Справа: № 363/1247/14-а/63/14 Головуючий у 1-й інстанції: Рудюк О.Д.
Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
Іменем України
27 листопада 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.
Суддів: Гром Л.М.
Міщука М.С.
За участю секретаря: Стеценко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Вишгородської міської ради Київської області на постанову Вишгородського районного суду Київської області від 20 травня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Вишгородської міської ради Київської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
Позивач - ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Вишгородської міської ради Київської області про визнання протиправними дій щодо порушення порядку розгляду клопотання про надання безоплатно у власність земельної ділянки та зобов'язання розглянути клопотання у порядок та строки, передбачені чинним законодавством.
Постановою Вишгородського районного суду Київської області від 20 травня 2014 року адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з постановою суду, відповідач - Вишгородська міська рада Київської області звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 28 жовтня 2013 року ОСОБА_4 звернувся до Вишгородської міської ради Київської області, у порядку ст.118 Земельного кодексу України, з клопотанням про визначення без його погодження та виділення земельної ділянки орієнтовним розміром до 0,10 га. в межах м. Вишгорода з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, надання дозволу на розробку проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки; розглянути питання на сесії ради у встановлений законодавством місячний термін з прийняттям об'єктивного і обґрунтованого рішення.
Листом Вишгородської міської ради Київської області №2-31/71 від 25 січня 2014 року позивача було повідомлено про те, що 27 грудня 2013 року на засіданні двадцять восьмої сесії VІ скликання Вишгородської міської ради Київської області було розглянуто проект рішення Вишгородської міської ради «Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою», яким передбачено надання дозволу гр. ОСОБА_4 на розробку проекту землеустрою щодо надання земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд у м. Вишгороді. Оскільки зазначений проект не набрав необхідної кількості голосів, при обговоренні на засіданні комісії з питань регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища Вишгородської міської ради проект рішення отримав негативні висновки.
Також, у вищевказаному листі було зазначено, що підстави для розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відсутні.
Вважаючи протиправними дій відповідача щодо порушення порядку розгляду клопотання про надання безоплатно у власність земельної ділянки, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Так, приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що на пленарному засіданні Вишгородської міської ради Київської області не було вирішено по суті питання про надання позивачу безоплатно у власність земельної ділянки.
Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
В силу ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР, до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належить відповідно до закону вирішення питань регулювання земельних відносин. Зазначені питання вирішуються відповідно до закону на пленарних засіданнях ради.
Відповідно до ч.6 ст. 118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.
В силу ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
Як вбачається з матеріалів справи, 27 грудня 2013 року на засіданні двадцять восьмої сесії VІ скликання Вишгородської міської ради Київської області було розглянуто проект рішення Вишгородської міської ради «Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою», проектом рішення передбачено надання дозволу гр. ОСОБА_4 на розробку проекту землеустрою щодо надання земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд у м. Вишгороді.
Згідно витягу з протоколу засідання двадцять восьмої сесії VІ скликання Вишгородської міської ради Київської області від 27 грудня 2013 року № 30, позивачу було відмовлено в наданні земельної ділянки, оскільки постійною комісією з земельних питань дано негативний висновок щодо проекту рішення.
Так, за вказане рішення проголосувало за - 0, проти - 4, утримались - 26 (Рішення не прийнято).
Таким чином, Вишгородська міська рада Київської області розглянула питання про надання дозволу на розробку документації із землеустрою ОСОБА_4 та дійшла висновку про відсутність підстав для відведення земельної ділянки позивачу.
Тобто, колегія суддів зазначає, що Вишгородська міська рада Київської області розглянула клопотання позивача та прийняла відповідне рішення на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Крім того, слід зазначити, що позивач не позбавлений права повторно звернутися з відповідним клопотанням про надання земельної ділянки з урахуванням вже прийнятого рішення.
Аналізуючи обставини справи та норми законодавства, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_4, а тому рішення суду підлягає скасуванню із винесенням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
При цьому, доводи, викладені в апеляційній скарзі спростовують висновки суду першої інстанції та знайшли своє належне підтвердження в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Згідно ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Вишгородської міської ради Київської області задовольнити.
Постанову Вишгородського районного суду Київської області від 20 травня 2014 року скасувати та прийняти нове рішення.
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.
Судді: Гром Л.М.
Міщук М.С.
Повний текст постанови виготовлений 03.12.2014 року.
Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.
Судді: Гром Л.М.
Міщук М.С.