2006 року листопада місяця 06 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, ДраллоІ.Г.
Суддів: Горбань В.В.
Філатової Є.В. При секретарі: УрденкоГ.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом прокурора Київського району м. Сімферополя в інтересах ОСОБА_1 до Республіканської рятувально-водолазної служби, третя особа - відділення виконавчої дирекції у м. Сімферополі Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і профзахворювань України про стягнення суми та за позовом ОСОБА_1 до Республіканської рятувально-водолазної служби, третя особа - відділення виконавчої дирекції у м. Сімферополі Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і профзахворювань України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 11 квітня 2006 року, -
Прокурор Київського району м. Сімферополя в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Республіканської рятувально-водолазної служби, третя особа - відділення виконавчої дирекції у м. Сімферополі Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і профзахворювань України про стягнення суми. ОСОБА_1 також звернувся до суду з позовом до Республіканської рятувально-водолазної служби, третя особа - відділення виконавчої дирекції у м. Сімферополі Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і профзахворювань України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
У процесі розгляду справи у суді першої інстанції представник ОСОБА_1 -ОСОБА_2 заявила клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача та грошові кошти, які знаходяться на банківському рахунку.
Ухвалою Київського районного суду м. Сімферополя від 11.04.2006 року в задоволенні клопотання про забезпечення позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування ухвали суду від 11.04.2006року, посилаючись на те, що ухвала незаконна і необгрунтована, постановлена судом при неповному з'ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального права.
У запереченнях на апеляційну скаргу представник Кримської республіканської рятувально-водолазної служби просить ухвалу суду залишити без змін, вважає її законною, а апеляційне скаргу відхилити, як необгрунтовану.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, вислухавши пояснення представника
Справа № 22-ц- 7015/2006 р. Головуючий
в першій інстанції Кукта М.В.
Доповідач Горбань В.В.
позивача, колегія судців вважає, що апеляційна скарга є необгрунтованою і задоволенню не підлягає за таких підстав.
Постановляючи ухвалу про відмову в задоволенні клопотання про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із того, що ані позивачем, ані його представником не надані докази того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання рішення у майбутньому чи зробить його виконання неможливим.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та вимогам процесуального закону.
Згідно зі ст. 151 Цивільного процесуального кодексу України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Виходячи з аналізу даної норми закону, під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, розтратити його, продати або знецінити і, що такі дії відповідача можуть призвести у майбутньому до того, що виконання рішення суду про присудження може бути утрудненим або взагалі неможливим.
Як убачається з матеріалів справи позивачем заявлений позов до Кримської республіканської рятувально-водолазної служби, яка є бюджетною організацією і заснована на державній формі власності, фінансування якої проводиться за рахунок державного бюджету. Все майно та грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках, використовуються юридичною особою для ведення господарської діяльності.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що позивачем не надано доказів, які б могли свідчити про те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду та обґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання.
Доводи апеляційної скарги не містять правових підстав для скасування ухвали суду.
Таким чином, колегія суддів вважає, що вимоги процесуального закону судом першої інстанції не порушені, підстав для скасування ухвали суду першої інстанції немає.
Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 307, 312, 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Ухвалу Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 11.04.2006 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвалу може бути оскаржено протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.