказує на те, що відповідач повинен довести, що поширені ним відомості відповідають дійсності. На позивача покладається обов'язок довести лише факт поширення відомостей, які його ганьблять, особою, до якої пред'явлений по­зов. П. 11 зазначеної постанови передбачено, що під поширенням недостовірної інформації, що порочить честь та гідність громадянина слід розуміти повідомлення вин

ним невизначеній кількості осіб або хоча б одній людині завідомо неправдивих вигадок про начебто вчинення потерпілим протиправних дій або аморальний вчинок або інших відомостей, що ганьблять потерпілого. Завідомо неправдивою визнається очевидний для винного факт невідповідності відомостей дійсності.

Як зазначено в ст. 297 ЦК України кожен має право на повагу до його честі та гідності. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її честі та гідності.

Таким чином на позивачі лежить обов'язок довести, що мало місце поширення відповідачем відомостей, які ганьблять його честь та гідність. Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_4 не надано доказів, що мало місце поширення ОСОБА_1 недостовірної інформації щодо вчиненої ОСОБА_2. крадіжки майна . Не надано доказів кому, як і коли серед односельців ця інформація була доведена.

Щодо пояснень ОСОБА_3., що таку інформацію їй довів ОСОБА_1., то су­ду треба було більш критично до них підійти, оскільки її пояснення діаметрально противоположні поясненням ОСОБА_1, який стверджує, що дані про скоєння крадіжки ОСОБА_2 виходили від неї Достовірно ні пояснення ОСОБА_1 ні пояснення ОСОБА_3 нічим іншим не підтверджено та не спростовано. Разом з тим, судова колегія бе­ре до уваги, що ОСОБА_3 дає протиречиві пояснення відносно одних і тих же фактів у різні моменти, тому вони не можуть бути прийняті як достовірний доказ про поширен­ня недостовірної інформації ОСОБА_1. Не можна вважати поширенням такої інформації ті обставини, що ОСОБА_3 передала розмову з ОСОБА_1 дружині ОСОБА_2, оскільки ця інформація не виходила саме від відповідача, а також не є поширенням не­достовірної інформації щодо ОСОБА_2 висказаної особисто йому при зустрічі 15 червня 2006 р. Тим паче, що ця зустріч відбулася з ініціативи ОСОБА_2, в ході якої, як не заперечував сам ОСОБА_2 , його дружина підійшла пізніше. До пояснень дру­жини ОСОБА_2 судова колегія відноситься критично, як особи яка зацікавлена в вирішенні даної справи по суті. Ніякими іншими доказами зазначені обставини не підтверджені.

З огляду на вищевикладене, судова колегія вважає, що позивач не довів того , що мало місце поширення відповідачем відомостей, які його ганьблять, відповідачем, а тому в задоволенні позову до ОСОБА_1 про захист честі, гідності, відшкодування мораль­ної шкоди відмовляє. Оскільки відмовлено у позові про задоволення позовних вимог відсутні підстави для відшкодування позивачу моральної шкоди та понесених ним су­дових витрат

Керуючись ст. 303, 304,, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія судової палати, -

ВИРІШИЛА Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Сахновщинського районного суду Харківської області від 21 вересня 2006 року скасувати.

Відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позову про захист честі, гідності, відшкодування моральної шкоди

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили…

Попередній документ
422594
Наступний документ
422596
Інформація про рішення:
№ рішення: 422595
№ справи: 22-ц-6016/2006р
Дата рішення: 14.12.2006
Дата публікації: 20.08.2007
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Апеляційний суд Харківської області
Категорія справи: