2006 року листопада місяця 21 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді Новікова Р.В.,
суддів: Берещанської І. І., Сокола B.C.
при секретарі: Іванові O.K.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної виконавчої служби міста Ялта Автономної Республіки Крим Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа - відділення Державного казначейства України у місті Ялта про стягнення коштів, що підлягають стягненню в порядку виконавчого провадження та відшкодування моральної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 17 серпня 2006 року,
17 лютого 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом та просив стягнути з відповідача шкоду 10 660, 98 грн. - розмір нестягнутої у зв"язку з бездіяльністю на порушення Закону України «Про виконавче провадження" органами виконавчої служби заробітної плати за виконавчими листами, а також 20 000 грн. у відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 17 серпня 2006 року в задоволенні позовної заяви відмовлено.
На вказане рішення суду ОСОБА_1 приніс апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити по справі нове рішення про задоволення його позову в повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, а також на порушення норм матеріального права.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, рішення суду першої інстанції -скасуванню із закриттям провадження по справі наступними підставами.
Як при відкритті провадження по справі, так і при розгляді справи по суті суд першої інстанції не розібрався в суті правовідносин.
Як вказують матеріали справи і що випливає зі змісту ст. 2, 21, 162 КАС України позивач по суті просив визнати протиправною бездіяльність органів виконавчої служби по невиконанню рішень суду про стягнення заробітної плати і відшкодуванню у зв"язку з цим матеріальної шкоди, яку порівняв з розміром неодержаної заробітної плати, і моральної шкоди.
Зробивши вказану процесуальну помилку суд першої інстанції також не звернув увагу на те, що відповідно до ст. 1173 ЦК України шкода
Справа № 22-Ц-6942/2006 р.
відшкодовується державою, АРК чи органом місцевого самоврядування незалежно від вини органу, тобто відділення Державного казначейства України в м. Ялта повинно було бути притягнуте до участі по справі не як третя особа, а як відповідач, зважаючи на значно менший обсяг процесуальних прав третьої особи.
Постановляючи дану ухвалу колегія суддів разом з цим роз"яснює позивачу його право на подачу до адміністративного суду (п. 5 розділу 7 «Прикінцеві та перехідні положення" КАС України) адміністративного позову про визнання протиправною бездіяльності і відшкодуванню шкоди.
Керуючись статтями 303, 304, 307, 310, 205, 313, 315, 317, 319, 324, 325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим
Апеляційну скаргу задовольнити частково, рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 17 серпня 2006 року скасувати, провадження пор справі закрити.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення, може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.