12.01.2015 Справа № 920/2086/14
Господарський суд Сумської області, у складі судді Моїсеєнко В.М. при секретарі судового засідання Сорока Л.М., розглянувши матеріали справи № 920/2086/14
за позовом: Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Сумської філії ПАТ "Укртелеком", м.Суми
до відповідача: Відділу освіти, молоді та спорту Путивльської районної державної адміністрації, м. Путивль, Сумська область
про стягнення 11139,31 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Лобода Л.Г., довіреність № 3322 від 03.11.2014р.
від відповідача: не з'явився
Суть спору: позивач, згідно вимог позовної заяви №598108/05-8 від 17.12.2014р., просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за послуги зв'язку в розмірі 10012,31 грн., пеню в сумі 283,27 грн., 3% річних в сумі 81,47 грн., інфляційні збитки в розмірі 762,26 грн. , а також судовий збір в сумі 1827,00 грн.
Відповідач подав відзив на позов від 05.01.2015р. № 01-20/3, в якому позовні вимоги визнає в повному обсязі, однак просить суд не стягувати судові витрати, оскільки порушення умов договорів виникло в зв'язку з відсутністю фінансування. Відповідач просить суд розглядати справу без участі його представника.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача , дослідивши наявні докази, які мають суттєве значення для вирішення спору по суті, суд встановив.
Між позивачем та відповідачем укладено договори від 25.01.2013р. телекомунікаційних послуг № 26 та № 26-1 послуги доступу до мережі Інтернет за технологією ADSL.
Відповідно до п. 1.1. договорів - позивач надає на платній основі послуги доступу до мережі інтернет, шляхом підключення до порту вузла інтернет Укртелекому по абонентській лінії за допомогою обладнання ADSL динамічної або постійної ІР- адреси, а також за домовленістю-інші додаткові послуги інтернет, які абонент може самостійно замовити через систему самообслуговування згідно визначених тарифних планів.
Згідно вимог п. 3.2.2 договорів, ст. 33, 36 Закону України «Про телекомунікації», пп. 6 п. 36 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 р. № 295 абонент зобов'язаний своєчасно оплачувати послуги в повному обсязі, відповідно до порядку розрахунків, встановленого договором. У випадку не одержання рахунку, звертатись до Укртелекому для його одержання. Неодержання рахунка не звільняє абонента від обов'язку оплати послуг у відповідності з договором.
Згідно п. 3.4.2 договору № 26 та п.3.2.2 договору № 26-1 відповідач (абонент)проводить оплати за надані послуги щомісяця до 20 числа поточного місяця на підставі рахунків Укртелекому виставлених до 10 числа поточного місяця, що наступає за звітним. Додатково нараховується ПДВ у розмірі, встановленому законодавству. Укртелеком починає нарахування абонентської плати за послугу з дати початку дії активного тарифного плану, який обраний абонентом через систему самообслуговування, крім випадків передбачених п. 5.6.
Відповідно до п.5.3 договору № 26-1 відповідачу виставляється єдиний рахунок на всі надані йому телекомунікаційні послуги.
Факт отримання відповідачем від позивача послуг на підставі договорів від 25.01.2013р. № 26 та № 26-1 підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, укладеними між сторонами договорами про надання телекомунікаційних послуг та послуги доступу до мережі Інтернет за технологією ADSL, рахунками за телекомунікаційні послуги.
З матеріалів справи та пояснень представника позивача в судовому засіданні вбачається , що відповідач несвоєчасно розрахувався з позивачем , тому на час розгляду справи по суті його заборгованість перед позивачем за отримані послуги за період з квітня 2014р. по листопад 2014р. становить 10012,31 грн.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Згідно зі ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст. ст. 216, 217, 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а ст. 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідачем доказів сплати 10012,31 грн. основного боргу та аргументованих заперечень проти вимог позивача не подано, тому суд вважає, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 526, 527 Цивільного кодексу України.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимоги кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.
Тому, позовні вимоги стосовно стягнення 3% річних в сумі 81,47 грн. та 762,26 грн. інфляційних збитків підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.
Пунктами 2 ст. 36 Закону України «Про телекомунікації» та статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що, у випадку прострочення термінів оплати користувач зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. За кожен день прострочення платежу користувач сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу.
Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 283,27 грн. передбачені умовами п. 5.2 договору № 26 та п.6.12 договору № 26-1 від 25.01.2013р., пеня нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог ч. 2 ст. 36 Закону України "Про телекомунікації", тому позовні вимоги в зазначеній частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного кодексу України.
Стосовно клопотання відповідача про не стягнення з нього судового збору, так як порушення умов договорі виникло в зв'язку з відсутністю фінансування, суд зазначає наступне.
Згідно ч.2 ст.44 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.
Так, відповідно до п.21 ч.1 ст.5 Закону України « про судовий збір» від сплати судового збору звільняються Міністерство фінансів України, місцеві фінансові органи, органи доходів і зборів, Держказначейська служба України, Держфінінспекція України та її територіальні органи, Держслужба фінансового моніторингу України і Національний банк України - у справах, що стосуються повноважень цих органів.
Разом з тим порядок розподілу судових витрат визначено ст..49 ГПК України, відповідно до ч.2 даної статті, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.
Відповідно до п.4.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7 « Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною. У такому застосуванні суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть настати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи ( зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі чи договорі вимог, що змусило останню звернутися за судовим захистом.
Враховуючи зазначене, суд залишає клопотання відповідача про не стягнення з нього судового збору без задоволення.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір», ст. 49 Господарського процесуального кодексу України позивачу за рахунок відповідача відшкодовується 1827,00 грн. витрат по сплаті судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1.Позовні вимоги задовольнити.
2.Стягнути з Відділу освіти , молоді та спорту Путивльської районної державної адміністрації ( 41500, Сумська область, м.Путивль, вул. Першотравнева,60, код 02147807) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Сумської філії ПАТ «Укртелеком» (40030, м.Суми, вул. Іллінська, 2, код 23825401) 10012,31 грн. - основного боргу, 283,27 грн. - пені, 762,26 грн. - інфляційних збитків, 81,47 грн. - 3% річних, а також 1827,00 грн. витрат по сплаті судового збору.
3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 12.01.2015р.
Суддя В.М. Моїсеєнко