Справа: № 2а-14063/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кротюк О.В. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
Іменем України
27 листопада 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.
Суддів: Бєлової Л.В.
Міщука М.С.
За участю секретаря: Стеценко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "С.Р.К." на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 грудня 2012 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "С.Р.К." про стягнення боргу, -
Позивач - Державна податкова інспекція у м. Чернігові Державної податкової служби звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "С.Р.К.", просив, з урахуванням уточнених позовних вимог, стягнути податковий борг по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності у розмірі 57 499,09 грн.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 грудня 2012 року адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з постановою суду, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "С.Р.К." звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "С.Р.К." перебуває на обліку як платник податків в Державній податковій інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби.
За відповідачем обліковується податковий борг з плати за землю, який виник внаслідок подання податкових декларацій з плати за землю: за 2011 рік №5718, якою за серпень-грудень нараховано орендної плати за землі державної або комунальної власності у розмірі 5709,45 грн. щомісячно; за 2012 рік №5549, якою за січень-березень нараховано орендної плати у розмірі 5709,45 грн. щомісячно.
Крім того, у зв'язку з несплатою відповідачем у встановлені строки податкових зобов'язань, позивачем нараховано пеню у розмірі 16 331,86 грн.
Платіжним дорученням № 47 від 28 листопада 2012 року частково була погашена заборгованість відповідача за серпень 2011 року на суму 5721 грн. по декларації №5718 у сумі 4508,40 грн.
У зв'язку з несплатою визначених податкових зобов'язань за попередні періоди позивачем було виставлено та направлено першу податкову вимогу №1/336 від 03 лютого 2009 року та другу податкову вимогу №2/653 від 13 березня 2009 року.
Оскільки відповідачем не сплачено суму податкового боргу по орендній платі за землю, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
В силу п. 46.1. Податкового кодексу України, податкова декларація, - документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Згідно п. 49.1 статті 49 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.
У відповідності до п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк);
В силу пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до п. 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
У відповідності пп. 129.1.1 п.129.1 ст. 129 Податкового кодексу України, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Так, згідно п. 20.1.18 статті 18 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Як вбачається з матеріалів справи, за Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "С.Р.К." обліковується податковий борг з плати за землю, який виник внаслідок подання податкових декларацій з плати за землю: за 2011 рік №5718, якою за серпень-грудень нараховано орендної плати за землі державної або комунальної власності у розмірі 5709,45 грн. щомісячно; за 2012 рік №5549, якою за січень-березень нараховано орендної плати у розмірі 5709,45 грн. щомісячно.
Оскільки відповідачем не було сплачено у встановлені строки податкові зобов'язання, позивачем нараховано пеню у розмірі 16 331,86 грн.
Судом встановлено, що у зв'язку з несплатою визначених податкових зобов'язань за попередні періоди позивачем було виставлено та направлено першу податкову вимогу №1/336 від 03 лютого 2009 року та другу податкову вимогу №2/653 від 13 березня 2009 року, які були отримані відповідачем, згідно повідомлень про вручення поштового відправлення, 06 лютого 2009 року та 26 березня 2009 року відповідно.
Відповідачем в свою чергу не надано доказів погашення заборгованості по платі за землю у розмірі 57 499,08 грн.
Крім того, станом на початок 2011 року у ТОВ «Компанія «С.Р.К», згідно відомостей зворотного боку облікової картки платника податку, наявний податковий борг на суму 132326,19 грн.
Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби та стягнення з ТОВ «Компанія «С.Р.К» заборгованості з орендної плати за землі державної або комунальної власності у розмірі 57 499,08 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
При цьому, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "С.Р.К." - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 грудня 2012 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.
Судді: Бєлова Л.В.
Міщук М.С.
Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.
Судді: Бєлова Л.В.
Міщук М.С.