2006 року листопада місяця «13» дня, колегія судців судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, в складі:
Головуючого: Яковенко Л.Г.
Суддів: Синельщікової О.В. Куриленка О.С. При секретарі: Іванові O.K.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Сімферополі цивільну справа за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим про стягнення заборгованості по виплаті пенсії та відшкодування моральної шкоди за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим на ухвалу Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 02 лютого 2006 року,
Ухвалою Залізничного районного суду Автономної Республіки Крим від 02 лютого 2006 року у задоволенні заяви Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим про поворот виконання відмовлено.
На вказану ухвалу представник Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим подав апеляційну скаргу, в який просить скасувати ухвалу суду та задовольнити заяву про поворот виконання рішення, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвала суду першої інстанції - залишенню без змін, з таких підстав.
Постановляючи ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що згідно до ч. 2 ст. 382 ЦПК України у справах про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що виникають з трудових правовідносин, поворот виконання не допускається незалежно від того, у якому порядку ухвалено рішення.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають матеріалам справи, вимогам матеріального та процесуального законів.
Так, ч. 2. ст. 2 КЗоТ України передбачає, що працівники мають право на соціальне страхування в старості, ст. 256 КЗоТ передбачає, що Працівники та члени їх сімей мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника, а також за вислугу років відповідно до закону.
Таким чином, пенсійне забезпечення виникає з трудових правовідносин і згідно зі ст. 383 ЦПК України у такому випадку поворот виконання не допускається.
Суд повно та всебічно з'ясував фактичні обставини і постановив ухвалу відповідно до норм діючого законодавства.
Справа №22-ц-3843/2006 Головуючий в суді І інстанції: Сердюк А.С.
Доповідач: Куриленко О.С.
У зв'язку з цим, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвала Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 02 лютого 2006 року -залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 319 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України відхилити.
Ухвалу Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 02 лютого 2006 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 325, 327 ЦПК України.