Справа: № 2а-14824/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Амельохін В.В. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
Іменем України
27 листопада 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.
Суддів: Бєлової Л.В.
Міщука М.С.
За участю секретаря: Стеценко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Лайн" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 березня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Лайн" до Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Київській області про визнання незаконними та скасування рішень, -
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Авто-Лайн" звернувся до суду з позовом до Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Київській області про визнання незаконними та скасування постанов про застосування фінансових санкцій від 14 вересня 2011 року № 005412, № 005413 та № 005414.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 березня 2012 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з постановою суду, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Авто-Лайн" звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 14 вересня 2011 року Територіальним управлінням Головної державної інспекції в Київській області на автомобільному транспорті в Київській області за результатами розгляду справ про порушення вимог законодавства, норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом винесено постанови про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Лайн» фінансових санкцій на підставі абз. 2, 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»: №005412 на суму 1700,00 грн. за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, №005413 на суму 170,00 грн. та №005414 на суму 170,00 грн. за безпідставну відмову від пільгового перевезення пасажира.
Не погоджуючись із вищевказаними постановами про застосування фінансових санкцій та вважаючи їх протиправними, позивач звернулась до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільні перевезення» від 05 квітня 2001 року № 2344-III, за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону застосовується штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Так, статтею 39 вищевказаного Закону передбачено перелік документів, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення, зокрема, для перевізників, якими виконуються як регулярні, так і нерегулярні пасажирські перевезення, та у відповідності до якої автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Документи для регулярних пасажирських перевезень: для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.
Документи для нерегулярних пасажирських перевезень: для автомобільного перевізника - ліцензія, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про автомобільні перевезення», нерегулярні пасажирські перевезення - перевезення пасажирів автобусом, замовленим юридичною або фізичною особою з укладанням письмового договору на кожну послугу, в якому визначають маршрут руху, дату та час перевезень, інші умови перевезень та форму оплати послуги, або перевезення за власний кошт. Регулярні пасажирські перевезення - перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування за умовами, визначеними паспортом маршруту, затвердженим в установленому порядку органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування або уповноваженими органами Договірних Сторін у разі міжнародних перевезень.
Згідно ст. 37 вищевказаного Закону, пільгові перевезення пасажирів, які відповідно до законодавства користуються такими правами, забезпечують автомобільні перевізники, які здійснюють перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування. Автомобільному перевізнику, який здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, забороняється відмовлятися від пільгового перевезення, крім випадків, передбачених законом.
У відповідності до абз. 2 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільні перевезення», за безпідставну відмову від пільгового перевезення пасажира застосовується штраф у розмірі десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Як вбачається з матеріалів справи, 15 серпня 2011 року на підставі завдання на перевірку №037341 від 12 серпня 2011 року, державними інспекторами Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Київській області проведено рейдову перевірку автомобільних перевізників щодо додержання ними вимог автотранспортного законодавства України в місцях посадки та висадки пасажирів, стоянки транспортних засобів, які знаходяться на площині радіусом 2 км з центру станції метро «Вокзальна» м. Києва, під час якої був перевірений транспортний засіб, який належить позивачу.
За результатами вказаної перевірки складено Акт від 15 серпня 2011 року, яким зафіксовано виявлене у позивача порушення при наданні послуг з нерегулярних перевезень за маршрутом «Кременчук - Київ», а саме: не оформлений дорожній лист, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, посвідчення водія, реєстраційний талон на транспортний засіб, що є порушенням вимог ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» та підставою для застосування штрафу згідно абз. 3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
При цьому, в Акті зазначено, що документ, що посвідчує особу водія, не наданий; водій від пояснень та підпису відмовився.
Так, на підтвердження здійснення регулярних пасажирських перевезень за маршрутом «Київ-Кременчук» позивач надав лише Ліцензію Головтрансінспекції Міністерства транспорту та зв'язку України серії АВ №382333 від 12 березня 2008 року та Дозвіл №000573 від 05 вересня 2011 року на перевезення пасажирів на міжобласному автобусному маршруті загального користування «Київ-Кременчук»на рейсах №243/244».
Водночас, інших документів на підтвердження здійснення регулярних пасажирських перевезень позивачем до перевірки та до суду не надано.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про відсутність підстав вважати позивача регулярним перевізником.
Як на підставу для скасування оскаржуваної постанови №005412 позивач посилається на не здійснення водієм перевезень під час перевірки, оскільки водій зупинився для придбання продуктів в магазині та припаркував транспортний засіб на привокзальній площі.
Разом з тим, враховуючи відсутність будь яких зауважень водія позивача в Акті перевірки та ненадання ним на вимогу інспекторів жодних документів, а також з огляду встановлений судом факт перебування автомобіля на місці висадки та посадки пасажирів, судом першої інстанції вірно відхилено вищевказані доводи позивача.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про доведеність відповідачем правомірності прийняття постанови про застосування фінансових санкцій №005412.
Судом встановлено, що 06 вересня 2011 року на підставі завдання на перевірку №071879 від 01 вересня 2011 року, державними інспекторами Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Київській області проведено рейдову перевірку автомобільних перевізників щодо додержання ними вимог автотранспортного законодавства України в місцях посадки та висадки пасажирів, які знаходяться у м. Київ, пл. Шевченка, 2-1 (до м. Вишгород), Центральна площа, були перевірені транспортні засоби, які належать позивачу.
Так, підставою для проведення рейдової перевірки стали неодноразові скарги пільговиків на відмову у їх перевезенні.
За результатами перевірки відповідачем складено Акти від 06 вересня 2011 року №0081133 та № 0081145, якими зафіксовані виявлені у позивача при наданні послуг з регулярних пасажирських перевезень по маршруту №397 «Вишгород-Київ АС «Полісся» правопорушення, а саме: безпідставна відмова водіїв від пільгового перевезення пасажирів, які відповідно до законодавства користуються такими правами, що є порушенням вимог ст. 37 №2344-ІІІ та підставою для застосування штрафу згідно абз. 2 ч.1ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
При цьому, Акт №0081145 підписаний водієм без зауважень, а Акт №0081133 - з відмовою від пояснень.
Таким чином, колегія суддів вважає, що під час прийняття оскаржуваних постанов відповідач, як суб'єкт владних повноважень, дів на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Лайн" та відмову у їх задоволенні.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
При цьому, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Лайн" - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 березня 2012 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.
Судді: Бєлова Л.В.
Міщук М.С..
Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.
Судді: Гром Л.М.