Справа № 22-ц-5548/ 2006 р. Головуючий 1 інстанції Шуліка Ю.В.
Категорія : відшкодування шкоди Доповідач Борова С.А.
12 грудня 2006 року Судова колегія судової палати в цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:
Головуючого - судді Борової С.А.
судців Даниленко В.М., Пшенічної Л.В.
при секретарі Гребенщиковій Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 8 серпня 2006 року.
по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за позовом ДП санаторій « Ялинка» ЗАТ «Укрпрофздравниця « до ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_3, ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної шкоди, -
встановила:
У травні 2005 року ОСОБА_2. звернувся з зазначеною позовною заявою до ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_3., ОСОБА_4. та просив, після уточнення позовних вимог, стягнути з відповідача на відшкодування матеріальної шкоди 6447 грн. 12 коп., судові витрати за проведення експертизи 533 грн. 63 коп.+ 265 грн., на відшкодування моральної шкоди 2000 грн. В обґрунтування свого позову зазначив: 07 травня 2005 року з вини водія ОСОБА_1, який керував належним йому автомобілем «Мерседес 308» держ. № НОМЕР_1 і порушившим правила дорожнього руху, було ДТП на перехресті вулиць Гамарніка й Кузнецької у м. Харкові, внаслідок чого його автомобілю «Фольксваген « № НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_4., спричинені механічні пошкодження.
У серпні 2005 року до суду звернулось ДП санаторій «Ялинка» ЗАТ «Укрпрофздравниця» до ОСОБА_1, треті особи- ОСОБА_6. ОСОБА_2. про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 6956 грн. 66 коп., судових витрат пов'язаних з проведенням експертизи 340 грн. та державного мита 73 грн., посилаючись на те, що внаслідок ДТП, яке сталося 07 травня 2005 року з вини водія ОСОБА_1, який керував автомобілем «Мерседес 308» та автомобілем ЗАЗ -1103, який належить їм під керуванням водія ОСОБА_3.,- автомобіль ЗАЗ мав механічні пошкодження, чим їм завдано матеріальну шкоду.
Ухвалою суду від 13 липня 2006 року цивільні справи за вказаними позовними заявами об'єднані в одне провадження.
У судовому засіданні позивачі позовні вимоги підтримали у повному обсязі.
Відповідач, проти позову ОСОБА_2. заперечував частково, позов санаторія не визнав, посилаючись на те, що у ДТП вони винні обидва: він та водій ЗАЗ ОСОБА_3. тому шкоду ОСОБА_2. вони повинні відшкодовувати порівну, а шкоду санаторію він не повинен відшкодовувати.
Рішенням суду від 08 серпня 2006 року позов ОСОБА_2. задоволено частково. З ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2. стягнуто на відшкодування матеріальної шкоди та судових витрат 7255 грн. 53 коп., моральної шкоди - 1000 грн. В іншій частині позову відмовлено. З ОСОБА_1 на користьДП санаторій «Ялинка» на відшкодування матеріальної шкоди та судових витрат стягнуто 7369 грн. 66 коп.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та постановити нове, відмовивши ДП санаторій «Ялинка» у задоволенні позовних вимог, а відшкодування матеріальної шкоди та судових витрат на користь ОСОБА_2. збитки покласти у рівних частинах на обидві сторони - на нього та санаторій «Ялинка», щодо відшкодування моральної шкоди ОСОБА_2. відмовити. Вважає, що судом порушені норми матеріального та процесуального права. Висновки суду не відповідають матеріалам справи, суд зробив невірний висновок, що у ДТП є тільки його вина та відсутня вина ОСОБА_3., оскільки він 3-4 секунди перед зіткненням з автомобілем ЗАЗ стояв , у зв'язку з чим ОСОБА_7 мав технічну можливість уникнути зіткнення, але належних мір до цього не прийняв.
ОСОБА_2 не доведено спричинення моральної шкоди.
Судова колегія, вислухавши пояснення осіб, які з'явилися до судового засідання, перевіривши матеріали справи, обсудивши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона не підлягає задоволенню.
Приймаючи рішення про задоволення позову районний суд виходив з того, що матеріалами справи доведено вину ОСОБА_1 у ДТП, розмір матеріальної шкоди та спричинення ОСОБА_2. моральної шкоди. Вини ОСОБА_3. у ДТП немає.
Вирішуючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно та усебічно дослідив обставини справи, надані докази, вірно встановив юридичну природу виниклих стосунків та закон який їх регулює.
Судовим розглядом встановлено та не заперечується сторонами, що ОСОБА_2. є власником автомобіля «Фольксваген», ОСОБА_1 власником автомобіля «Мерседес-308», автомобіль «ЗАЗ-1103» належить ДП санаторію «Ялинка» ЗАТ Укрпрофздравниця».
7 травня 2005 року об 11 год. 30 хв. у м. Харкові на перехресті вул Гамарніка з вул Кузнецькою сталося зіткнення автомобіля ЗАЗ під управлінням ОСОБА_3. з автомобілем Мерседес під управлінням ОСОБА_1 Від удару при зіткненні автомобіль ЗАЗ вдарився об бордюрний камінь, а потім вдарив автомобіль «Фольксваген». В результаті зіткнення автомобілі мали механічні пошкодження, учасники ДТП не постраждали.
Постановою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 23.08. 2005 року провадження по адміністративній справі у відношенні ОСОБА_1, ОСОБА_3., ОСОБА_8. закрито у зв'язку з закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно з матеріалами справи суд вірно визначив вину у ДТП ОСОБА_1, який порушив вимоги п. 10.1, п. 16.3 п. 16.11, п. 33 Правил дорожнього руху, оскільки виїхав на нерегульоване перехрестя з другорядної дороги та не пропустив транспорт, який рухався по основній дорозі (ЗАЗ).
. Зазначені порушення ПДД знаходяться з технічної точки зору в причинному зв'язку з настанням ДТП.
Вина ОСОБА_1 у ДТП підтверджена висновками судово - технічних експертиз . Визнанням частково вини самим ОСОБА_1., який не заперечував, що порушив Правила дорожнього руху . Поясненнями ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_2., фактичними даними викладеними у протоколах про адміністративне правопорушення, у протоколі огляду місця дорожньо - транспортної пригоди, схемі до протоколу огляду, письмовими поясненнями, даними органам ДАІ 7 травня 2005 р. ОСОБА_1., ОСОБА_3., ОСОБА_8. ОСОБА_9.
Зазначені докази співвідносяться між собою, та спростовують пояснення ОСОБА_1, що він перед зіткненням з автомобілем ЗАЗ 3-4 секунди стояв, чого було достатньо водію ОСОБА_3. для прийняття необхідних заходів щоб запобігти зіткненню.
З огляду на вище приведене суд вірно прийшов до висновку, що ОСОБА_3. не мав технічної можливості запобігти ДТП, вини водія ОСОБА_4. не вбачається.
Розмір матеріальної шкоди підтверджується висновками фахівців - автотоваро-знавців та складає ОСОБА_2 6447 грн. 12 коп., ДП Санаторій «Ялинка» 6956 грн.
Відповідачем ОСОБА_1. не спротований розмір матеріальної шкоди в зазначених сумах, а навпаки ним визнаний, оскільки він не заперечував оплатити ОСОБА_2. 1/2 частину вказаної суми.
Рішення суду відповідає вимогам ст. 1166, 1188 ЦК України, згідно з якими шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах. Майнова шкода, завдана неправомірними діями майну фізичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, що її заподіяла.
Суд вірно не взяв до уваги ті обставини, що автомобіль ЗАЗ був застрахований, оскільки договір майнового страхування носить добровільний характер ( ст. 979, 990, 997 ЦК України) та полягає не в обов'язку, а праві страхувальника отримати страхову суму. Тобто потерпілий має право вибору шляху відшкодування шкоди, тим паче коли її заподіювач відомий. Як вбачається з довідки Зміївського відділення ОАО HACK «Оранта» виплати страхового відшкодування по ДТП 07.05. 2005 року з участю автомобіля ЗАЗ-110308 держ № НОМЕР_3 не проводились.
Згідно зі ст. 23, 1167 ЦК України суд вирішив питання щодо заподіяння позивачу ОСОБА_2. моральної шкоди, оскільки особа має право на відшкодування моральної шкоди завданої внаслідок порушення її прав та яка полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв*язку із пошкодженням її майна.
Неправомірними діями відповідача були порушені права позивача ОСОБА_2. Душевні страждання його знаходяться у причинному зв*язку з пошкодженням майна винними діями відповідача.
Судова колегія вважає, що судом вірно відповідно до встановленого вирахуваний розмір моральної шкоди.
Судом першої інстанції правомірно в силу ст. 88 ЦПК України на користь позивачів стягнуті витрати по проведенню експертизи, сплачене державне мито. Понесения позивачами зазначених витрат підтверджено платіжними документами ( а.с. 35« 59, 84а-87, справа № 2-430 а.с. 2,7)
Посилання апелянта на те, що суд у рішенні відніс зазначені витрати до розміру матеріальної шкоди є формальними обставинами, що не є підставою для скасування
або зміни рішення суду згідно зі ст. 308 ЦПК України, тим паче, що у своїй складовій суд не вийшов за межі вказаних сум.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не свідчать про порушення матеріального та процесуального права яке привело або могло привести до неправильного вирішення спору.
Керуючись ст. 303, 304, 307 , 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України судова колегія судової палати, -
Ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити..
Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 8 серпня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно, але може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня її проголошення.